Еволюція структурно-функціональних змін при стенозувальному лігаментиті

Autor: Kovalchuk, D. Yu., Buryanov, O. A., Kvasha, V. P., Dralov, Ya. S.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Хірургія України; № 3 (2019); 53—59
Surgery of Ukraine; № 3 (2019); 53—59
Хирургия Украины; № 3 (2019); 53—59
ISSN: 1818-5398
2521-697X
Popis: The aim — to determine sonographic criteria for the pathological changes formation in stenosing ligamentitis depending on the stage of the process.Materials and methods. An ultrasonography of the tendon‑ligament complex of the metacarpophalangeal joint was performed in 57 patients at different stages of the pathological process. Scanning was performed in the sagittal and frontal planes at rest and during movement in the interphalangeal joints. The annular ligament A1, the flexor tendon and the surrounding soft tissues (tendon sheath, volar plateau) was evaluated. The thickness of the annular ligament was measured over the upper part of the tendon (volar surface). The conditional norm was similar indicators of the contralateral limb in the absence of clinical manifestations of any pathology in this segment. The distribution of patients according to the degree of the pathological process was as follows: stage 1 — 4 (7.1 %), stage 2 — 24 (42.1 %), stage 3 — 29 (50.8 %).Results and discussion. At the first stage of the disease, the use of ultrasound can exclude the presence of other pathological conditions with similar clinical manifestations. The ratio of the thickness of the ligament A1 and flexor tendons is from 0.09 to 0.12. Ultrasonic signs of the second stage of stenosing ligamentitis are a thickening of the annular ligament and flexor tendon and thinning of the tendon in the critical zone with preserved tendon mobility during the performance of the functional test. The ratio of the thickness of the annular ligament A1 and the flexor tendon is from 0.21 to 0.35. The third stage of stenosing ligamentitis is characterized by a thickening of the annular ligament and flexor tendon , as well as a thinning of the tendon in the critical zone in the absence of tendon mobility during the performance of the functional test. The ratio of the thickness of the annular ligament A1 and the flexor tendon is from 0.39 to 0.67.Conclusions. Ultrasound study in patients with stenosing ligamentitis of the fingers along with a clinical study are the main methods of diagnosis and verification of the process stage. The study allows to assess changes in annular ligament A1 and flexor tendons both in the area of the ligament itself (thinning of the tendons, hourglass‑shaped deformation) and in adjacent areas (thickening of the tendons), objectively determine the parameters of the tendon‑ligament complex. The main criterion for establishing the stage of the process is the index of the ratio of the annular ligament A1 thickness and the tendons in the critical zone, which can be calculated by the proposed formula.
Цель работы — определить сонографические критерии формирования патологических изменений при стенозирующем лигаментите в зависимости от стадии процесса.Материалы и методы. У 57 пациентов проведено ультразвуковое исследование (УЗИ) сухожильно‑связочного комплекса пястно‑фалангового сустава на разных стадиях патологического процесса. Сканирование проводили в сагиттальной и фронтальных плоскостях в покое и при движении в межфаланговых суставах. Оценивали кольцевидную связку А1, сухожилие сгибателя пальца и окружающие мягкие ткани (сухожильное влагалище, волярное плато). Толщину кольцевидной связки измеряли над верхней частью сухожилия (волярная поверхность). Условной нормой были аналогичные показатели контралатеральной конечности при отсутствии клинических проявлений какой‑либо патологии в этом сегменте. Распределение пациентов по степени патологического процесса было следующим: 1‑я стадия — 4 (7,1 %), 2‑я стадия — 24 (42,1 %), 3‑я стадия — 29 (50,8 %).Результаты и обсуждение. На первой стадии заболевания использование УЗИ позволяет исключить наличие других патологических состояний со сходными клиническими проявлениями. Индекс соотношения толщины связки А1 и сухожилий сгибателей — от 0,09 до 0,12. Ультразвуковыми признаками второй стадии стенозирующего лигаментита являются утолщение кольцевидной связки и сухожилия сгибателя пальца и истончение сухожилия в критической зоне при сохраненной подвижности сухожилия во время выполнения функциональной пробы. Индекс соотношения толщины кольцевидной связки А1 и сухожилия сгибателя пальца — от 0,21 до 0,35. Для третьей стадии стенозирующего лигаментита характерно утолщение кольцевидной связки и сухожилия сгибателя пальца, а также истончение сухожилия в критической зоне при отсутствии подвижности сухожилия во время выполнения функциональной пробы. Индекс соотношения толщины кольцевидной связки А1 и сухожилия сгибателя пальца — от 0,39 до 0,67.Выводы. УЗИ пациентов с стенозирующим лигаментитом пальцев кисти вместе с клиническим исследованием являются основными методами диагностики и верификации стадии процесса. Исследование позволяет оценить изменения кольцевидной связки А1 и сухожилий сгибателей как в зоне самой связки (истончение сухожилий, деформация по типу «песочных часов»), так и в прилегающих участках (утолщение сухожилий), объективно определить параметры сухожильно‑связочного комплекса. Главным критерием для установления стадии процесса является индекс соотношения толщины кольцевидной связки А1 и сухожилий в критической зоне, который можно рассчитать по предложенной формуле.
Мета роботи — визначити сонографічні критерії формування патологічних змін при стенозувальному лігаментиті залежно від стадії процесу.Матеріали і методи. У 57 пацієнтів проведено ультразвукове дослідження (УЗД) сухожилково‑зв’язкового комплексу п’ястково‑фалангового суглоба на різних стадіях патологічного процесу. Сканування проводили в сагітальній та фронтальних площинах у спокої та при рухах у міжфалангових суглобах. Оцінювали кільцеподібну зв’язку А1 (анулярна зв’язка першого пальця кисті), сухожилок згинача пальця та оточуючі м’які тканини (сухожилкова піхва, волярне плато). Товщину кільцеподібної зв’язки вимірювали над верхньою частиною сухожилка (волярна поверхня). Умовною нормою були аналогічні показники контралатеральної кінцівки за відсутності клінічних виявів будь‑якої патології в цьому сегменті. Розподіл пацієнтів за ступенем патологічного процесу був таким: 1‑ша стадія — 4 (7,1 %), 2‑га стадія — 24 (42,1 %), 3‑тя стадія — 29 (50,8 %).Результати та обговорення. На першій стадії захворювання використання УЗД дає змогу заперечити наявність інших патологічних станів з подібними клінічними виявами. Індекс співвідношення товщини зв’язки А1 та сухожилків згиначів — від 0,09 до 0,12. Ультразвуковими ознаками другої стадії стенозувального лігаментиту є потовщення кільцеподібної зв’язки та сухожилка згинача пальця та стоншення сухожилка в критичній зоні при збереженій його рухливості під час виконання функціональної проби. Індекс співвідношення товщини кільцеподібної зв’язки А1 та сухожилка згинача пальця — від 0,21 до 0,35. Для третьої стадії стенозувального лігаментиту характерне потовщення кільцеподібної зв’язки і сухожилка згинача пальця, а також стоншення сухожилка в критичній зоні за відсутності рухливості сухожилка під час виконання функціональної проби. Індекс співвідношення товщини кільцеподібної зв’язки А1 та сухожилка згинача пальця — від 0,39 до 0,67.Висновки. УЗД пацієнтів зі стенозувальним лігаментитом пальців кисті разом із клінічним дослідженням є основними методами діагностики та верифікації стадії процесу. Дослідження дає змогу оцінити зміни кільцеподібної зв’язки А1 та сухожилків згиначів як у зоні самої зв’язки (стоншення сухожилків, деформація за типом «піщаного годинника»), так і у прилеглих ділянках (потовщення сухожилків), об’єктивно визначити параметри сухожилково‑зв’язкового комплексу. Головним критерієм для встановлення стадії процесу є індекс співвідношення товщини кільцеподібної зв’язки А1 і сухожилків у критичній зоні, який можна розрахувати за запропонованою формулою.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: