МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ ОСОБИСТОЇ АВТОНОМІЇ В АКАДЕМІЧНІЙ КУЛЬТУРІ ТА НАУКОВОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ

Autor: Sheliazhenko, Yurii
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти; № 5 (2020); 105-116
International Relations: Theory and Practical Aspects; № 5 (2020); 105-116
Международные отношения: теоретико-практические аспекты; № 5 (2020); 105-116
ISSN: 2616-745X
2616-7794
Popis: This study is relevant to global discussions concerning freedom of research in view of transformations in science effectiveness evaluation, funding and research organization, as well as Ukrainian context of educational reform. Main objectives of the article are to study international legal standard of personal autonomy in scientific life and academic culture, the role of personal autonomy in Ukraine's global scientific and technical cooperation development. Methods of analysis and synthesis are used to study legal relations and normative guarantees of personal autonomy in academic culture and scientific cooperation. Comparison method is used to identify common and distinct problems in the development of scholars' personal autonomy in Ukraine and in the world. In conclusion, international legal standards of personal autonomy in academic culture and scientific cooperation prescribe imperative of individual and institutional independence and responsibility in the search and transfer of knowledge, demands respect for the freedom of scientific research, academic communication, and expression of views. This standard is connected with human dignity, the goal of education to develop human abilities to control own life, to be a successful and happy citizen in a democratic information society. Self-organization of scientists helps to overcome threats to personal autonomy, such as academic dishonesty, monopolism, paternalism, formalism, and bureaucracy. New Ukrainian law on education creates instruments for combating academic dishonesty and allows initiatives for science and education improvement, although administrative regulations still impose controversial standards of scientific quality, for example, the requirement of publications in periodicals indexed by scientometric databases Scopus or Web of Science to confer academic rank. Ukrainian academic culture needs modernization to raise the scientific research and create the basis of a competitive innovative economy. It is necessary to develop the Ukrainian infrastructure of scientific information, including scholarly publishers, indexes, and libraries,to strengthen legal guarantees of personal autonomy, to support projects of international scientific and technical cooperation, application of scientific results in economics and social life. So, the significance of study in formulated proposals and predictions regarding pragmatic liberalization of scientific life in Ukraine.
Актуальность исследования обусловлена всемирной дискуссией о свободе исследований в условиях трансформации методов оценки эффективности науки, финансирования и организации исследований, а также украинским контекстом образовательной реформы. Целью этой статьи является исследование международно-правового стандарта личной автономии в научной жизни и академической культуре, его значения для развития глобального научно-технического сотрудничества Украины. Методы анализа и синтеза применены для изучения правовых отношений и нормативных гарантий личной автономии в академической культуре и научном сотрудничестве. Метод сравнения применен для выявления сходства и разницы проблем развития личной автономии ученых в Украине и мире. Согласно выводам исследования, международно-правовой стандарт личной автономии в академической культуре и научном сотрудничестве предусматривает стремление к индивидуальной и институциональной самостоятельности и ответственности в поиске и передаче знаний, требует уважения к свободе научных исследований, академического общения и выражения мнений. Этот стандарт связан с человеческим достоинством, целью образовательной системы достичь способности человека контролировать собственную жизнь, быть успешным и счастливым гражданином в демократическом информационном обществе. Угрозы личной автономии ученых составляют академическая недобросовестность, монополизм, патернализм, формализм и бюрократизм, которые преодолеваются путем самоорганизации ученых. Новый Закон Украины«Об образовании» создает инструменты для борьбы с академической недобросовестностью и позволяет проявлять инициативу для совершенствования науки и образования, хотя подзаконными актами все еще навязываются спорные стандарты качества науки, например, требование наличия публикаций в периодических изданиях, индексируемых наукометрическими базами Scopus или Web of Science, для присвоения ученых званий. Украинская академическая культура нуждается в обновлении, чтобы поднять уровень научных исследований и создать основу конкурентоспособной инновационной экономики. Необходимо развивать украинскую инфраструктуру научной информации, отечественные академические издательства, системы индексации и библиотеки, усиливать правовые гарантии личной автономии, поддерживать проекты международного научно-технического сотрудничества, внедрение научных разработок в экономике и общественной жизни. Значимость исследования состоит в том, что проведенный анализ позволил сформулировать предложения и прогнозы относительно прагматической либерализации научной жизни в Украине.
Актуальність дослідження зумовлена світовою дискусією про свободу досліджень в умовах трансформації методів оцінки ефективності науки, фінансування та організації досліджень, а також українським контекстом освітньої реформи. Метою статті є дослідження міжнародно-правового стандарту особистої автономії у науковому житті та академічній культурі, його значення для розвитку глобального науково-технічного співробітництва України. Методи аналізу та синтезу застосовані для вивчення правових відносин та нормативних гарантій особистої автономії в академічній культурі та науковому співробітництві. Метод порівняння застосовано для виявлення спільних та відмінних проблем розвитку особистої автономії науковців в Україні та світі. Відповідно до висновків дослідження, міжнародно-правовий стандарт особистої автономії в академічній культурі та науковому співробітництві передбачає прагнення індивідуальної й інституційної самостійності та відповідальності в пошуку та передачі знань, вимагає поваги до свободи наукових досліджень, академічного спілкування та вираження поглядів. Цей стандарт пов’язаний із людською гідністю, метою освітньої системи досягти здатності людини контролювати власне життя, бути успішним і щасливим громадянином у демократичному інформаційному суспільстві. Загрозами особистій автономії науковців є академічна недоброчесність, монополізм, патерналізм, формалізм та бюрократизм, що долаються шляхом самоорганізації вчених. Новий Закон України «Про освіту» створює інструменти для боротьби з академічною недоброчесністю, дозволяє проявляти ініціативу для удосконалення науки та освіти, хоча підзаконними актами все ще нав'язуються спірні стандарти якості науки, наприклад, вимога наявності публікацій у періодичних виданнях, індексованих наукометричними базами Scopus чи Web of Science, для присвоєння вчених звань. Українська академічна культура потребує оновлення, щоб підняти рівень наукових досліджень і створити основу конкурентоспроможної інноваційної економіки. Необхідно розбудовувати українську інфраструктуру наукової інформації, вітчизняні академічні видавництва, системи індексації та бібліотеки, посилювати правові гарантії особистої автономії, підтримувати проекти міжнародного науково- технічного співробітництва, впровадження наукових розробок у економіці та суспільному житті. Значимість дослідження полягає в тому, що проведений аналіз дозволив сформулювати пропозиції і прогнози щодо прагматичної лібералізації наукового життя в Україні.
Databáze: OpenAIRE