Використання рН-метрії для визначення глибини дермальних термічних уражень і вибору методу лікування
| Autor: | Kovalenko, O. M., Kovalenko, A. O. |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2018 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Surgery of Ukraine; № 3 (2018); 38—42 Хирургия Украины; № 3 (2018); 38—42 Хірургія України; № 3 (2018); 38—42 |
| ISSN: | 1818-5398 2521-697X |
| Popis: | The aim — to increase the effectiveness of treatment in patients with dermal burns by applying pH meters to determine the depth of dermal burns and the choice treatment.Materials and methods. The results of examination and treatment of 170 patients with dermal burns with the 5 — 40 % TBSA have been analyzed. During the first, second and third day, a series of pH meters were performed: pH meter on the unharmed skin of the homologous segment, pH meter on different sites of the wound, around the wound. The pH of the wound was measured by a pH meter with a flat electrode for the skin. Clinical, biochemical, statistical methods of study were carried out. The accuracy, sensitivity and specificity of the tested method has been proved.Results and discussion. A series of pH meters were used as the basis for calculating the constant pH for each degree of burn. The values of burn depth parameters were compared with the histopathological assessment and the clinical outcome at patient discharge. The average pH after the first day for epidermal burns, which healed for 7 — 10 days, was 7.6 ± 0.1 units, for dermal superficial burns healed within 3 weeks — 8.3 ± 0.2 units and for deep dermal burns that did not heal on their own during the study period — 8.9 ± 0.3 units. The pH difference in more than 3 units was detected in 80 patients from the main group with dermal burn, pain was absent in these areas of wounds in the pain test, deep necrosis was determined visually, indicating the presence of deep dermis burns among these patients. All patients underwent early excision of necrotic tissues with plastic wounds. 20 % of the comparison group lacked the objective diagnostics at the early stage leading to delay in surgical intervention, which in turn caused a prolonged duration of a hospital stay. The high sensitivity of the pH test was determined 24 hours after the injury. Probability of the diagnosing the depth of a burn wound 24 hours after the injury by the pH metric test was equal to 84 %. Specificity of the test — 95 %.Conclusions. The contact pH metric for wounds in patients with dermal burns is an objective method to determine the depth of thermal damage in the early stages after the injury as well as predict the course of the wound process. The difference in the pH of the homologous segments one day after the injury (D pH) equal to 2 units is a clear indication for the presence of superficial dermal burns. The pH difference D pH іn 4 units demonstrates the presence of deep dermal burns and is an indication for early surgical treatment. Цель работы — повысить эффективность лечения пострадавших с дермальными поражениями путем применения рНметрии для определения глубины термических поражений и выбора метода лечения.Материалы и методы. Проанализированы результаты обследования и лечения 170 больных с дермальными ожогами общей площадью 5 — 40 % поверхности тела. В 1е, на 2е и 3и сутки после травмы с помощью рНметра с плоским электродом для кожи проводили серию рНметрий: непораженной кожи гомологического сегмента, различных участков раны и вокруг раны. Применяли клинические, биохимические и статистические методы исследования. Определяли точность, чувствительность и специфичность рНметрии.Результаты. Результаты серии рНметрий использованы для расчета постоянной рН для каждой степени ожога. Значения параметров глубины ожога сравнивали с гистопатологической оценкой и клиническим исходом при выписке больного. Среднее значение рН через сутки для эпидермальных ожогов, которые заживают за 7 — 10 сут, составляло 7,6 ± 0,1, для дермальных поверхностных ожогов, которые заживают в течение 3 нед, — 8,3 ± 0,2, для дермальных глубоких ожогов, которые самостоятельно не заживают, — 8,9 ± 0,2. Из 170 больных основной группы с дермальными ожогами у 80 выявили наличие градиента рН ³ 3, отсутствие боли в этих участках ран при проведении болевой пробы, формирование глубокого некроза, что свидетельствовало о наличии глубоких дермальных поражений. Этим больным выполнено раннее иссечение некротических тканей с пластикой ран. У 20 % больных группы сравнения недостаточно объективная диагностика на раннем этапе привела к задержке оперативного вмешательства, а следовательно, к увеличению длительности пребывания в стационаре. Определена высокая чувствительность диагностирования глубины ожога с помощью рНметрии через 24 ч после травмы: вероятность — 84 %, специфичность — 95 %.Выводы. Контактная рНметрия ран у больных с дермальными ожогами — объективный метод определения глубины термического поражения в ранние сроки после травмы и прогнозирования течения раневого процесса. Градиент рН гомологических сегментов через сутки после травмы до 2 является четкой границей поверхностных дермальных ожогов, а градиент рН ³ 4 свидетельствует о наличии глубоких дермальных ожогов и является показанием к раннему хирургическому лечению. Мета роботи — підвищити ефективність лікування постраждалих з дермальними ураженнями шляхом застосування рНметрії для визначення глибини дермальних термічних уражень і вибору методу лікування.Матеріали та методи. Проаналізовано результати обстеження та лікування 170 хворих з дермальними термічними ураженнями загальною площею 5 — 40 % поверхні тіла. У 1шу, на 2гу і 3тю добу за допомогою рНметра із плоским електродом для шкіри проводили серію рНметрій: неураженої шкіри гомологічного сегмента, різних ділянок рани, навколоранову. Застосовували клінічні, біохімічні та статистичні методи дослідження. Визначали точність, чутливість і специфічність рНметрії.Результати. Результати серії рНметрій використано для розрахунку постійної рН для кожного ступеня опіку. Значення параметрів глибини опіку порівнювали з гістопатологічною оцінкою і клінічним результатом при виписуванні хворого. Середнє значення рН через добу після травми для епідермальних опіків, які гояться 7 — 10 діб, — 7,6 ± 0,1, для дермальних поверхневих опіків, які гояться протягом 3 тиж, — 8,3 ± 0,2, для дермальних глибоких опіків, які самостійно не загоюються, — 8,9 ± 0,2. Зі 140 хворих основної групи з дермальними опіками у 90 визначено наявність градієнта рН ³ 3, відсутність болю в цих ділянках ран при проведенні больової проби, формування глибокого некрозу, що свідчило про наявність глибоких дермальних уражень. Цим хворим виконано раннє висічення некротичних тканин із пластикою ран. У 20 % хворих групи порівняння недостатньо об’єктивна діагностика на ранньому етапі призвела до затримки з проведенням оперативного втручання, а отже, до збільшення тривалості перебування в стаціонарі. Визначено високу чутливість діагностування глибини опікової рани за допомогою рНметрії через 24 год після травми: ймовірність — 84 %, специфічність — 95 %.Висновки. Контактна рНметрія ран у хворих з дермальними опіками — об’єктивний метод визначення глибини термічного ураження в ранні строки після травми і прогнозування перебігу ранового процесу. Градієнт рН гомологічних сегментів до 2 є чіткою межею наявності поверхневих дермальних опіків, а градієнт рН ³ 4 свідчить про наявність глибоких дермальних опіків і є показанням до раннього хірургічного лікування. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|