Bauhaus Totaltheater: творцы, принципы, практика
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2017 |
Předmět: |
792.03:7.071.1«15/20»(430/100)=161.2
театр «Баугауз» тотальний театр творчість Вальтера Гропіуса творчість Лотара Шреєра творчіст Оскара Шлеммера творчість Ласло Моголі-Надя Bauhaus Theater the total theater the work of Walter Gropius the work of Lothar Schreyer the work of Oscar Schlemmer the work of Laszlo Mogoli-Nadia театр «Баухаус» тотальный театр творчество Вальтера Гропиуса творчество Лотара Шрейера творчество Оскара Шлеммера творчество Ласло Моголи-Надя |
Zdroj: | Сучасне мистецтво; № 13 (2017); 90-102 Contemporary Art; № 13 (2017); 90-102 |
ISSN: | 2309-8813 2663-0362 |
Popis: | Окреслено особливості естетики творців Bauhaus Totaltheater, його прямі й опосередковані зв’язки з ідеями Ріхарда Вагнера, футуристів і дадаїстів, виокремлено засадничі принципи:театр минулого (розмовна драма) був театром конкретних типів, котрі пропагували за допомогою сконструйованої дії релігійний культ або здійснювали державну рекламу;новий театр, тотальний театр майбутнього, базується на абстракції, механізації і дії (Aktionsdrama), а не на слові драматурга, як було раніше; метою творчості актора є створення образу у дії всіх людей, а не типів, як було у театрі середньовіччя;образ — це нова реальність, створена за власними правилами й організована на основі комбінування елементів (монтаж, колаж, повтор, паралелізм, варіювання, перевертання, асоціювання тощо); отже, акторові, який не володіє досконало своїм тілом, не місце у театрі майбутнього.Театральні концепції «Баугауза» дістали відгук і в українському театрі, про що свідчить програмна стаття Анатоля Петрицького.Тип театру, реалізований «Баугазом», Патріс Паві відносить до механічного театру, ведучи його родовід від «театру ляльок й театру предметів, де акторів замінено на анімаційні фіґури, автомати й механізми», від Герона Александрійського (І століття), екпериментів Тореллі (XVI століття), ярмаркових ігрищ (XVIII–XIX століть), надмаріонетки Гордона Крейґа, футуристичної сценографії Енріко Прамполіні аж до сучасного мультимедійного театру.Однак, незважаючи на ознаки подібності між експериментами «Баугауза», футуристів, дадаїстів і творців сучасного перформансу, між ними так само можна виявити й істотні відмінності.Найголовнішу з них зумовлено бунтівною, скандальною соціальною орієнтацією футуризму, дадаїзму й акційного мистецтва, в основі якої лежали анархістські ідеї, аж до прямого цитування Михайла Бакуніна і Петра Кропоткіна. На відміну від них, в основі сценічних ідей «Баугауза» лежав технологічно озброєний і прагматично орієнтований на ринок підхід. The features of the creators of “Bauhaus Total Theater” aesthetics, its direct and indirect connections with Richard Wagner’s, Futurists’ and Dadaists’ ideas are outlined, the basic principles are set out:the theater of the past (speaking drama) was a theater of certain types, which promoted the religious cult or carried out state advertising with the help of the constructed action;a new theater, a total theater of the future is based on abstraction, mechanization and action (Aktionsdrama), instead of the playwriter’s word, as it was before;the purpose of the actor’s creativity is creation of an image in the action of all people, instead of types, as it was in the theater of the Middle Ages; image is a new reality, created by its own rules and organized on the basis of combination of elements (editing, collage, repetition, parallelism, variation, reversal, association, etc.);consequently, an actor who does not have a perfect command of his body has no place in the theater of the future.Bauhaus’s theatrical concepts were also marked in the Ukrainian theater, as Anatoly Petrytsky’s program article evidenced. The type of theater, realized by the Bauhaus, Patrice Pavi, referred to the mechanical theater, originating from the theater of puppets and theater of subjects, where the actors were replaced with animated figures, automations and mechanisms, from Heron of Alexandria (1st century), Torelli’s experiments (16th century), fairgrounds (18th—19th centuries), Gordon Craig superpuppets, Enrico Prampolini’s futuristic scenery up to the modern multimedia theater. However, despite the signs of similarity between the experiments of Bauhaus, Futurists, Dadaists and the creators of modern performances, there are also significant differences between them. The most important of them occurred due to the rebellious, scandalous social orientation of Futurism, Dadaism and promotional art, which was based on anarchist ideas, direct quotation of Mikhail Bakunin and Peter Kropotkin. Unlike them, Bauhaus’s stage ideas were based on a technologically arranged and pragmatically market-oriented approach. Определены особенности эстетики создателей Bauhaus Totaltheater, его прямые и косвенные связи с идеями Рихарда Вагнера, футуристов и дадаистов, выделены основные принципы:театр прошлого (разговорная драма) был театром конкретных типов, пропагандировавших с помощью сконструированного действия религиозный культ или осуществлявших государственную рекламу;новый театр, тотальный театр будущего, основан на абстракции, механизации и действии (Aktionsdrama), а не на слове драматурга, как было раньше; целью творчества актера является создание образа в действии всех людей, а не типов, как было в театре средневековья;образ — это новая реальность, созданная по собственным правилам и организованная на основе комбинирования элементов (монтаж, коллаж, повтор, параллелизм, варьирование, ассоциирование и т. д.); следовательно, актеру, который не владеет в совершенстве своим телом, не место в театре будущего.Театральные концепции «Баухауза» получили отклик и в украинском театре, о чем свидетельствует программная статья Анатолия Петрицкого. Тип театра, реализованный «Баугазом», Патрис Паве относит к механическому театру, ведя его родословную от «театра кукол и театра предметов, где актеры заменены на анимационные солнечные столбы, автоматы и механизмы», от Герона Александрийского (I век н. э.), экспериментов Торелли (XVI век), ярмарочных игрищ (XVIII–XIX века), супермарионетки Гордона Крега, футуристической сценографии Энрико Прамполини до современного мультимедийного театра. Однако, несмотря на признаки сходства, между экспериментами «Баухауза», футуристов, дадаистов и создателей современного перформанса можно обнаружить и существенные различия. Главнейшее различие обусловлено мятежной, скандальной социальной ориентацией футуризма, дадаизма и акционного искусства, в основе которого лежали анархистские идеи, вплоть до прямого цитирования Михаила Бакунина и Петра Кропоткина. В отличие от них, в основе сценических идей Баухауза лежал технологически вооруженный и прагматично ориентированный на рынок подход. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |