Релігійні мотиви смислового ядра радянської ідентичності
Autor: | Hurzhy, Volodymyr |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2018 |
Předmět: |
атеизм
советская религиозность научный атеизм предельные ценности русский мир идентичность антирелигиозная пропаганда атеїзм радянська релігійність науковий атеїзм "русскій мір" ідентичність антирелігійна пропаганда |
Zdroj: | Skhid; № 6(152) (2017); 84-90 Схид; № 6(152) (2017); 84-90 Схід; № 6(152) (2017); 84-90 |
ISSN: | 1728-9343 2411-3093 |
Popis: | In the article the author explores the religious motives of the semantic core of Soviet identity and suggests that Soviet atheism is viewed as a form of religion. It is justified that the creation of the USSR was accompanied by the construction of a cultural tradition that met the needs of different peoples; requirements for "Soviet culture and Soviet man" were formulated. This cultural tradition, realized in Soviet practice, is proposed to be understood as a new articulation of the "Russian idea". A characteristic tool for its implementation was atheistic ideology. It is shown that the Soviet state aspired to become the only source of answers to the fundamental questions "Who are we?", "What are we building?" And "How to achieve this?" And the first thing to replace in this plane is the church. The author considers a set of actions that have tried to achieve this goal, namely: first, anti-religious propaganda, persecution of religious figures and the destruction of temples; secondly, the replacement of religious holidays with secular ones; thirdly, the role of the leader in the formation of Soviet atheistic religion, as the absolute and creator of finite meanings. In this way, a certain symbolic world was formed and encoded in a form understandable to many, which is not difficult to inherit. These practices were the necessary efforts of subsequent generations that preserved the collective identity and established its continuity through sacred action. Such actions are similar to the practices of repeating the creation of the world in primitive peoples. The vast majority of Soviet rituals and practices continue to be preserved and supplemented in modern Russia of the XXI century. Constantly reproducing an existentially marginal situation, the state affects the key need of its citizens in global security. В статье автор исследует религиозные мотивы смыслового ядра советской идентичности и предлагает рассматривать советский атеизм как некую форму религии. Обосновано, что создание СССР сопровождалось конструированием культурной традиции, которая отвечала запросам разных народов; были сформулированы требования к "советской культуре и советскому человеку". Эту культурную традицию, реализованную в советской практике, предлагается понимать как новую артикуляцию "русской идеи". Характерным инструментом ее внедрения была атеистическая идеология. Показано, что советское государство несмотря ни на что, стремилось стать единственным источником ответов на фундаментальные вопросы "Кто мы?", "Что мы строим?" и "Как этого достичь?" И первым делом заменить в этой плоскости церковь. Автор определяет, что комплекс действий, благодаря которым государственные органы пытались достичь данной цели, заключался, во-первых, в антирелигиозной пропаганде, преследовании религиозных деятелей и уничтожении храмов; во-вторых, в замене религиозных праздников светскими; в-третьих, в абсолютизации роли Вождя в формировании советской атеистической религии как создателя конечных смыслов; в-четвертых, в определении сакральных мест для формулировки постулатов советского образа жизни. У статті автор досліджує релігійні мотиви смислового ядра радянської ідентичності і пропонує розглядати радянський атеїзм як певну форму релігії. Обґрунтовано, що створення СРСР супроводжувалось конструюванням культурної традиції, яка відповідала запитам різних народів; були сформульовані вимоги до "радянської культури і радянської людини". Цю культурну традицію, реалізовану в радянській практиці, пропонується розуміти як нову артикуляцію "російської ідеї". Характерним інструментом її впровадження була атеїстична ідеологія. Показано, що радянська держава попри все прагнула стати єдиним джерелом відповідей на фундаментальні запитання "хто ми?", "що ми будуємо?" і "як цього досягти?" і щонайперше замінити в цій площині церкву. Автор визначає, що комплекс дій, завдяки яким державні органи намагались досягти такої мети, полягав, по-перше, в антирелігійній пропаганді, переслідуванні релігійних діячів і знищенні храмів; по-друге, у заміні релігійних свят світськими; по-третє, в абсолютизації ролі Вождя у формуванні радянської атеїстичної релігії, як творця кінцевих смислів; по-четверте, визначенні сакральних місць для формулювання постулатів радянського способу життя. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |