Медико-соціальні наслідки переломів проксимального відділу стегнової кістки в осіб похилого та старечого віку (огляд літератури)

Autor: Babalyan, Vladimir, Hurbanova, Tamara, Cherepov, Dmytro, Khvysyuk, Оlexander, Kalchenko, Andrii
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS; № 2 (2017); 130-134
Ортопедия, травматология и протезирование; № 2 (2017); 130-134
ISSN: 0030-5987
2518-1882
Popis: The medico-social consequences of fractures of the proximal femur in elderly patients, the medical care system for such in­juries in various countries, complications and lethality are ana­lyzed. It was noted that the mortality rates during the first year after the fracture of proximal femur ranges from 21.5 to 40.0 %, in 20–50 % of cases, patients become disabled and even three years after injury the indicators of «physical functioning» and «general health» remain low. Return to the regular way of life fracture of proximal femur, observes in 20–50 % of patients only. It is established that 20–60 % of the injured persons need daily assistance, and more elderly people living in boarding schools and nursing homes, compared to those living in families. Based on the results of the STOP study (system for recording of osteoporotic fractures), Ukraine is classified as a country with a moderate risk of developing osteoporosis and its compli­cations, and the incidence of fractures of proximal femur is simi­lar to that of Romania and Poland. In Sweden and the UK, na­tional programs have been developed for the treatment of pa­tients with fracture of proximal femur, which include surgical intervention within 48 hours after trauma, geriatric consultation within 72 hours after admission, early post-operative mobiliza­tion, bedsore prevention, osteoporosis medication, supervision of a geriatrician. All this allowed to reduce the length of stay of the patient in the hospital, to reduce the number of complica­tions, to reduce the lethality and the cost of treatment by 40 %. Surgical treatment of elderly and senile patients with proximal femur fractures as soon as possible is the «gold standard».
Проанализированы медико-социальные последствия переломов проксимального отдела бедренной кости (ПОБК) у пожилых пациентов, система медицинской помощи при таких повреждениях в различных странах, осложнения и летальность. Отмечено, что показатели летальности в течение первого года после перелома ПОБК колеблются от 21,5 до 40,0 %, в 20–50 % случаев пациенты становятся инвалидами и даже через три года после травмы показатели «физическое функционирование» и «общее здоровье» остаются низкими. К прежнему образу жизни после перелома ПОБК возвращаются только 20–50 % больных. Установлено, что 20–60 % пострадавших нуждаются в по­вседневной помощи, причем больше лица пожилого возраста, проживающие в интернатах и домах престарелых, по сравнению с живущими в семьях. На основе результатов исследования СТОП (Система регисТрации Остеопоротических Переломов) Украина отнесена к странам с умеренным риском развития остеопороза и его осложнений, а частота переломов ПОБК сходна с показателями Румынии и Польши. В Швеции и Великобритании разработаны национальные программы для лечения больных с переломами ПОБК, которые включают хирургическое вмешательство в течение 48 ч после травмы, консультацию гериатра в течение 72 ч после госпитализации, раннюю послеоперационную мобилизацию, профилактику пролежней, препараты для лечения остеопороза, реабилитацию под наблюдением врача-гериатра. Все это позволило сократить длительность пребывания больного в стационаре, уменьшить количество осложнений, снизить летальность и расходы на лечение на 40 %. Хирургическое лечение лиц пожилого и старческого возраста с переломами ПОБК в максимально короткие сроки является «золотым стандартом».
Проаналізовано медико-соціальні наслідки переломів проксимального відділу стегнової кістки (ПВСК) у літніх пацієнтів, система медичної допомоги за таких ушкоджень у різних країнах, ускладнення і летальність. Відзначено, що показники летальності протягом першого року після перелому ПВСК коливаються від 21,5 до 40,0 %, у 20–50 % випадків пацієнти стають інвалідами і навіть через три роки після травми показники «фізичне функціонування» і «загальне здоров’я» залишаються низькими. До колишнього способу життя після перелому ПВСК повертаються лише 20–50 % хворих. Встановлено, що 20–60 % постраждалих потребують повсякденної допомоги, причому більше особи похилого віку, які проживають в інтернатах і будинках для людей похилого віку, порівняно з тими, які живуть у сім’ях. На підставі результатів дослідження СТОП (Система реєсТрації Остеопоротичних Переломів) Україна віднесена до країн із помірним ризиком розвитку остеопорозу і його ускладнень, а частота переломів ПВСК подібна до показників Румунії та Польщі. У Швеції та Великобританії розроблені національні програми для лікування хворих із переломами ПВСК, які передбачають хірургічне втручання протягом 48 год після травми, консультацію геріатра протягом 72 год після госпіталізації, ранню післяопераційну мобілізацію, профілактику пролежнів, препарати для лікування остеопорозу, реабілітацію під наглядом лікаря-геріатра. Усе це дало змогу скоротити тривалість перебування хворого в стаціонарі, зменшити кількість ускладнень, знизити летальність і витрати на лікування на 40 %. Хірургічне лікування осіб похилого та старчого віку з переломами ПВСК у максимально короткі терміни є «золотим стандартом».
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: