Прогнозирование ранней диагностики острого повреждения почек у недоношенных детей с гемодинамически значимым открытым артериальным протоком

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Сучасна педіатрія. Україна; № 8(112) (2020): Сучасна педіатрія. Україна; 5-11
Modern Pediatrics. Ukraine; No. 8(112) (2020): Modern pediatrics. Ukraine; 5-11
Современная педиатрия. Украина; № 8(112) (2020): Современная педиатрия. Украина; 5-11
ISSN: 2663-7553
2706-6134
Popis: The development of acute kidney injury (AKI) in preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) is an additional burden on homeostatic mechanisms, leading to loss of fluid, electrolyte balance, and acid-base disturbance and increasing the risk of mortality by 50%. Therefore, early detection of AKI in preterm infants with HSPDA is extremely important in terms of improving treatment outcomes. Purpose — to create, evaluate and further analyze the binary logistic regression model of AKI on the background of HSPDA in premature infants. Materials and methods. The group of study participants consisted of 40 premature babies with HSPDA, who were admitted for treatment on the first day of life to the Department of Anesthesiology and Neonatal Intensive Care at MI «Dnepropetrovsk Regional Children's Clinical Hospital» Dnepropetrovsk Regional Council». On the third to fifth day of life, 23 (57.5%) patients were diagnosed with AKI. Clinical and laboratory examination included obstetric history, gestational age, weight, physical examination, clinical analysis of blood and urine, arterial blood oxygen saturation, biochemical methods — examination of urea, serum and urine creatinine, serum and urine sodium, serum potassium. The concentration index of creatinine, fractional excretion of sodium, glomerular filtration rate (GFR) according to the Schwartz formula were calculated. Instrumental methods of examination included echocardiography with Doppler, ultrasound Doppler of renal vessels, renal spectroscopy in the near infrared region. In order to preliminarily determine the diagnostic potential of some clinical'anamnestic and laboratory data, the parameters of the sample with AKI and the sample without this pathology were compared: in the case of interval scale the Mann–Whitney U-test was used, in the case of categorical scale — χ2-test or Fisher's exact test. Spearman's rank correlation was used to form the optimal set of input variables for regression modeling. The method of binary logistic regression was used to develop a diagnostic model of AKI development on the background of HSPDA in premature infants. Results. At the stage of exploratory data analysis (several dozen parameters of clinical and biochemical analysis of blood and urine, renal hemodynamics, renal oxygenation and therapeutic measures on the first day), as well as clinical and anamnestic data, it was found that AKI has a significant relationship with 14 interval ( maximum blood flow velocity in the interlobar renal artery, minimum blood flow velocity in the interlobar renal artery, resistance index in the interlobar renal artery, maximum blood flow velocity in the main renal artery, diameter of the open arterial duct, renal oxygenation, fractional renal tissue extraction of oxygen, serum creatinine, GFR, creatinine concentration index, urinary sodium, fractional sodium excretion, urine protein, diastolic blood pressure) and 9 nominal values (the size of the patent ductus arteriosus on the first day of more than 2 mm, ibuprofen therapy at a dose of 20 mg/kg on the first day, ibuprofen therapy on the first day of life, furosemide treatment, history of renal disease in the mother, chronic foci of infection in the mother, hypertension of pregnancy, threat of abortion, necrotizing enterocolitis in the patient on the first day of life). Conclusions. The most significant predictors of AKI development in premature infants with HSPDA are the parameter of maximum blood flow velocity in the interlobar renal artery, HSPDA diameter greater than 2 mm and serum creatinine level on the first day of life. The sensitivity of the AKI logistic regression model, in which HSPDA diameter and serum creatinine level are used as explanatory variables, is 91%, specificity — 88%, overall accuracy — 90%. Replacement of serum creatinine in the logit function for the maximum blood flow velocity in the interlobar renal artery allows to increase the sensitivity of the model up to 96%, and the overall accuracy up to 93%. The study was conducted in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution mentioned in the work. Informed consent of parents of children was obtained for the research. The authors were declare no conflict of interest.
Развитие острого повреждения почек (ОПП) у недоношенных детей с гемодинамически значимым открытым артериальным протоком (ГЗОАП) является дополнительной нагрузкой на гомеостатические механизмы, вызывая потерю баланса жидкости, электролитов, а также нарушение кислотно-щелочного состояния, что увеличивает риск смертности на 50%. Раннее выявление ОПП у недоношенных с ГЗОАП крайне важно с точки зрения улучшения результатов лечения. Цель — создать, оценить и провести последующий анализ бинарной логистической регрессионной модели ОПП на фоне ГЗВАП у недоношенных детей. Материалы и методы. Группу участников исследования составили 40 недоношенных детей с ГЗОАП, поступивших для лечения на 1-е сутки жизни в отделение анестезиологии и интенсивной терапии новорожденных КП «Днепропетровская областная детская клиническая больница» ДОС». На 3–5-е сутки жизни у 23 (57,5%) пациентов диагностировано ОПП. Клинико-лабораторное обследование включало акушерский анамнез, гестационный возраст, вес, физикальный осмотр, клинический анализ крови и мочи, насыщение артериальной крови кислородом, биохимические методы — исследование мочевины, креатинина в сыворотке крови и моче, натрий крови и мочи, калий крови. Проведен расчет концентрационного индекса креатинина, фракционной экскреции натрия, скорости клубочковой фильтрации по формуле Шварца. Инструментальные методы обследования — эхокардиография с допплерометрией, ультразвуковая допплерография сосудов почек, спектроскопия почек в ближней инфракрасной области. С целью предварительного определения диагностического потенциала отдельных клинико-анамнестических и лабораторных данных сопоставлены показатели выборки с ОПП и выборки без этой патологии: при интервальной шкале использовали U-критерий Манна–Уитни, в случае категориальной шкалы — χ2-критерий или точный критерий Фишера. Ранговая корреляция Спирмена применена при формировании оптимального набора входящих переменных для моделирования регрессии. Для разработки диагностической модели возникновения ОПП на фоне ГЗОАП у недоношенных детей использован метод бинарной логистической регрессии. Результаты. На этапе анализа данных (несколько десятков параметров клинического и биохимического анализа крови и мочи, почечной гемодинамики, почечной оксигенации и терапевтических мероприятий на первые сутки), а также клинико-анамнестических данных выявлено, что ОПП имеет значимую взаимосвязь с 14 интервальными (максимальная скорость кровотока в интерлобарной почечной артерии, минимальная скорость кровотока в интерлобарной почечной артерии, индекс резистентности в интерлобарной почечной артерии, максимальная скорость кровотока в магистральной почечной артерии, диаметр открытого артериального протока, почечная оксигенация, фракционная тканевая экстракция кислорода в почках, креатинин крови, скорость клубочковой фильтрации, концентрационный индекс креатинина, натрий мочи, фракционная экскреция натрия, белок мочи, диастолическое артериальное давление) и 9 номинальными показателями (размер открытого артериального протока в первые сутки более 2 мм, ибупрофенотерапия в дозе 20 мг/кг в первые сутки, ибупрофенотерапия в первые сутки жизни, применение фуросемида, заболевания почек в анамнезе матери, хронические очаги инфекции у матери, артериальная гипертензия беременных, угроза прерывания беременности, некротизирующий энтероколит у пациента в первые сутки жизни). Выводы. Наиболее значимыми предикторами развития ОПП у недоношенных детей с ГЗОАП являются показатель максимальной скорости кровотока в интерлобарной почечной артерии, диаметр ГЗОАП более 2 мм и уровень сывороточного креатинина на 1-е сутки жизни. Чувствительность модели логистической регрессии ОПП, в которой в качестве объясняющих переменных применяют диаметр ГЗОАП и уровень креатинина крови, составляет 91%, специфичность — 88%, общая точность — 90%. Замена в логит-функции креатинина крови на максимальную скорость кровотока в интерлобарной почечной артерии позволяет повысить чувствительность модели до 96%, а общую точность — до 93%. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинской Декларации. Протокол исследования утвержден Локальным этическим комитетом указанного в работе учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН) у недоношених дітей із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП) є додатковим навантаженням на гомеостатичні механізми, що спричиняє втрату балансу рідини, електролітів, а також порушення кислотно-лужного стану та збільшує ризик смертності на 50%. Отже, раннє виявлення ГПН у недоношених із ГЗВАП є вкрай важливим з точки зору поліпшення результатів лікування. Мета — створити, оцінити та провести подальший аналіз бінарної логістичної регресійної моделі ГПН на тлі ГЗВАП у недоношених дітей. Матеріали та методи. Групу учасників дослідження становили 40 недоношених дітей з ГЗВАП, які надійшли для лікування на 1-шу добу життя до відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР». На 3–5-ту добу життя у 23 (57,5%) пацієнтів діагностовано ГПН. Клініко-лабораторне обстеження включало акушерський анамнез, гестаційний вік, вагу, фізикальний огляд, клінічний аналіз крові та сечі, насичення артеріальної крові киснем, біохімічні методи — дослідження сечовини, креатиніну в сироватці крові та сечі, натрій крові та сечі, калій крові. Проведено розрахунок концентраційного індексу креатиніну, фракційної екскреції натрію, швидкості клубочкової фільтрації за формулою Шварца. Інструментальні методи обстеження — ехокардіографія з допплерометрією, ультразвукова допплерографія судин нирок, спектроскопія нирок у ближній інфрачервоній зоні. З метою попереднього визначення діагностичного потенціалу окремих клініко-анамнестичних та лабораторних даних зіставлено показники вибірки з ГПН та вибірки без цієї патології: у разі інтервальної шкали використано U-критерій Манна–Вітні, у разі категоріальної шкали — χ2-критерій або точний критерій Фішера. Рангову кореляцію Спірмена застосовано у формуванні оптимального набору вхідних змінних для моделювання регресії. Для розробки діагностичної моделі виникнення ГПН на тді ГЗВАП у недоношених дітей використано метод бінарної логістичної регресії. Результати. На етапі розвідкового аналізу даних (декілька десятків параметрів клінічного і біохімічного аналізу крові та сечі, ренальної гемодинаміки, ренальної оксигенації та терапевтичних заходів на 1-шу добу), а також клініко-анамнестичних даних виявлено, що ГПН має значущий взаємозв'язок із 14 інтервальними (максимальна швидкість кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, мінімальна швидкість кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, індекс резистентності в інтерлобарній нирковій артерії, максимальна швидкість кровотоку в магістральній ренальній артерії, діаметр відкритої артеріальної протоки, ренальна оксигенація, фракційна тканинна екстракція кисню в нирках, креатинін крові, швидкість клубочкової фільтрації, концентраційний індекс креатиніну, натрій сечі, фракційна екскреція натрію, білок сечі, діастолічний артеріальний тиск) і 9 номінальними показниками (розмір відкритої артеріальної протоки понад 2 мм на 1-шу добу, ібупрофенотерапія у дозі 20 мг/кг на 1-шу добу, ібупрофенотерапія на 1-шу добу життя, застосування фуросеміду, захворювання нирок в анамнезі матері, хронічні вогнища інфекції в матері, артеріальна гіпертензія вагітних, загроза переривання вагітності, некротичний ентероколіт у пацієнта на 1-шу добу життя). Висновки. Найбільш значущими предикторами розвитку ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП є показник максимальної швидкості кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, діаметр ГЗВАП понад 2 мм і рівень сироваткового креатиніну на 1-шу добу життя. Чутливість моделі логістичної регресії ГПН, в якій в якості пояснюючих змінних застосовують діаметр ГЗВАП і рівень креатиніну крові, становить 91%, специфічність — 88%, загальна точність — 90%. Заміна в логіт-функції креатиніну крові на максимальну швидкість кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії дає змогу підвищити чутливість моделі до 96%, а загальну точність — до 93%. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: