FEATURES OF CREATING A GERMAN ANECDOTE IN THE LINGUISTIC ASPECT

Jazyk: němčina
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Мова; No. 36 (2021); 63-67
Мова; № 36 (2021); 63-67
ISSN: 2307-4558
2414-9489
Popis: Das Ziel der Arbeit ist: anhand des literarischen Materials die charakteristischen lexikalischen Mittel (sprachlichen Merkmale) deutscher Witze zu untersuchen; Ermittlung und Verfolgung der Grundgesetze und -prinzipien, die für die Erstellung deutscher Witze in den untersuchten Texten gelten; auf der Grundlage eines gemeinsamen Konzepts die typischen Züge der sprachlichen Merkmale eines deutschen Witzes im globalen Sinne hervorheben. Der Gegenstand der Forschung in dieser Arbeit ist ein Witz als Element der deutschen Kultur, Folklore, Sprache, Literatur. Dieser Beitrag beschreibt den theoretischen Hintergrund der Studie, die Grundkonzepte der Erscheinung „ein Witz“. Es enthält einige Konzepte, die zur Untersuchung der sprachlichen Merkmale eines deutschen Witzes erforderlich sind, und anderer Grundkonzepte der Erscheinung „ein Witz“. Das Beitrag befasst sich mit der Analyse der lexikalischen Werkzeuge, mit denen der deutsche Witz erstellt wurde, sowie ihrer quantitativen Indikatoren, nämlich, wurde die Zusammensetzung der handelnden Personen deutscher Witze und die Häufigkeit der darin verwendeten lexikalischen Einheiten untersucht. Basierend auf unseren statistischen Beobachtungen können wir die folgenden Schlussfolgerungen ziehen: die meisten deutschen Witze basieren auf dem Prinzip kontrastierender handelnden Personen; die am häufigsten verwendeten Wörter in deutschen Witzen bedeuten visuelles Handeln, spiegeln die Dynamik (Bewegung) und Aktivität von Emotionen wider; Deutsche Witze sind hauptsächlich ein Dialog.
The purpose of the article is to investigate the characteristic lexical means (linguistic features) of German jokes based on literary material and to determine the principles that apply to the creation of German jokes in the texts considered. The object of research in this work is an anecdote as an element of German culture, folklore, language, literature. In view of the small volume of the article, we have considered only the anecdotes of the German origin (without anecdotes of other countries about the Germans). The subject of the study is the lexical composition, the linguistic features of the German joke. We have thrown light upon the provisions that formed the basis of practical research. The author considers the lexical tools used to create a German anecdote and reinforces the results with tables with data from frequency lists. The result of the study: 1) the structure and distribution of lexical units in the text of German anecdotes were investigated; 2) the lexical composition of the selected anecdotes was perused; 3) the originality of lexical units used to create anecdotes was considered; 4) the functional features of the lexical units used to create studied German anecdotes are determined. Conclusions: Most German anecdotes are based on the principle of participation of contrasting persons (man — woman, adults (parents) — children, spouses — lovers, etc.); the most commonly used words in German anecdotes mean actions reflecting the dynamics (movement), activity, emotionality; German jokes are mostly dialogue. The practical application of the research results is the use of an anecdote as an element in the different studies of German culture, folklore, language, literature, linguistic education, psycholinguistics, linguoculturology.
Цель статьи — исследовать характерные лексические средства (лингвистические особенности) немецких анекдотов на основе литературного материала и определить принципы, которые применяются к созданию немецких анекдотов в рассмотренных текстах. Объект исследований в данной работе –анекдот как элемент немецкой культуры, фольклора, языка, литературы. Ввиду небольших масштабов статьи рассмотрены только анекдоты немецкого происхождения (без анекдотов других стран о немцах). Предмет исследования — лексический состав, лингвистические особенности немецкого анекдота. Освещены положения, которые сформировали основу практических исследований. Автор рассматривает лексические средства, используемые для создания немецкого анекдота, подкрепляя результаты таблицами с данными из частотных списков. Результатом исследования стало: 1) рассмотрение структуры и установление закономерностей распределения лексических единиц в тексте немецких анекдотов; 2) изучение лексической композиции выбранных анекдотов; 3) определение оригинальности лексических единиц, используемых для создания анекдотов; 4) выявление функциональных особенностей лексических единиц, используемых для создания немецких анекдотов. Выводы: большинство немецких анекдотов основаны на принципе участия контрастных лиц (мужчина — женщина, взрослые (родители) — дети, супруги — любовники и др.); наиболее часто используемые слова в немецких анекдотах означают выраженные действия, отражают динамику (движение), активность, эмоциональность; большинство немецких анекдотов имеют диалогическую структуру текста. В основе практического применения результатов исследования — использование анекдота как элемента при разнообразном изучении немецкой культуры, фольклора, языка, литературы, лингвострановедения, психолингвистики, лингвокультурологии.
Мета статті — дослідити характерні лексичні засоби (лінгвістичні особливості) німецьких анекдотів на підставі літературного матеріалу та визначити принципи, що застосовуються до створення німецьких анекдотів у розглянутих текстах. Об'єкт досліджень у цій роботі — анекдот як елемент німецької культури, фольклору, мови, літера-тури. З огляду на невеликі масштаби статті розглянуто лише анекдоти німецького походження (без анекдотів інших країн про німців). Предмет дослідження — лексичний склад, лінгвістичні особливості німецького анекдоту. Висвітлено положення, що сформували основу практичних досліджень. Автор розглядає лексичні засоби, що використовуються для створення німецького анекдоту, підкріплюючи результати таблицями з даними із частотних списків. Результатом дослідження стало: 1) розгляд структури та встановлення закономірностей розподілу лексичних одиниць у тексті німецьких анекдотів; 2) вивчення лексичної композиції вибраних анекдотів; 3) визначення оригінальності лексичних одиниць, що використовуються для створення анекдотів; 4) виявлення функційних особливостей лексичних одиниць, які застосовують у створенні німецьких анекдотів. Висновки: більшість німецьких анекдотів засновані за принципом участі контрастних осіб (чоловік — жінка, дорослі (батьки) — діти, подружжя — коханці та ін.); найчастіше використовувані слова в німецьких анекдотах означають виражені дії, відбивають динаміку (рух), активність, емоційність; більшість німецьких анекдотів мають діалогічну структуру тексту. В основі практичного застосування результатів дослідження — використання анекдоту як елемента для різноманітного вивчення німецької культури, фольклору, мови, літератури, лінгвокраїнознавства, психолінгвістики, лінгвокультурології
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: