МЕТАФОРИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ ОБРАЗОВАНИЯ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ С БУКВЕННЫМИ КОМПОНЕНТАМИ

Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Мова; No. 38 (2022)
Мова; № 38 (2022)
ISSN: 2307-4558
2414-9489
Popis: The purpose of this work is to reveal the correlation of the semantics of phraseological units (PU) with the meaning of their prototypes containing letter names in their structure and to consider the formation mechanism of these PUs in the cognitive aspect. The object of analysis is PU with metaphorically rethought components – the names of letters, as well as their figurative components. The subject of the study is the structural and semantic features of metaphorically rethought components of phraseological units, the cognitive mechanisms of metaphorization and its role in the formation of PU with letter components. The study used methods of etymological, cognitive, onomasiological and semantic analysis, as well as a descriptive method. The Results of the research: structural and semantic features of PU with letter components are revealed and the mechanism of metaphorization of their formation is clarified. Conclusions. In the process of idiom formation, an important role is played by alphabetical metaphors, which serve as a way to comprehend the diverse facts of reality and express emotions, and a cognitive matrix for their interpretation. In the Russian language, the formation of phraseological units with components – the names of letters is carried out according to seven models. Most of these units are motivated by the visual image of the letter, and its place in the alphabet. The two models that single out orthography and the numerative function as the basis for transfer are unique. The practical value of the research results lies in the fact that they can be used in educational and pedagogical practice when reading courses on the phraseology of the Russian language, in developing courses in cognitive linguistics and linguoculturology, and in compiling dictionaries.
Цель данной работы – раскрыть соотношение семантики фразеологических единиц (ФЕ) со значением их прототипов, содержащих в своей структуре названия букв, и рассмотреть механизм формирования этих ФЕ в когнитивном аспекте. Объект анализа – ФЕ с метафорически переосмысленными компонентами – названиями букв, а также их образные составляющие. Предмет исследования – структурно-семантические особенности метафорически переосмысленных компонентов ФЕ, когнитивные механизмы метафоризации и eё роль в формировании ФЕ с буквенными компонентами. В исследовании использованы методы этимологического, когнитивного, ономасиологического и семантического анализа, а также описательный метод. Результаты исследования: выявлены структурно-семантические признаки ФЕ с буквенными компонентами и прояснён механизм метафоризации их формирования. Выводы. В процессе фразообразования важную роль играют алфавитные метафоры, служащие способом осмысления многообразных фактов действительности и выражения эмоций, когнитивной матрицей для их интерпретации. В русском языке образование ФЕ с компонентами – названиями букв осуществляется по семи метафорическим моделям. Большинство таких единиц мотивированы зрительным образом буквы, а также её местом в алфавите. Две модели, в которых в качестве основания переноса выделяются орфография и нумеративная функция, уникальны. Практическое применение результатов исследования заключается в том, что они могут быть использованы в учебно-педагогической практике при чтении курсов по фразеологии русского языка, в разработке курсов по когнитивной лингвистике и лингвокультурологии, в составлении словарей.
Мета цієї роботи – розкрити співвідношення семантики фразеологічних одиниць (ФО) зі значенням їх прототипів, що містять у своїй структурі назви букв, і розглянути механізм формування цих ФО в когнітивному аспекті. Об’єкт аналізу – ФО з метафорично переосмисленими компонентами – назвами букв, а також їх образні складові. Предмет дослідження – структурно-семантичні особливості метафорично переосмислених компонентів ФО, когнітивні механізми метафоризації та її роль у формуванні ФО з буквеними компонентами. У дослідженні використані методи етимологічного, когнітивного, ономасіологічного й семантичного аналізу, а також описовий метод. Результати дослідження: виявлені структурно-семантичні ознаки ФО з літерними компонентами і розкрито механізм метафоризації їх формування. Висновки. У процесі фразоутворення важлива роль належить алфавітним метафорам, що служать способом осмислення різноманітних фактів дійсності й вираження емоцій, когнітивною матрицею для їх інтерпретації. У російській мові утворення ФО з компонентами – назвами букв здійснюється за сімома метафоричними моделями. Більшість таких одиниць мотивована зоровим образом букви, її місцем в алфавіті. Дві моделі, у яких підставами переосмислення є орфографія й нумеративна функція, унікальні. Практичне застосування результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані в навчально-педагогічній практиці під час читання курсів із фразеології російської мови, у розробці курсів із когнітивної лінгвістики й лінгвокультурології, у складанні словників.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: