Жовч in excess

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Modern Gastroenterology; No. 2 (2021); 43—54
Современная гастроэнтерология; № 2 (2021); 43—54
Сучасна гастроентерологія; № 2 (2021); 43—54
ISSN: 1727-5725
2521-649X
Popis: The article presents consideration for the pathogenetic mechanisms of the occurrence of duodenogastric reflux (DGR), duodenogastroesophageal reflux (DGER), their role in the occurrence of biliary reflux gastritis and reflux esophagitis. The fundamental bases for the formation of bile reflux are the failure of the sphincter apparatus, antroduodenal dysmotility, elimination of the natural antireflux barrier. Gallbladder dysfunction and duodenal dysmotility are considered the risk factors for primary DGR. The leading mechanism for the development of DGR, DGER after cholecystectomy is aviolation of gastroduodenal motility and gastroduodenal hypertension. These syndromes are formed also at gallstone disease and other organic and functional pathological conditions, including pancreatic insufficiency. The syndrome of chronic duodenal hypertension or «duodenal demon» is manifested by heaviness in the epigastrium, belching, heartburn, nausea, vomiting, flatulence, and stool disorders. It is supplemented by the phenomena of psychosomatic asthenization, decreased mental and physical performance, apathy, and anegative assessment of life prospects. The clinical features of hologenous diarrhea are considered, differential diagnostic signs of diarrhea in chronic duodenal hypertension and irritable bowel syndrome are demonstrated.The clinical and pathogenetic substantiation of the treatment of chronic duodenal hypertension accompanied by hologenous diarrhea with colloidal bismuth preparations is presented. The summary of the comparative analysis has been presented of the physicochemical and structural properties of tablet formulations, containing bismuth tripotassium subcitrate, the original drug De‑Nol (Astellas) and the generic Ulcavis (KRKA). It has been concluded that it is advisable to include Ulcavis in the treatment regimen for patients with hologenous diarrhea.
Рассмотрены патогенетические механизмы возникновения дуоденогастрального идуоденогастроэзофагеального рефлюкса, их роль ввозникновении желчного рефлюкс‑гастрита ирефлюкс‑эзофагита. Принципиальными основами формирования желчного рефлюкса являются несостоятельность сфинк­терного аппарата, антродуоденальная дисмоторика, ликвидация естественного антирефлюксного барьера. Факторами риска первичного дуоденогастрального рефлюкса считают дисфункцию желчного пузыря идуоденальную дисмоторику. Ведущим механизмом развития дуоденогастрального идуоденогастроэзофагеального рефлюкса после холецистэктомии является нарушение гастродуоденальной моторики игастродуоденальная гипертензия. Эти синдромы формируются также при желч­нокаменной болезни идругих органических ифункциональных патологических состояниях, втом числе при панкреатической недостаточности. Синдром хронической дуоденальной гипертензии, или «дуоденального демона», проявляется тяжестью вэпигастрии, отрыжкой, изжогой, тошнотой, рвотой, метеоризмом, нарушениями стула. Он дополняется явлениями психосоматической астенизации, снижением умственной ифизической работоспособности, апатией, мрачной оценкой жизненных перспектив. Рассмотрены клинические особенности хологенной диареи, продемонстрированы дифференциально‑диагностические признаки диареи при хронической дуоденальной гипертензии исиндроме раздраженного кишечника.Приведено клинико‑патогенетическое обоснование лечения хронической дуоденальной гипертензии, сопровождающейся хологенной диареей, препаратами коллоидного висмута. Кратко изложены результаты сравнительного анализа физико‑химических иструктурных свойств таблетированных форм препаратов, содержащих висмута трикалия субцитрат: оригинального лекарственного средства «Де‑Нол» (Astellas) идженерика «Улькавис» (КRКА). Сделан вывод оцелесообразности включения препарата ­«Улькавис» всхему лечения больных схологенной диареей.
Розглянуто патогенетичні механізми виникнення дуоденогастрального та дуоденогастроезофагеального рефлюксу, їхню роль увиникненні жовчного рефлюкс‑гастриту ірефлюкс‑езофагіту. Принциповими основами формування жовчного рефлюксу єнеспроможність сфінктерного апарату, антродуоденальна дисмоторика, ліквідація природного антирефлюксного бар’єра. Чинниками ризику первинного дуоденогастрального рефлюксу вважають дисфункцію жовчного міхура ідуоденальну дисмоторику. Провідним механізмом розвитку дуоденогастрального ідуоденогастроезофагеального рефлюксу після холецистектомії єпорушення гастродуоденальної моторики та гастродуоденальна гіпертензія. Ці синдроми виникають також при жовчнокам’яній хворобі та інших органічних іфункціональних патологічних станах, зокрема при панкреатичній недостатності. Синдром хронічної дуоденальної гіпертензії, або «дуоденального демона», виявляється відчуттям тяжності вепігастрії, відрижкою, печією, нудотою, блюванням, метеоризмом, порушеннями випорожнення. Він доповнюється явищами психосоматичної астенізації, зниженням розумової іфізичної працездатності, апатією, похмурою оцінкою життєвих перспектив. Розглянуто клінічні особливості хологенної діареї, продемонстровано диференційно‑діагностичні ознаки діареї при хронічній дуоденальній гіпертензії та синдромі подразненого кишечника.Наведено клініко‑патогенетичне обґрунтування лікування хронічної дуоденальної гіпертензії, котра супроводжується хологенною діареєю, препаратами колоїдного вісмуту. Коротко викладено результати порівняльного аналізу фізико‑хімічних іструктурних властивостей таблетованих форм препаратів, які містять вісмуту трикалію субцитрат: оригінального лікарського засобу «Де‑Нол» (Astellas) ідженерика «Улькавіс» (КRКА). Зроблено висновок щодо доцільності включення препарату «Улькавіс» усхему лікування хворих із хологенною діареєю.
Databáze: OpenAIRE