ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНОЙ ИМПЛЕМЕНТАЦИИ ПРОГРАММЫ ERAS НА ФАКТОРЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО СТРЕСОВОГО ОТВЕТА У ПЕДИАТРИЧЕСКИХ ПАЦИЕНТОВ ПРИ ПЛАНОВИХ ВМЕШАТЕЛЬСТВАХ НА КОНЕЧНОСТЯХ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE; No. 3(96) (2021); 28-37
PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE; № 3(96) (2021); 28-37
ISSN: 2519-2078
2520-226X
Popis: Surgical stress response, fluid and nutritional balance, and pain management are among the key factors influencing on the postoperative period. These areas are reflected in the Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) concept, which is based on a set of measures aimed at minimizing the surgical stress response. The lack of ERAS recommendations for the pediatric population of surgical patients prompts to search for a solution of adaptation and implementation of the ERAS programs in children. The aim of the study. To determine the effectiveness of the complex application of the enhanced recovery after surgery by studying its influence on the factors of the surgical stress response in pediatric patients undergoing limp surgery. Materials and methods. The prospective randomized study included 47 patients aged 1 to 17 years. In the study group (n = 22), the ERAS program was used, which consisted of 14 components of preoperative, intraoperative and postoperative measures. In the control group (n = 25), the complex of all ERAS components was not purposefully applied. We compared glycaemic stress index (GSI) and length of hospital stay after surgery (LOS) as a primary outcome; secondary outcomes were fasting time after drinking fluids before induction of anesthesia, estimated fluid deficiency just before induction of anesthesia, hemodynamic parameters, the need for opioids during and after surgery, blood glucose and beta-hydroxybutyrate in the beginning and in the end of the surgery and next day morning after surgery, postoperative nausea and vomiting. Results. GSI was significantly less in the study group (1,62 ± 0,78 vs 2,12 ± 0,93, р=0,046). LOS in the study group was 37.5% less than in the control group (p = 0.002). The period of preoperative fasting and fluid deficit in the patients of the study group were shorter. The needs of fentanyl intraoperatively in the study group was 47% less (p
Среди ключевых факторов, влияющих на течение послеоперационного периода, выделяют хирургический стрессовый ответ, управление жидкостным и нутритивным балансом и болью. Эти направления отображаются в концепции Еnhanced Recovery After Surgery (ERAS) – ускоренное восстановление после хирургических вмешательств, в основу которой заложен комплекс мероприятий, направленных на минимизацию хирургического стресс-ответа. Отсутствие рекомендаций ERAS для педиатрической популяции хирургических пациентов подвигают на поиски решения актуального вопроса адаптации и имплементации программ ERAS у детей. Цель работы. Определить эффективность комплексного применения программы ускоренного восстановления после хирургических вмешательств (ERAS) путем изучения ее влияния на факторы хирургической стрессовой реакции у педиатрических пациентов при операциях на верхних и нижних конечностях. Материалы и методы. В проспективное рандомизированное исследование вошло 47 пациентов в возрасте от 1 до 17 лет. В исследуемой группе (n=22) применяли программу ERAS, которая состояла из 14 компонентов предоперационных, интраоперационных и послеоперационных мероприятий. В контрольной группе (n=25) комплекс всех компонентов ERAS целенаправленно не применялся. Сравнивали: основные конечные точки – расчетный гликемический индекс стресса, продолжительность пребывания в стационаре после операции. Вторичные результаты – время голодания после питья жидкости перед индукцией анестезии, расчетный дефицит жидкости на момент индукции анестезии, гемодинамические показатели в течение периоперационного периода, потребность в наркотических аналгетиках в течение операции и после операции, концентрацию глюкозы и бета-гидроксибутирата в крови в начале и в конце операции, и на утро следующего дня после операции, количество случаев послеоперационной тошноты и рвоты. Результаты. Гликемический индекс стресса в исследуемой группе меньше, чем в контрольной (1,62 ± 0,78 vs 2,12 ± 0,93, р=0,046). Продолжительность периода до достижения критериев выписки после операций в исследуемой группе на 37,5 % меньше, чем в контрольной (р=0,002). Период предоперационного голодания и дефицит жидкости у пациентов исследуемой группы были меньше. Интраоперационное потребление фентанила в исследуемой группе на 47 % меньше (p
Резюме. Серед ключових факторів, що впливають на перебіг післяопераційного періоду, виділяють хірургічну стресову відповідь, управління рідинним та нутритивним балансом та болем. Ці напрямки знайшли відображення у концепції Еnhanced Recovery After Surgery (ERAS) – прискорене відновлення після хірургічних втручань, в основу якої закладений комплекс заходів, спрямованих на мінімізацію хірургічної стрес-відповіді. Відсутність рекомендацій ERAS для педіатричної популяції хірургічних пацієнтів спонукають на пошуки вирішення актуального питання адаптації та імплементації програм ERAS у дітей. Мета роботи. Визначити ефективність комплексного застосування програми швидкого відновлення після хірургічних втручань (ERAS) шляхом вивчення її впливу на чинники хірургічної стресової реакції у педіатричних пацієнтів при операціях на верхніх та нижніх кінцівках. Матеріали і методи. До проспективного рандомізованого дослідження увій шло 47 пацієнтів віком від 1 до 17 років. У дослідній групі (n = 22) застосовували програму ERAS, яка складалась з 14 компонентів передопераційних, інтраопераційних та післяопераційних заходів. У контрольній групі (n = 25) комплекс всіх компонентів ERAS цілеспрямовано не застосовувався. Порівнювали: основні кінцеві точки – розрахунковий глікемічний індекс стресу, тривалість перебування в стаціонарі після операції; вторинні кінцеві точки – час голодування після прийому рідини перед індукцією анестезії, розрахунковий дефіцит рідини на момент індукції анестезії, гемодинамічні показники протягом періопераційного періоду, потребу в наркотичних анальгетиках протягом операції та після операції, концентрацію глюкози та бета-гідроксибутирату у крові на початку, наприкінці операції та вранці наступної доби після операції, кількість випадків післяопераційної нудоти та блювання. Результати. Глікемічний індекс стресу в дослідній групі менший, ніж в контрольній (1,62 ± 0,78 vs 2,12 ± 0,93, р=0,046). Тривалість періоду до досягнення критеріїв виписки після операцій в дослідній групі на 37,5% менша, ніж в контрольній (р=0,002). Період передопераційного голодування та дефіцит рідини у пацієнтів дослідної групи були меншими. Інтраопераційне споживання фентанілу в дослідній групі на 47 % менше (p
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: