Використання різних варіантів протизапальної терапіїї у хворих з тяжким перебігом COVID-19

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: ScienceRise: Medical Science; № 5(44) (2021); 22-27
ScienceRise: Medical Science; No. 5(44) (2021); 22-27
ISSN: 2519-478X
2519-4798
Popis: The aim of the study. To compare the effectiveness of methylprednisolone, dexamethasone and tocilizumab in patients with severe coronavirus disease. Identify the most appropriate treatment option. Materials and methods. Patients of group 1 (n=20) received for anti-inflammatory purposes tocilizumab at a dose of 600–800 mg. Patients in group 2 (n=82) received pulse therapy with methylprednisolone. Patients in group 3 (n=20) received dexamethasone 6 mg / day. Data are presented as M [25–75]. Statistical analysis of the results was performed using the program "Statistica 10". Significance of differences in indicators was assessed using the nonparametric Wilcoxon test. The results were considered reliable at values of p 0.05). The level of IL-6 in group 1 was 61.8 pg / ml, in group 2 – 64.6 pg / ml, and in group 3 – 46.5 pg / ml without significant differences between groups (p> 0.05). The level of ferritin in all groups exceeded normal values. Conclusions The most favourable result was obtained when using methylprednisolone: it was possible to reduce the mortality rate to 59.8 %. The relative risk of developing VTE was significantly higher in groups 1 and 3 (RR12 6.8 [2.7–16.8] p12
Цель исследования. сравнить эффективность применения метилпреднизолона, дексаметазона и тоцилизумаба у больных с тяжелым течением коронавирусной болезни. Выявить наиболее целесообразный вариант терапии. Материалы и методы. Больные группы 1 (n = 20) получали с противовоспалительной целью тоцилизумаб в дозе 600-800 мг. Пациенты группы 2 (n = 82), получали пульс-терапию метилпреднизолоном. Пациенты в группе 3 (n = 20) получали дексаметазон 6 мг / сут. Данные представлены в виде М [25-75]. Статистический анализ результатов проведен с помощью программы «Statistica 10». Достоверность различий показателей оценивали с использованием непараметрического критерия Вилкоксона. Результаты считались достоверными при значениях р 0,05). Уровень ИЛ-6 в группе 1 составил 61,8 пг / мл, в группе 2 – 64,6 пг / мл, а в группе 3 – 46,5 пг / мл без достоверных различий между группами (p> 0,05). Уровень ферритина во всех группах превышал нормальные значения. Выводы наиболее благоприятный результат получен при использовании метилпреднизолона: удалось снизить уровень летальности до 59,8 %. Относительный риск развития ТЭЛА был достоверно выше в группах 1 и 3 (RR12 6,8 [2,7-16,8] р12
Мета дослідження. порівняти ефективність застосування метилпреднізолону, дексаметазону і тоцилізумабу у хворих з тяжким перебігом коронавірусної хвороби. Виявити найбiльш доцiльний варiант терапii. Матеріали і методи. Хворі групи 1 (n=20) отримували з протизапальною метою тоцилізумаб дозою 600–800 мг. Пацієнти групи 2 (n=82), отримували пульс-терапію метил преднізолоном. Пацієнти в групі 3 (n=20) отримували дексаметазон 6 мг/добу. Дані представлені у вигляді М [25–75]. Статистичний аналіз результатів проведено за допомогою програми «Statistica 10». Достовірність відмінностей показників оцінювали з використанням непараметричного критерію Вілкоксона. Результати вважались достовірними при значеннях р < 0,05. Результати Тяжкий перебіг коронавірусної хвороби з розвитком цитокінової бурі та респіраторного дистрес-синдрому характеризується підвищенням маркерів запалення: в групі 1 медіана СРБ склала 89,2 г/л, в групі 2 – 64,2 г/л, а в 3 – 76,2 г/л, і не відрізнялось достовірно між групами (p>0,05). Рівень ІЛ-6 в групі 1 склав 61,8 пг/мл, в групі 2 – 64,6 пг/мл, а в групі 3 – 46,5 пг/мл без достовірних відмінностей між групами (p>0,05). Рівень феритину в усіх групах перевищував нормальні значення. Висновки Найсприятливіший результат отримано при використанні метилпреднізолону:вдалося знизити рівень летальності до 59,8 %. Відносний ризик розвитку ТЕЛА був достовірно вищим в групах 1 і 3 (RR12 6,8 [2,7–16,8] р12
Databáze: OpenAIRE