МОЛОДІЖНИЙ ФОЛЬКЛОРНО- ЕТНОГРАФІЧНИЙ АНСАМБЛЬ ЯК ВТОРИННА ФОРМА ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 43 (2020); 114-121
Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; No. 43 (2020); 114-121
Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 43 (2020); 114-121
ISSN: 2410-1176
2616-4183
Popis: The purpose of the article is to identify the features of mastering the performing traditional musical culture by participants of youth (mainly urban) folklore and ethnographic groups. Goal pursuit deals with the following challenges: to analyse the creative process of the secondary folklore forms, the role of the secondary groups in the preservation, development, and communication of traditional culture, and also the way youth folklore ensembles interact with other components of the intersection of scientific and artistic art, folklore and amateurism. The research methodology is based on the use of general scientific methods of cognition and musicological methods: source studies, practical, analytical, which allowed us to analyse the outlined issues. The scientific novelty of the study consists in substantiating the need to use the method of “oral” folklore expedition as the most effective way to master traditional performing culture in the creative activities of the secondary youth scientific and ethnographic groups. Conclusions. The study provides an analysis of the specific features of the creative activity of the youth folklore formations. It has been revealed that the activities of these formations could be both constructive (work for the preservation and development of traditional folk culture) and destructive (work in the sphere of mass culture, where national roots are leveled). It has been proved that only in the process of folklore and ethnographic work, which is the basis for the creative activity of the secondary folk singing group of any status (amateur, professional), there is an effective process of learning and mastering the authentic polyphonic song texture.
Цель статьи заключается в выяснении специфики освоения исполнительской традиционной музыкальной культуры участниками молодежных (преимущественно городских) фольклорно-этнографических коллективов. Достижение цели предполагает постановку таких задач: проанализировать, каким образом протекает творческий процесс во вторичных фольклорных формах, какую роль играет творчество секундарных коллективов в сохранении, развитии и трансляции традиционной культуры, а также как молодежные фольклорные ансамбли взаимодействуют с другими составляющими плоскости пересечения артистического искусства, фольклора и аматорства. Методология исследования базируется на применении общенаучных методов познания и музыковедческих методов: источниковедческих, практических, аналитических, которые позволили провести анализ вопросов обозначенной проблематики. Научная новизна исследования заключается в обосновании необходимости использования в творческой деятельности вторичных молодежных научно-етнорафичних коллективов метода «устной» фольклорной экспедиции как наиболее действенного способа освоения традиционной исполнительской культуры. Выводы. Проанализирована специфика творческой деятельности молодежных фольклорных формаций. Выявлено, что деятельность таких коллективов может нести как конструктивный (работать на сохранение и развитие традиционной народной культуры), так и деструктивный характер (работать в плоскости массовой культуры, где происходит нивелирование национальных корней). Доказано, что только в процессе фольклорно-этнографической работы, которая является базисом творческой деятельности вторичного народно-певческого коллектива любого статуса (любительского, профессионального), происходит действенный процесс познания и освоения аутентичной многоголосой песенной фактуры.
Мета статті полягає у з’ясуванні специфіки опанування виконавської традиційно-музичної культури учасниками молодіжних (переважно міських) фольклорно-етнографічних колективів. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань: проаналізувати, яким чином відбувається творчий процес у вторинних фольклорних формах, яку роль відіграє творчість секундарних колективів у збереженні, розвитку й трансляції традиційної культури, а також як молодіжні фольклористичні ансамблі взаємодіють з іншими складниками площини перетину вчено-артистичного мистецтва, фольклору й аматорства. Методологія дослідження базується на застосуванні загальнонаукових методів пізнання та музикознавчих методів: джерелознавчих, практичних, аналітичних, які дали змогу провести аналіз питань окресленої проблематики. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності використання в творчій діяльності вторинних молодіжних науково-етнорафічних колективів методу «усної» фольклорної експедиції як найдійовішого способу опанування традиційної виконавської культури. Висновки. Проаналізовано специфіку творчої діяльності молодіжних фольклористичних формацій. Виявлено, що діяльність окреслених колективів може нести і конструктивний (працювати на збереження й розвиток традиційної народної культури), і деструктивний характер (працювати в площині масової культури, де відбувається нівелювання національного коріння). Доведено, що лише в процесі фольклорно-етнографічної роботи, яка є базисом творчої діяльності вторинного народно-співочого колективу будь-якого статусу (аматорського, професійного), відбувається дійовий процес пізнання й освоєння автентичної багатоголосої пісенної фактури.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: