Равенство нерожденного ребенка и женщины в правах: конституционная дилемма либеральных обществ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Philosophy of law and general theory of law; No. 2 (2021); 93-108
Философия права и общая теория права; № 2 (2021); 93-108
Філософія права і загальна теорія права; № 2 (2021); 93-108
ISSN: 2227-7153
2707-7039
Popis: The article examines the problem of determining the constitutional status of an unborn child (human embryo) and the possibility of implementing his or her legal protection equal to that provided for a person after birth.The main object of analysis is the decision K 1\20 of the Constitutional Tribunal of the Polish Republic, adopted in October 2020, which recognized the unconstitutionality of legislative provisions on the possibility of terminating pregnancy (conducting abortion) in case of detection of severe andirreversible lesions of the fetus, or incurable disease of the embryo.The author carries out a legal analysis of the decision and attempts to outline the philosophy of law and constitutional issues regarding the determination of the legal status of the embryo, the volume of rights, and their relation with the right of a woman to private life in situations when they intersectand protection of one right excludes the protection of another.The author appeals to Herbert Hart’s concept of “positive morality” and his opinion that society cannot strive for a single moral goal or value that makes compromises necessary. Within this article, three subsections are presented that are important for the establishment of issues in responding to the questions. The first part offers the analysis of the decision of the Tribunal and the main legal provisions that influenced its formation. The second part represents a view of whether the prohibition to terminate pregnancy on the grounds of detection of severe and irreversible lesions of the fetus, or incurable disease of the embryo is permissible. The third part involves understanding the general philosophical issues of attributing abortions to so-called “complex cases” and basic views on how to solve such cases in the legal field.
В статье исследуется проблематика определения конституционного статуса нерожденного ребенка (человеческого эмбриона) и возможность внедрения его правовой защиты равной той, которая предоставляется человеку после рождения.Основным объектом анализа является Решение К 1\20 Конституционного Трибунала Польской Республики, принятое в октябре 2020 года, которое признало неконституционным законодательное положение о возможности прервать беременность (осуществить аборт) в случаевыявления тяжелого и необратимого поражения плода, или неизлечимой болезни зародыша. Автор осуществляет юридический анализ Решение и пытается очертить философско-правовую и конституционную проблематику по определению правового статуса эмбриона, объема его прав,и их соотношение с правом женщины на частную жизнь в ситуациях, когда они пересекаются и защиту одного права исключает защиту другое.Автор обращается к концепции “позитивной морали” Герберта Харта и его мысли о том, что общество не может стремиться к достижению единой для всех нравственной цели или ценности, что делает необходимым достижение компромиссов.В рамках данной статьи представлены три подразделения, которые являются важными для вынесения проблематики в ответе на поставленные вопросы. Первая часть предлагает анализ самого решения Трибунала и основные юридические положения, которые повлияли на его формирование. Вторая часть представляет взгляд на то, допустимым является запрет осуществлять прерывание беременности на том основании, что у человеческого эмбриона обнаружено тяжелое и необратимое поражение плода, или неизлечимая болезнь. Третья часть предполагает осмысление общефилософский проблематики отнесения вопроса абортов в так называемым “сложным делам” и основных взглядов на то, каким образом решать такие дела в юридическом поле.
У статті досліджується проблематика визначення конституційного статусу ненародженої дитини (людського ембріону) та можливість впровадження його правового захисту рівного тому, який надається людині після народження.Основним об’єктом аналізу є Рішення К 1\20 Конституційного Трибуналу Польської Республіки, прийняте у жовтні 2020 року, яке визнало неконституційним законодавче положення про можливість перервати вагітність (здійснити аборт) у випадку виявлення тяжкогота незворотного ураження плоду, або невиліковної хвороби зародку.Авторка здійснює юридичний аналіз Рішення та робить спробу окреслити філософсько-правову й конституційну проблематику щодо визначення правового статусу зародку, об’єму його прав, та їх співвідношення із правом жінки на приватне життя у ситуаціях, коли вони перетинаютьсята захист одного права виключає захист іншого.Авторка звертається до концепції “позитивної моралі” Герберта Харта й його думки про те, що суспільство не може прагнути до досягнення єдиної для всіх моральної мети чи цінності, що робить необхідним досягнення компромісів.У межах цієї статті представлено три підрозділи, які є важливими для постановлення проблематики у відповіді на поставлені запитання. Перша частина пропонує аналіз самого рішення Трибуналу та основні юридичні положення, які вплинули на його формування. Друга частинапредставляє погляд на те, чи допустимим є заборона здійснювати переривання вагітності на тій підставі, що у людського ембріона виявлено тяжке та незворотне ураження плоду, або невиліковну хворобу. Третя частина передбачає осмислення загально філософської проблематикивіднесення питання абортів до так званих “складних справ” та основних поглядів на те, яким чином вирішувати такі справи у юридичному полі.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: