ТЕМПОРАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОСОДИИ РЕЧИ НОСИТЕЛЕЙ ДИАЛЕКТА СКАУЗ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Writings in Romance-Germanic Philology; № 1(44) (2020); 90-97
Записки з романо-германської філології; № 1(44) (2020); 90-97
ISSN: 2307-4604
2518-7627
Popis: The article investigates temporal characteristics of Scouse dialect speech, or Liverpool English, which is spread in the county of Merseyside in the North West of England. Scouse originated in the 19th century when a large number of Irish immigrants, as well as a fair number of Welshmen, settled in this region of England. Scouse is characterized by the accentuation of speech, a wide range of tonal rises and falls and rising intonation in declarative sentences. In southern Liverpool, the dialect is softer and more lyrical. This difference is most significant in the pronunciation of vowels. The prominent vocal feature of the Scouse dialect is the absence of a diphthong [ɛə] and its replacement by a long monophthong [ɛ:]. The aim of the study is to determine the prosodic temporal features of the speech of the residents of Liverpool, taking into account their gender and age. The material of the study is audio recordings of spontaneous speech of 16 Liverpool residents. The total duration of audio recordings is 43 minutes. The study has been conducted taking into account gender and age factors. The interviewees have been divided into 2 gender and 2 age groups, namely: "20 – 40 years" and "over 40 years". The instrumental analysis has made it possible to determine such temporal parameters as speech rate and articulation rate, pausation coefficient and average duration of pauses, as well as the distribution of different types of pauses in the Scouse speech. It has been suggested that the temporal markers of Liverpool English are an increase in the articulation rate of female speech compared to male one, greater pause saturation of female speech in the age group "20 – 40 years" and male speech in the group "over 40 years", the prevalence of short pauses, pauses of medium duration and long pauses.
Данное исследование посвящено изучению темпоральных характеристик речи носителей диалекта скауз, или ливерпульского английского, который распространен на территории графства Мерсисайд в Северо-Западной Англии. Диалект скауз возник в XIX веке, когда большое количество ирландских иммигрантов, а также валлийцев поселились в этом регионе Англии. Ливерпульский английский характеризуется акцентированностью речи, широким диапазоном тональных подъемов и спадов, а также восходящей интонацией в утверждениях. В южной части Ливерпуля диалект более мягкий и лиричный. Эта разница наиболее сильно проявляется в произношении гласных. Проминантной вокалической чертой диалекта скауз является отсутствие дифтонга [ɛə] и замена его длинным монофтонгом [ɛ:]. Целью исследования является определение просодических темпоральных особенностей речи жителей Ливерпуля с учетом их гендерной и возрастной принадлежности. Материалом исследования являются аудиозаписи спонтанной речи 16 жителей Ливерпуля. Длительность аудиозаписей составляет 43 минуты. Исследование проводилось с учетом гендерного и возрастного факторов. Информанты были разделены на 2 гендерные и 2 возрастные группы, а именно: «20 – 40 лет» и «старше 40 лет». С помощью инструментального анализа определены такие параметры, как скорость речи и скорость артикуляции, коэффициент паузации и средняя продолжительность пауз, а также дистрибуция различных по продолжительности видов пауз в речи носителей диалекта скауз. Установлено, что темпоральными маркерами ливерпульского английского являются увеличение скорости артикуляции женской речи по сравнению с мужской, большая паузальная насыщенность женской речи в возрастной группе «20 – 40 лет» и мужской речи в группе «старше 40 лет», превалирование коротких пауз, пауз средней продолжительности и длительных пауз.
Пропоноване дослідження присвячено вивченню темпоральних характеристик мовлення носіїв діалекту скауз, або ліверпульскої англійської, що є поширеною на території графства Мерсісайд у Північно-Західній Англії. Діалект скауз виник у ХІХ столітті, коли велика кількість ірландських іммігрантів, а також неабияка кількість валлійців оселилися в цьому регіоні Англії. Для ліверпульської англійської характерними є акцентованість мовлення, широкий діапазон тональних підйомів та спадів, а також висхідна інтонація у стверджувальних реченнях. У південній частині Ліверпуля діалект є більш м'яким та ліричним. Ця різниця є найбільш суттєвою у вимовлянні голосних. Промінантною вокалічною рисою діалекту скауз є відсутність дифтонга [ɛə] та заміна його довгим монофтонгом [ɛ:]. Метою дослідження є визначення просодичних темпоральних особливостей мовлення жителів Ліверпуля з урахуванням їх гендерної та вікової належності. Матеріалом дослідження є аудіозаписи спонтанного мовлення 16 мешканців Ліверпуля. Загальна тривалість аудіозаписів складає 43 хвилини. Дослідження проводилось із урахуванням гендерного та вікового факторів. Інформантів було поділено на 2 гендерні та 2 вікові групи, а саме: «20 – 40 років» і «старші за 40 років». Інструментальний аналіз уможливив визначення таких темпоральних параметрів, як швидкість мовлення та швидкість артикуляції, коефіцієнт паузації та середня тривалість пауз, а також дистрибуція різних за тривалістю видів пауз у мовленні носіїв діалекту скауз. Встановлено, що темпоральними маркерами ліверпульської англійської є збільшення швидкості артикуляції жіночого мовлення порівняно з чоловічим, більша паузальна насиченість жіночого мовлення у віковій групі «20 – 40 років» та чоловічого мовлення в групі «старші за 40 років», превалювання коротких пауз, пауз середньої тривалості та тривалих пауз.
Databáze: OpenAIRE