Міфопоетична символіка лотоса в хореографічній культурі Китаю

Autor: Yang, Xixi
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Танцювальні студії; № 2 (2018); 52-60
Танцевальные студии; № 2 (2018); 52-60
Dance studies; № 2 (2018); 52-60
ISSN: 2616-7646
2617-3786
Popis: The purpose of the research Modern China is becoming increasingly important in international relations, but many components of the country's cultural heritage remain unknown outside its borders. Therefore, it is necessary to study the original dance traditions of Chinese dance in all the richness of its forms and regional cultural contexts. Methodology. The study used the hermeneutic method as an apparatus for interpreting symbolism, which occupies an important place in the national theater and entertainment arts of China. In addition, historical, cultural, and art history methods were used. The noted methodology makes it possible to reveal and analyze certain patterns of application of ideas and images of Eastern artistic culture regarding ideological models of Chinese society in specific historical conditions, that is, bring their understanding closer to the corresponding plot motifs and ideological sources of a certain period. Scientific novelty. The analysis of mythopoetic symbolism (parallels with mythology, theosophy, Ukrainian poetic tradition) is combined in the work with practical recommendations for performing certain techniques of lotus dance (“Hehua y”) as a soloist or female choreographic team for an adequate embodiment of the figurative sphere of Chinese dance. Conclusions. The figurative symbolism of the lotus and its dance interpretation in the works of Chinese choreographers shows the genetic relationship between mythology and the art of dance, which in the lotus dance reveals the symbolism of nobility, desire for light, spiritual growth and the soul's ability to achieve perfection. Thus, the dance, in which one often sees only the decorativeness of the plastic design and some external features of the national spectacle, should be considered in a more organic and inherent true national traditions.
Цель исследования Современный Китай становится все более важным в международных отношениях, однако много компонентов культурного наследия страны остаются неизвестными за ее пределами. Поэтому возникает необходимость изучения оригинальных танцевальных традиций китайского танца во всем богатстве его форм и региональных культурных контекстов. Методология. В исследовании использован герменевтический метод как аппарат интерпретации символики, которая занимает важное место в национальном театре и зрелищных искусствах Китая. Кроме того, использованы исторический, культурологический и искусствоведческий методы. Отмеченная методология позволяет раскрыть и проанализировать определенные образцы применения идей и образов восточной художественной культуры относительно идеологических моделей китайского общества в конкретных исторических условиях, то есть приблизить их понимание к соответствующим сюжетным мотивам и идейным источникам определенного периода. Научная новизна. Анализ мифопоэтической символики (параллели с мифологией, теософией, украинской поэтической традицией) совмещаются в работе с практическими рекомендациями относительно выполнения определенных приемов танца лотоса («Хехуа у») солисткой или женским хореографическим коллективом для адекватного воплощения образной сферы китайского танца. Выводы. На примере образной символики лотоса и его танцевальной интерпретации в работах китайских хореографов в работе показана генетическая связь между мифологией и искусством танца, что в танце лотоса обнаруживает символику благородства, стремления к свету, духовному росту и способности души достичь совершенства. Таким образом, танец, в котором часто видят лишь декоративность пластического рисунка и отдельные внешние признаки национального зрелища, надо рассматривать в более органичном и присущем истинным национальным традициям русле.
Мета дослідження Сучасний Китай стає усе більш важливим у міжнародних стосунках, проте багато компонентів культурної спадщини країни залишаються невідомими за її межами. Тож є необхідність вивчення достеменних танцювальних традицій китайського танцю у багатстві його форм і регіональних культурних контекстів. Методологія. У дослідженні використано герменевтичний метод як апарат інтерпретації символіки, що посідає важливе місце в національному театрі та видовищних мистецтвах Китаю. Крім того, використано історичний, культурологічний та мистецтвознавчий методи. Зазначена методологія дозволяє розкрити та піддати аналізу певні зразки застосування ідей та образів східної художньої культури стосовно ідеологічних моделей китайського суспільства в конкретних історичних умовах, тобто наблизити їх розуміння до відповідних сюжетних мотивів та ідейних джерел певного періоду. Наукова новизна. Аналіз міфопоетичної символіки (паралелі з міфологією, теософією, українською поетичною традицією) суміщається із практичними рекомендаціями щодо виконання певних прийомів танцю лотоса («Хехуа у») солісткою або жіночим хореографічним колективом для достеменного втілення образної сфери китайського танцю. Висновки. На прикладі образної символіки лотоса та його танцювальної інтерпретації в роботах китайських хореографів у статті висвітлено генетичний зв'язок між міфологією та мистецтвом танцю, що в танці лотоса виявляє символіку шляхетності, прагнення до світла, духовного зростання і здатності душі досягти досконалості. Отже, танець, де зазвичай вбачається лише декоративність пластичного малюнку та окремі зовнішні ознаки національного видовища, треба розглядати як більш органічне та притаманне достеменним національним традиціям річище.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: