ВИТОКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ У МЕЖАХ КАТЕГОРІЇ ПРИЙМЕННИКІВ ЧАСУ ТА ПРОСТОРУ: ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЯ ТА ГРАМАТИКАЛІЗАЦІЯ

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Writings in Romance-Germanic Philology; № 1(44) (2020); 335-350
Записки з романо-германської філології; № 1(44) (2020); 335-350
ISSN: 2307-4604
2518-7627
Popis: This paper is an attempt to reanalyze the established order within the category of parts of speech, in particular prepositions and adverbs, as the units from these categories are characterized by the highest level of functional transposition in the language. We argue that overlapping of the categories was caused by the inclination of the Old English grammarians to take over main grammatical rules and exceptions, class division, definitions etc. from the Latin language. At the same time, grammatical phenomena existing in Old English were ignored or fitted to the already adopted Latin definitions and rules. That led to confusions, misunderstandings and overlapping in the grammatical system of Old English. The paper addresses the processes of lexicalization and grammaticalization which, according to our hypothesis, are observed within the category of prepositions in Old English and predetermined subsequent functional transposition. The analysis explains the phenomenon of functional transposition of the units which are simultaneously ascribed to several categories, e.g. prepositions, adverbs, particles etc. The class of space and time prepositions has undergone lexical and grammatical transformations which were consequently institutionalized in the language and the units became subjects to functional-semantic and functional-grammatical transposition the results of which are observed in present-day English. The former process resulted in transposition of the meaning, sometimes metaphorical, and further functioning of these units as adverbs, particles etc.; whereas the latter led to purely grammatical usage of the units, for instance substitution of the category of cases in English, uprise of new grammatical prefixes, loss of rigidness in word order.
Стаття є спробою переглянути вже встановлений порядок у межах категорії частин мови, зокрема між прийменниками та прислівниками, оскільки одиниці цих категорій характеризуються найвищим рівнем функціональної транспозиції у мові. Констатуємо, що перехрещення цих категорій спричинене тим, що основні граматичні правила та винятки, поділ частин мови, визначення тощо були запозичені з латинської мови. Водночас, особливості давньоанглійської мови ігнорувалися або підводилися під уже встановлені латинські правила та визначення. Це призвело до виникнення неоднозначності, плутанини та перехрещення категорій у граматичній системі мови. Стаття фокусується на процесах лексикалізації та граматикалізації, які, за нашою гіпотезою, мали місце у межах категорії прийменників у давньоанглійській мові та визначили подальшу функціональну транспозицію одиниць. Аналіз описує явище функціональної транспозиції одиниць, що наразі визначаються як прийменники, прислівники, частки тощо. Категорія прийменників часу та простору зазнала лексичних та граматичних трансформацій, які з часом були інституціоналізовані у мові, а її одиниці стали об’єктами функціонально-семантичної та функціонально-граматичної транспозиції, результати якої ми спостерігаємо на сучасному етапі розвитку англійської мови. Перший процес призвів до транспозиції значення, інколи метафоричного, та подальшого функціонування цих одиниць як прислівників. У свою чергу другий процес сприяв виключно граматичному використанню одиниць, наприклад як заміни категорії відмінків, появі нових граматичних префіксів, послабленню порядку.
Статья является попыткой пересмотреть уже сложившийся порядок в категории частей речи, а именно между предлогами и наречиями, поскольку единицы этих категорий характеризируются самым высоким уровнем функциональной транспозиций в языке. Констатируем, что пересечение этих категорий обуславливается тем, что основные грамматические правила и исключения, деление на части речи, определение частей речи и т.д. были заимствованы с латинского языка. В тоже время, особенности древнеанглийского языка игнорировались или подводились под уже установленные латинские правила и определения. Это привело к возникновению неясности, двусмысленности и пересечению категорий в грамматической системе языка. Статья фокусируется на процессах лексикализации и грамматикализации, которые, за нашей гипотезой, имели место внутри категории предлогов в древнеанглийском языке и определили дальнейшую функциональную транспозицию единиц. Анализ описывает явление функциональной транспозиции единиц, что определяются как предлоги, наречия, частицы и т.д. Категория предлогов пространства и времени претерпела лексические и грамматические трансформации, которые со временем, были институционализированы в языке, а единицы категории стали объектами функционально-семантической и функционально-грамматической транспозиции, результаты которой можно наблюдать в современном английском языке. Первый процесс привел к транспозиции значения, иногда метафорического, и дальнейшего функционирования этих единиц как наречий. В свою очередь второй процесс сопутствовал исключительно грамматическому использованию единиц, например, их использование вместо категории падежей, возникновению новых грамматических префиксов, ослаблению порядку слов.
Databáze: OpenAIRE