Prediction of the outcome of an acute period of recurrent cerebral ischemic hemispheric stroke

Autor: Novikova, L.V.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL; № 8.94 (2017); 22-28
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ; № 8.94 (2017); 22-28
МІЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ; № 8.94 (2017); 22-28
ISSN: 2224-0713
2307-1419
Popis: Background. The purpose of this work was to predict the outcome of an acute period of reсcurrent cerebral ischemic hemispheric stroke by creating mathematical models based on a combined clinical and paraclinical examinations of the patients. Materials and methods. The comparative, cohort, prospective, open-label study, which included 66 patients aged 50 to 80 years with recurrent cerebral ischemic hemispheric stroke, was performed. Patients with a hemorrhagic or mixed type of recurrent stroke admitted to the hospital within more than 24 hours from the first signs of stroke; individuals with concomitant somatic pathology in the stage of decompensation, uncontrolled hypertension, anamnestic data about craniocerebral trauma, alcohol addiction were not included in the study. Patients which had total score by National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) less than 5 and more than 20 were also excluded from the study. The lethal and non-lethal outcomes were main endpoints determining assignment of patients in the observation group. The main group consisted of 41 (62.1 %) patients who had a favorable outcome for life and the control group included 25 (37.9 %) patients with a fatal stroke. The details of the disease history, risk factors, somatic pathology, level of recovery after the first stroke (evaluated by modified Rankin Scale) were studied. The assessment of stroke severity was performed by NIHSS. Computed tomography of the brain was performed using the multislice computer tomograph Siemens Somatom Spirit, clinical, biochemical and laboratory tests, paraclinical examinations were carried out. Results. We have established that atrial fibrillation, diabetes mellitus, heart failure, myocardial infarction in the past and arterial hypertension over 20 years were the main predictors of patients’ death. Conclusions. The volume and location of the recurrent focus of cerebral ischemia, the volume and lateralization of the cyst (after first stroke), coagulogram, blood analysis and glycemic profile were predictors of lethal outcome among patients with stroke.
Целью данной работы было прогнозирование исхода острого периода повторного мозгового ишемического полушарного инсульта путем создания математических моделей на основании комплексного клинико-параклинического обследования пациентов. Материалы и методы. Проведено открытое сравнительное когортное проспективное исследование, которое включало 66 больных в возрасте от 50 до 80 лет с повторным мозговым ишемическим полушарным инсультом. Пациенты с геморрагическим или смешанным типом повторного инсульта, доставленные в стационар через свыше 24 часов от дебюта заболевания, с наличием сопутствующей соматической патологии в стадии декомпенсации, неконтролируемой артериальной гипертензией, анамнестическими данными о черепно-мозговых травмах, злоупотреблении алкоголем, а также с суммарным баллом по шкале NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale) менее 5 и более 20 не включались в исследование. Конечными точками, определяющими распределение пациентов в группы наблюдения, были летальный и нелетальный исход, при этом основную группу составили пациенты, имеющие благоприятный исход для жизни, — 41 (62,1 %), а контрольную — больные с летальным исходом острого периода инсульта — 25 (37,9 %). Нами изучены детали анамнеза заболевания, факторы риска, соматическая патология, степень восстановления после первого инсульта (с помощью шкалы Рэнкина, mRS), а также проведена оценка степени тяжести инсульта по шкале NIHSS. Параклинические обследования включали компьютерную томографию головного мозга, выполненную на мультиспиральном компьютерном томографе Siemens Somatom Spirit, а также общеклинические, биохимические и лабораторные анализы. Результаты. Нами установлено, что фибрилляция предсердий, сахарный диабет 2-го типа, сердечная недостаточность 2а степени, перенесенный инфаркт миокарда и длительность гипертонической болезни свыше 20 лет были основными анамнестическими предикторами летального исхода. Выводы. На исход заболевания влияли размер и локализация повторного очага церебральной ишемии, размер и латерализация кисты (после перенесенного первого инсульта), а также показатели коагулограммы, общего анализа крови и гликемического профиля.
Метою даної роботи було прогнозування результату гострого періоду повторного мозкового ішемічного півкульового інсульту шляхом створення математичних моделей на підставі комплексного клініко-інструментального обстеження пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено відкрите порівняльне когортне проспективне дослідження, що включало 66 хворих віком від 50 до 80 років із повторним мозковим ішемічним півкульовим інсультом. Пацієнти з геморагічним або змішаним типом повторного інсульту, які доставлені в стаціонар через понад 24 години від дебюту захворювання, із наявною супутньою соматичною патологією в стадії декомпенсації, неконтрольованою артеріальною гіпертензією, анамнестичними даними щодо черепно-мозкових травм, зловживання алкоголем, а також із сумарним балом за шкалою NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale) менше 5 і більше 20 не включалися в дослідження. Кінцевими точками, що визначали розподіл пацієнтів у групи спостереження, були летальний і нелетальний результат гострого періоду захворювання, при цьому основну группу становили пацієнти, які мали позитивний результат для життя, — 41 (62,1 %), а контрольну — хворі з летальним результатом інсульту — 25 (37,9 %). Нами вивчені деталі анамнезу захворювання, фактори ризику, соматична патологія, ступінь відновлення після першого інсульту (за допомогою шкали Ренкіна, mRS), а також проведена оцінка ступеня тяжкості інсульту за шкалою NIHSS. Параклінічні обстеження включали комп’ютерну томографію головного мозку, виконану на мультиспіральному комп’ютерному томографі Siemens Somatom Spirit, а також загальноклінічні, біохімічні та лабораторні аналізи. Результати. Нами встановлено, що фібриляція передсердь, цукровий діабет 2-го типу, серцева недостатність 2а ступеня, перенесений інфаркт міокарда і тривалість гіпертонічної хвороби понад 20 років були основ­ними анамнестичними предикторами летального результату. Висновки. На результат захворювання вплинули розмір і локалізація повторного вогнища церебральної ішемії, розмір і латералізація кісти (після перенесеного першого інсульту), а також показники коагулограми, загального аналізу крові і глікемічного профілю.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: