НЕЇСТІВНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ГУСТАТОРНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Opera in linguistica ukrainiana; No. 29 (2022); 218-227
Записки з українського мовознавства; № 29 (2022); 218-227
ISSN: 2414-0627
2415-7562
Popis: The study confirmed our hypothesis that the perception and verbalization of reality is performed through a certain cognitive lens. In our case, such a lens was the vision of different situations of human existence in Ukrainian society through the gustatory images of feeding and eating. The hypothesis originates from Maslow’s pyramid theory, according to which all human needs are hierarchically arranged from the phylogenetically oldest (need for food, drink, sleep) to later (social and then spiritual) needs. The need to satisfy hunger is basic in this hierarchy, and therefore serves as a certain background on which the figurative world picture of a particular ethnos is “embroidered”. The article considers a separate fragment of the Ukrainian phraseological world picture: namely, pejoratively (negatively) evaluated phrasal units (idioms) of gustatory semantics with the basic component FOOD, which is denoted by a noun that nominates a certain inedible substance. The subject of the studied idioms varies from social, behavioral relations, to psychological characteristics and appearance of people. According to the logical proposition, verbalized by the corresponding phrases, they are divided into two groups. The first group includes the phrasal units that are based on the proposal pattern AGENT FEEDS PATIENT WITH FOOD, the second one includes the phrasal units that verbalize the proposal pattern AGENT CONSUMES FOOD. The second group comprises twice as many phrases as the first one. The linguo-cultural perspective of the performed research clarified the specifically Ukrainian ethnicity of the described material. We consider cross-cultural study of the stated issues to be a promising direction for further investigations.
Статтю присвячено аналізу українських метафоричних фразеологізмів густаторної семантики, в яких опорний компонент ЇЖА вербалізується іменниками, що називають неїстівну субстанцію. Вихідною тезою виступає припущення, що філогенетично первинна потреба в їжі детермінує усвідомлення інших, у тому числі соціальних потреб людини крізь призму вгамування голоду, що зокрема відбивається в етнокультурній картині світу. Дослідження підтвердило нашу гіпотезу про те, що сприйняття та вербалізація реальності здійснюється через певну когнітивну призму. У нашому випадку такою лінзою стало бачення різних ситуацій людського буття в українському суспільстві через смакові образи годування та поїдання. Гіпотеза походить від теорії піраміди Маслоу, згідно з якою всі людські потреби розташовані ієрархічно від філогенетично найдавніших (потреби в їжі, пиття, сну) до більш пізніх (соціальних, а потім духовних) потреб. Потреба втамувати голод є базовою в цій ієрархії, а тому виступає певним тлом, на якому «вишивається» образна картина світу того чи іншого етносу. У статті розглядається окремий фрагмент української фразеологічної картини світу, а саме пейоративно (негативно) оцінені фразеологізми (ідіоми) смакової семантики з основним компонентом ЇЖА, що позначається іменником, що номінує певну неїстівну речовину. Тематика досліджуваних ідіом варіюється від соціальних, поведінкових відносин, до психологічних характеристик і зовнішнього вигляду людей. За логічною пропозицією, вербалізованою відповідними словосполученнями, вони поділяються на дві групи. До першої групи належать фразеологічні одиниці, в основі яких лежить модель пропозиції АГЕНТ ГОДУЄ ХВОРОГО ЇЖЕЮ, до другої – фразеологізми, які вербалізують модель пропозиції АГЕНТ СПОЖИВАЄ ЇЖУ. Друга група містить вдвічі більше фраз, ніж перша. Лінгвокультурологічний ракурс проведеного дослідження з’ясував питомо українську етнічну приналежність описаного матеріалу. Перспективним напрямком подальших розвідок вважаємо кроскультурне вивчення означеної проблематики.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: