Характеристика мікрофлори черевної порожнини та санація озонованим фізіологічним розчином NaCl 0,9% у дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження

Autor: Bodnar, B.M., Unguryan, A.M., Sidorchuk, I.Y., Bodnar, O.B.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2013
Předmět:
Zdroj: UKRAINIAN JOURNAL OF SURGERY; № 1.20 (2013); 101-106
УКРАИНСКИЙ ЖУРНАЛ ХИРУРГИИ; № 1.20 (2013); 101-106
УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ ХІРУРГІЇ; № 1.20 (2013); 101-106
ISSN: 1997-2938
1999-1649
Popis: The paper is based on the analysis of the results of the abdominal microflora research in children with peritonitis after appendicitis and determination of sensitivity of the selected clinical bacterial cultures to antibiotics.Purpose of work. To investigate the etiology of abdominal inflammatory process and sensitivity of the selected clinical cultures to the antibiotics in children with peritonitis after appendicitis.Material and methods. There were examined 24 children is with peritonitis after appendicitis (11 girls, 13 boys). Among them 11 children had local peritonitis, 6 children had diffuse one, 2 children had general one, 5 children had periappendiceal abscess. The results of the research showed that in the inflammatory process in lymphatic tissue, associated with the appendix mucus membrane, a leading role belongs to opportunistic Escherichia being at a high population level that results in the microbe translocation into the peritoneal cavity.Results and discussion. From 24 standards of exsudate of peritoneal cavity 27 bacterial strains of 10 various taxonomic groups were distinguished and identified. The analysis of continuous rate, frequency demonstrated that the leading causative agents are opportunistic Enterobacteriaceae — Escherichia, Enterobacter, Citrobaсter and Proteus. Among Enterobacteriaceae the collibacillus occurs more frequently (45.83 and 0.41, respectively), and Enterobacteriaceae — 66.67 and 0.62, respectively.Conclusions. Uing the sanitation method within 3–5 min sterilizing is effective in contamination of peritoneal cavity with S.pyogenеs and C.albicans. There is noted the significant reduction of population level of Enterobacteriaceae — 17,9 % (from 7.15 to 5.78), Staphylococcus — 32.13 % (from 4.44 to 5.78), vulgar proteus — 33.3 % (from 6.0 to 4.0) and pseudomonade — 37.5 % (from 5.0 to 8.0). In addition the tendency to 8.8 % reduction of Escherichia (from 8.54 to 7.78).
В основу работы положен анализ результатов исследований микрофлоры брюшной полости у детей, больных перитонитом аппендикулярного происхождения, и определение чувствительности выделенных клинических штаммов бактерий к антибиотикам. Цель работы — проведение исследований, направленных на установление этиологии воспалительного процесса брюшной полости и чувствительности выделенных клинических штаммов к антибиотикам у детей с перитонитом аппендикулярного происхождения.Материал и методы. Обследовано 24 ребенка с перитонитом аппендикулярного генеза (девочек — 11, мальчиков — 13), с местным перитонитом — 11 детей, диффузным — 6, разлитым — 2, периаппендикулярним абсцессом — 5 детей. Исследование показало, что в воспалительном процессе лимфоидной ткани, ассоциированной со слизистой оболочкой аппендикса, ведущую роль играют условно-патогенные эшерихии, которые достигают высокого популяционного уровня, что приводит к транслокации микроба в брюшную полость.Результаты и обсуждение. Из 24 образцов экссудата брюшной полости выделено и идентифицировано 27 штаммов бактерий, которые относятся к 10 разным таксономическим группам. При оценке индекса постоянства, частоты встречаемости выявлено, что ведущими возбудителями являются условно-патогенные энтеробактерии — бактерии рода Escerichia, Enterobacter, Citrobaсter и Proteus. Из энтеробактерий по этим показателям ведущее место занимает кишечная палочка (45,83 и 0,41 соответственно), а энтеробактерии — 66,67 и 0,62 соответственно.Выводы. При использовании метода санации на протяжении 3–5 мин наступает стерилизующий эффект при контаминации брюшной полости S.pyogenеs і C.albicans. Значительно снижается популяционный уровень энтеробактера на 17,9 % (с 7,15 до 5,78), стафилококка — на 32,13 % (с 7,78 до 5,78), вульгарного протея — на 33,3 % (с 6,0 до 4,0) и псевдомонад — на 37,5 % (с 8,0 до 5,0). Кроме этого, наблюдается тенденция к снижению количества эшерихий на 8,8 % (с 8,54 до 7,78).
В основу роботи покладено аналіз результатів досліджень мікрофлори черевної порожнини в дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження, та визначення чутливості виділених клінічних штамів бактерій щодо антибіотиків.Мета роботи — проведення досліджень, направлених на встановлення етіології запального процесу черевної порожнини та чутливості виділених клінічних штамів щодо сучасних антибіотиків у дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження.Матеріал та методи. Обстежено 24 дитини з перитонітом апендикулярного генезу (дівчат — 11, хлопців — 13), із місцевим перитонітом — 11 дітей, дифузним — 6, поширеним — 2, періапендикулярним абсцесом — 5 дітей. Дослідження показало, що в запальному процесі лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовою оболонкою апендикса, провідну роль відіграють умовно-патогенні ешерихії, які досягають високого популяційного рівня, що призводить до транслокації мікроба в черевну порожнину. Результати та їх обговорення. Із 24 зразків ексудату черевної порожнини виділено та ідентифіковано 27 штамів бактерій, які належать до 10 різних таксономічних груп. При оцінці індексу постійності, частоти зустрічальності виявлено, що провідними збудниками є умовно-патогенні ентеробактерії — бактерії роду Escherichia, Enterobacter, Citrobacter та Proteus. з ентеробактерій за цими показниками провідне місце займає кишкова паличка (45,83 ± 0,41 відповідно), а ентеробактерії — 66,67 ± 0,62 відповідно. Висновки. При використанні методу санації протягом 3–5 хв настає стерилізуючий ефект за контамінації черевної порожнини S.pyogenеs і C.albicans. Суттєво знижується популяційний рівень ентеробактера на 17,9 % (з 7,15 до 5,78), стафілокока — на 32,13 % (з 7,78 до 5,78), вульгарного протея — на 33,3 % (з 6,0 до 4,0) та псевдомонад — на 37,5 % (з 8,0 до 5,0). Крім цього, спостерігається тенденція до зниження кількості ешерихій на 8,8 % (з 8,54 до 7,78).
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: