ЕВОЛЮЦІЯ АРМІЙСЬКОЇ АВІАЦІЇ США ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2023 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Military Scientific Journal; No. 39 (2023): Military Scientific Journal; 126-136 Військово-науковий вісник; № 39 (2023): Військово-науковий вісник; 126-136 |
| ISSN: | 2313-5603 |
| DOI: | 10.33577/2313-5603.39.2023 |
| Popis: | The article analyzes the peculiarities of the adaptation of the US army aviation to the new conditions characterized by the world military and political situation after the end of the Cold War. It is emphasized that this adaptation had two main aspects – organizational and technical. The evolution of the organizational structure took place in the direction of its optimization and unification. Several stages of organizational and personnel changes led to the establishment of two basic types of army aviation units: combat aviation brigade and expeditionary aviation brigade. Both of them are constituent parts of the «modular» army, and themselves, in turn, consist of standard modules (battalions, squadrons). Such a structure significantly simplifies the organization of the combat use of army aviation (primarily, in geographically distant theaters of war) and interaction with other parts of the US and allied armies. The evolution of the organizational structure was inextricably linked with the evolution of technology. For example, the inability to choose the best option to replace the OH-58D reconnaissance helicopters and the rapid development of unmanned aerial vehicles led to the fact that the US Army abandoned light reconnaissance helicopters altogether. Their functions were divided between attack helicopters AH-64 and UAVs, which led to the corresponding reorganization of parts of the army aviation. The technical adaptation consisted in reducing the nomenclature of the main aviation equipment due to the write-off of outdated models, the complete replacement of reconnaissance helicopters with unmanned aerial vehicles, as well as the modernization of existing machines. As a result, four main types of helicopters remained in service (attack AH-64, utility UH-60 and UH-72, transport CH-47), as well as two types of unmanned aerial vehicles (MQ-1 and RQ-7). The UH-72 helicopter and both types of UAVs are new, adopted in the 2000s. The other three types of helicopters, although they appeared during the Cold War, are constantly being modernized. Due to this, they are adapted to act in new conditions. У статті проаналізовано особливості адаптації армійської авіації США до нових умов, яким характеризується світова воєнно-політична ситуація після завершення холодної війни. Підкреслено, що адаптація ця мала два основних аспекти – організаційний і технічний. Перший полягав у переході на модульну структуру (що пов’язувалось із загальною реорганізацією армії) як більш гнучку і пристосовану до бойових дій в сучасних умовах. Її основою стали два типи авіаційних бригад – бойова та експедиційна. Технічна адаптація полягала в скороченні номенклатури основної авіаційної техніки за рахунок списання застарілих взірців, повній заміні розвідувальних гелікоптерів безпілотними літальними апаратами, а також модернізації наявних машин. В підсумку на озброєнні залишились чотири основні типи гелікоптерів (ударні АН-64, багатоцільові UH-60 і UH-72, транспортні СН-47), а також два типи безпілотних літальних апаратів (MQ-1 і RQ-7). Гелікоптер UH-72 і обидва типи БпЛА є новими, взятими на озброєння у 2000-х роках. Інші три типи гелікоптерів, хоч і з’явились ще в часи холодної війни, але постійно модернізуються. Завдяки цьому вони адаптовані до дій у нових умовах. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|