ЛЕМКІВСЬКА ЕМІГРАЦІЯ У МІЖВОЄННИЙ ЧАС: ПРИЧИНИ, ОСЕРЕДКИ, КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти; № 6 (2020); 181-195
International Relations: Theory and Practical Aspects; No. 6 (2020); 181-195
Международные отношения: теоретико-практические аспекты; № 6 (2020); 181-195
ISSN: 2616-745X
2616-7794
Popis: The purpose of the article is to study the causes and directions of the Lemko’s emigration in the interwar period, to clarify the cultural and educational work of the activists in the countries, the Lemko community settled the most, on the basis of the “Nash Lemko” and “Lemko” newspapers. The research methodology is based on the combination of scientific research principles (historicism and objectivity) and methods (philosophical, general scientific and special-historical), being usual for works on the historical science. Of particularly significance are the methods of source study analysis (at the stage of collection and critique of empirical material), as well as comparative and typological methods (at reconstructive and narrative stages). The scientific novelty of the article is its attempt to comprehensively reconstruct the causes, directions and cultural and educational life of the Lemko emigration in the interwar period based on the materials of the “Nash Lemko” and “Lemko” newspapers. As a result of the study, it has been proved that most Ruthenian newspapers have written about the causes and destinations of emigration, as well as have covered the life of the Lemko Diaspora in the United States, Canada, Brazil, Uruguay, Peru and others. These media explored the social and cultural-educational life of the foreign Ruthenians: cultural institutions, concerts, exhibitions and radio programs. Along with the successes of the community, the Lemko publications did not hide the difficulties of emigration life caused by the disunity and disorganization of the Lemko community abroad. The article finds out that all Lemko publications, regardless of ideological orientation, were grateful to the emigration for its financial assistance to the region. At the same time, the Ruthenian publicists noted the considerable damage of the long-term outflow of the most active population. Therefore, the Lemko newspapers launched a powerful anti-immigration propaganda campaign. They nurtured an active attitude to life in the Ruthenian environment, persuaded the Lemkos to become entrepreneurs and confident owners of their native lands. The article concludes that the active and united discussion of emigration issues by Lemko periodicals contributed to the unification of the Ruthenians both in exile and at home.
Целью статьи является исследование причин и направлений лемковской эмиграции в междувоенное время, выяснение культурно-просветительской работы ее деятелей в странах компактного проживания по материалам газет «Наш лемко» и «Лемко». Исследовательская методология предполагает привычное для работ по истории науки сочетание принципов (историзма и объективности) и методов (философских, общенаучных и специально-исторических) научного поиска. Особенно значимыми были методика источниковедческого анализа (на этапе сбора и критики эмпирического материала), а также компаративный и типологический методы (на реконструктивном и нарративном этапах). Научная новизна статьи заключается в попытке целостной реконструкции причин, направлений и культурно-просветительской жизни лемковской эмиграции в междувоенное время по материалам газет «Наш лемко» и «Лемко». В итоге проведенного исследования было доказано, что больше всего русинские газеты писали о причинах и направлениях эмиграции, а также освещали жизнь лемковской диаспоры в США, Канаде, Бразилии, Уругвае, Перу и др. Особенно подробной была информация об общественной и культурно-образовательной жизни зарубежных русинов: построенных культурных учреждениях, проведенных концертах и выставках, организованных радиопередачах. Наряду с успехами, лемковские издания не скрывали и трудностей эмиграционной жизни, вызванных разобщенностью и неорганизованностью русинского сообщества на чужбине. Выяснено, что все лемковские издания, независимо от идейных ориентаций, были полны благодарности в адрес эмиграции за ее финансовую помощь краю. Наряду с этим, русинские публицисты отмечали и немалые угрозы, которые нес с собой многолетний отток наиболее активного населения. Учитывая это, лемковские газеты развернули мощную антиэмиграционную пропаганду. Они воспитывали в русинской среде активистское отношение к жизни, убеждали лемков становиться инициативными и сообразительными хозяевами родных территорий. Подытожено, что активное и солидарное обсуждение переселенческой тематики лемковской периодикой способствовало единению русинов как в эмиграции, так и на родине.
Мета статті полягає в дослідженні причин і напрямів лемківської еміграції у міжвоєнний час, з’ясування культурно-освітньої праці її діячів у країнах компактного поселення за матеріалами газет «Наш лемко» та «Лемко». Дослідницька методологія спирається на звичне для праць з історії науки поєднання принципів (історизму та об’єктивності) і методів (філософських, загальнонаукових та спеціально-історичних) наукової праці. Особливо значущими були методика джерелознавчого аналізу (на етапі збору та критики емпіричного матеріалу), а також компаративний і типологічний методи (на реконструктивному та наративному етапах). Наукова новизна статті полягає у спробі цілісної реконструкції причин, напрямів і культурно-освітнього життя лемківської еміграції у міжвоєнний час за матеріалами газет «Наш лемко» і «Лемко». У підсумку проведеного дослідження було доведено, що найбільше русинські газети писали про причини та напрями еміграції, а також висвітлювали життя лемківської діаспори в США, Канаді, Бразилії, Уругваї, Перу та ін. Особливо докладною була інформація про громадське і культурно-освітнє життя закордонних русинів: побудовані культурні установи, проведені концерти та виставки, організовані радіопередачі. Поряд із успіхами, лемківські видання не приховували й труднощів еміграційного життя, викликаних роз’єднаністю та неорганізованістю русинської спільноти на чужині. З’ясовано, що всі лемківські видання, незалежно від ідейних орієнтацій, були сповнені вдячності на адресу еміграції за її фінансову допомогу краю. Поряд із цим, русинські публіцисти віднотовували й чималі загрози, що їх ніс із собою багаторічний відтік найбільш активної людності. З огляду на це, лемківські часописи розгорнули потужну протиеміграційну пропаганду. Вони виховували в русинському середовищі активістське ставлення до життя, переконували лемків ставати ініціативними і кмітливими господарями рідних теренів. Підсумовано, що активне та солідарне обговорення переселенської тематики лемківською періодикою сприяло єднанню русинів як на еміграції, так і на батьківщині.
Databáze: OpenAIRE