Лечебно-профилактические мероприятия, направленные на снижение частоты гестационных осложнений у женщин с сочетанным бесплодием в анамнезе

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics; No. 3(91) (2022): Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics; 6-14
Украинский журнал Перинатология и Педиатрия; № 3(91) (2022): Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics; 6-14
Український журнал Перинатологія і Педіатрія; № 3(91) (2022): Український журнал Перинатологія і Педіатрія; 6-14
ISSN: 2706-8757
2707-1375
Popis: The purpose - to substantiate the principles of prevention and treatment of major gestational complications in women with a history of combined infertility. Materials and methods. The patients were divided into the groups, depending on the prescribed treatment regimen: the group 1 - 52 pregnant women with a history of combined infertility who received basic therapy with a positive urinary test for pregnancy (dydrogesterone 10 mg 2 times a day for up to 12 weeks, folic acid - 400 mcg per day up to 14 weeks of pregnancy). The group 2 - 50 pregnant women with combined infertility who received our improved regimen (5-methyltetrahydrofolate - 600 mg, iodine - 200 mcg, micronized progesterone - 200 mg, cardioaspirin - 150 mg, calcium with vitamin D3, omega-3, -6, -9 polyunsaturated fatty acids - 1000 mg, magnesium with vitamin В6). Statistical processing of data was performed by the methods of variation statistics. Results. More often, gestational complications in the trimester II were in pregnant women of the group 1, who took the basic treatment regimen, than in patients of the group 2, who used the therapeutic complex improved by us. Thus, polyhydramnios was detected almost 2.5 times more often in patients of the group 1 (11.5%) versus 4% of pregnant women of the group 2; and oligohydramnios was confirmed 3 times more often in women of the group 1 (7.7%), while in pregnant women of the group 2 only in 2%. Isthmic-cervical insufficiency developed in every 5 women (21.2%) in the group 1 and almost three times less often - in 8% of women in the group 2. Anomalies of placental attachment, namely: placenta previa and its low location occurred 2.5 times more often in women of the group 1 (15.4%) compared with pregnant women of the group 2 (in 6%). Premature maturation of the placenta, which was manifested by structural changes in it on ultrasound, was manifested almost three times more often in women of the group 1 - in 17.3% versus 6% of pregnant women in the group 2. Gestational anemia was found in women of the group 1 (19.2%), which is half as often as in the group 2 (12%). Gestational diabetes was also half as common in women of the group 1 (30.8%) compared to the group 2 (20%). Exacerbation of chronic pyelonephritis was almost twice as common in women of the group 1 (7.7%) compared with the group 2 (4%). But pregnant women of the group 1 (23.1%) had vaginitis 4 times more often than the group 2 (6%). Conclusions. The use of the monitoring algorithm developed by us and a set of therapeutic and preventive measures in women with a history of infertility has significantly improved the results of their pregnancies. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.
Цель - обосновать принципы профилактики и лечения основных гестационных осложнений у женщин, имеющих сочетанное бесплодие в анамнезе. Материалы и методы. Пациентки поделены на группы в зависимости от назначенной схемы лечения: 1-я группа - 52 беременные с сочетанным бесплодием в анамнезе, получавшие с момента положительного мочевого теста на беременность базовую терапию (дидрогестерон - 10 мг 2 раза в сутки до 12 недель, фолиевую кислоту - 400 мкг в сутки до 14 недель беременности); 2-я группа - 50 беременных с сочетанным бесплодием, получавших усовершенствованную нами схему (5-метилтетрагидрофолат - 600 мг, йод - 200 мкг, микронизированный прогестерон - 200 мг, кардиоаспирин - 150 мг, кальций с витамином D3, омега-3, -6, -9 полиненасыщенные жирные кислоты - 1000 мг, магний с витамином В6). Статистическая обработка данных выполнена методами вариационной статистики. Результаты. Чаще гестационные осложнения во ІІ триместре отмечались у беременных 1-й группы, которые принимали базовую лечебную схему, чем у пациенток 2-й группы, которые получали усовершенствованный нами терапевтический комплекс. Так, многоводие выявлялось почти в 2,5 раза чаще у пациенток 1-й группы - 11,5% против 4% беременных 2-й группы; и маловодие подтверждалось в 3 раза чаще у женщин 1-й группы (7,7%), в то время как у беременных 2-й группы - только у 2%. Истмико-цервикальная недостаточность развилась у каждой пятой (21,2%) женщины в 1-й группе и почти в 3 раза реже (8%) у женщин 2-й группы. Аномалии прикрепления плаценты, а именно, предлежание плаценты и ее низкое расположение, встречались в 2,5 раза чаще у женщин 1-й группы (15,4%) по сравнению с беременными 2-й группы (6%). Преждевременное созревание плаценты, что проявлялось структурными изменениями в ней на УЗИ, отмечалось почти в 3 раза чаще у женщин 1-й группы - у 17,3% против 6% беременных 2-й группы. Гестационная анемия наблюдалась у женщин 1-й группы (19,2%), что в 2 раза чаще, чем у беременных 2-й группы (12%). Гестационный диабет также в 2 раза чаще встречался у женщин 1-й группы (30,8%) по сравнению с беременными 2-й группы (20%). Обострение хронического пиелонефрита было почти в 2 раза чаще у женщин 1-й группы (7,7%) по сравнению с беременными 2-й группы (4%). А вот вагинит беременные 1-й группы (23,1%) имели в 4 раза чаще, чем женщины 2-й группы (6%). Выводы. Применение у беременных с бесплодием в анамнезе разработанного нами алгоритма наблюдения и комплекса лечебно-профилактических мероприятий позволило значительно улучшить результаты беременностей этих женщин. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие женщин. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Мета - обґрунтувати принципи профілактики та лікування основних гестаційних ускладнень у жінок, які мали поєднану безплідність в анамнезі. Матеріали та методи. Пацієнток поділено на групи залежно від призначеної схеми лікування: 1-ша група - 52 вагітні з поєднаною безплідністю в анамнезі, які отримували з позитивного сечового тесту на вагітність базову терапію (дідрогестерон - 10 мг 2 рази на добу до 12 тижнів, фолієву кислоту - 400 мкг на добу до 14 тижнів вагітності); 2-га група - 50 вагітних із поєднаною безплідністю, які отримували удосконалену нами схему (5-метилтетрагідрофолат - 600 мг, йод - 200 мкг, мікронізований прогестерон - 200 мг, кардіоаспірин - 150 мг, кальцій з вітаміном D3, омега-3, -6, -9 поліненасичені жирні кислоти - 1000 мг, магній з вітаміном В6). Статистичну обробку даних виконано методами варіаційної статистики. Результати. Частіше гестаційні ускладнення у ІІ триместрі відмічалися у вагітних 1-ї групи, які застосовували базову лікувальну схему, порівняно з пацієнтками 2-ї групи, які отримували удосконалений нами терапевтичний комплекс. Так, багатоводдя виявлялося майже в 2,5 раза частіше в пацієнток 1-ї групи - 11,5% проти 4% вагітних 2-ї групи; і маловоддя підтверджувалося в 3 рази частіше в жінок 1-ї групи (7,7%), тоді як у вагітних 2-ї групи (тільки у 2%). Істміко-цервікальна недостатність розвинулась у кожної п’ятої (21,2%) жінки в 1-й групі та майже в 3 рази рідше (8% жінок) у 2-й групі. Аномалії прикріплення плаценти, зокрема, передлежання плаценти та її низьке розташування, зустрічалося у 2,5 раза частіше в жінок 1-ї групи (15,4%) порівняно з вагітними 2-ї групи (6%). Передчасне дозрівання плаценти, що проявлялося структурними змінами в ній на УЗД, виявлялося майже в 3 рази частіше в жінок 1-ї групи - 17,3% проти 6% вагітних 2-ї групи. Гестаційна анемія виявлялася в жінок 1-ї групи (19,2%) в 2 рази частіше, ніж у вагітних 2-ї групи (12%). Гестаційний діабет також у 2 рази частіше зустрічався в жінок 1-ї групи (30,8%) порівняно з вагітними 2-ї групи (20%). Загострення хронічного пієлонефриту спостерігалося майже вдвічі частіше в жінок 1-ї групи (7,7%) порівняно з вагітними 2-ї групи (4%). А от вагініт у вагітних 1-ї групи (23,1%) відмічався в 4 рази частіше, ніж у жінок 2-ї групи (6%). Висновки. Застосування у вагітних із поєднаною безплідністю в анамнезі розробленого нами алгоритму спостереження та комплексу лікувально-профілактичних заходів дало змогу значно поліпшити результати вагітностей цих жінок. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: