Вина в деліктному праві: моральне виправдання і математична експлікація

Přispěvatelé: Center for Promotion of Polish Legal Research (Program Dialog MNiSW), Центр польских правовых наук (Программа Dialog MNiSW), Центр польських правових наук (Програма Dialog MNiSW)
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Проблемы законности; № 141 (2018); 54-64
Problems of Legality; № 141 (2018); 54-64
Проблеми законності; № 141 (2018); 54-64
ISSN: 2224-9281
2414-990X
Popis: The article has two main objectives: (1) to reveal why the fault principle is considered to be morally superior to no-fault liability in primitive law; and (2) to find out the essence of fault in modern tort law and then to express the concept of fault in the most precise manner possible, namely through math formula. It is argued that the very existence of law is contingent on freedom of human’s will. It is the human’s freedom that allows to judge human’s actions. Thus, provided that we consider tort law as a set of rules prohibiting infliction of damage and establishing liability therefor, it is fair to state that fault is a precondition of tort liability specifically because freedom is a precondition of the very law’s operation. Therefore, while establishing fault the court investigates whether the tortfeasor was free at the moment of infliction of damage. Fault denotes that formally wrongful act was committed freely. Since establishing fault is conducted after the wrongful act has been committed (it is conducted within judicial proceedings, which constitute backward-looking research), the inference follows that fault is an ex post conclusion of freedom. However, sometimes all the elements of the free-choice situation being present, the tortfeasor nevertheless cannot be deemed to be at fault. This is the case, where the tortfeasor could have avoided inflicting damage, but at excessively heavy cost. Thus, it is not enough if among the available alternatives there is one harmless; in addition, the harmless option has to be reasonable. Otherwise choosing this harmless option cannot be expected.
Статья посвящена исследованию вины как условия деликтной ответственности. Прежде всего внимание автора сосредоточено на проблеме морально-этического оправдания принципа вины в деликтном праве. В этом контексте сделан вывод о том, что принцип вины следует из свободы индивида и поэтому этот принцип имманентен самой идее права: вина является условием ответственности именно потому, что свобода является условием права. Далее автор переходит к математической экспликации понятия вины в деликтном праве и делает вывод о том, что вина – это понятие, констатирующее, что ущерб был причинен в ситуации свободного выбора, то есть в ситуации, когда правомерный (не вредоносный) вариант поведения был объективно доступным и разумно ожидаемым.
Досліджено вину як умову деліктної відповідальності. Автор має дві мети: 1) з’ясувати, чому принцип винної відповідальності з етичної точки зору видається кращим за принцип безвинної відповідальності, притаманний примітивному праву; 2) визначити сутність вини в сучасному деліктному праві і подати її в якомога більш точний спосіб, а саме – через математичну формулу. У статті обґрунтовується, що саме існування права зумовлене свободою людської волі. Не що інше, як свобода дає змогу судити людські вчинки. Отож, коли потрактовувати деліктне право як систему норм, що забороняє завдання шкоди і встановлює за це відповідальність, справедливим буде сказати, що вина є умовою деліктної відповідальності саме тому, що свобода є умовою права. Установлюючи наявність вини, суд з’ясовує, чи був делінквент вільним у своєму вчинку, чи був цей вчинок проявом його свободи. Вина позначає, що ззовні протиправний учинок був скоєний вільно. Позаяк установлення вини провадиться після того, як правопорушення вже сталося, слід виснувати, що вина – це констатація свободи ex post. Утім подеколи, незважаючи на наявність усіх елементів ситуації вільного вибору, делінквента, тим не менше, не можна визнати винуватим. Таке має місце у випадку, коли делінквент міг би уникнути завдання шкоди, але заплативши за це нерозумно високу ціну. Відтак недостатньо лишень, щоб серед приступних альтернатив була одна нешкідлива; на додачу ця нешкідлива альтернатива мусить бути одночасно розумною. У противному разі, не можна очікувати, що її буде обрано. Автор доходить висновку, що вина – це поняття, яке констатує, що шкоди було завдано в ситуації вільного вибору, тобто в ситуації, коли правомірний (нешкідливий) варіант поведінки був об’єктивно доступним і розумно очікуваним.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: