Поэтикальные особенности жанра элегии в творчестве Михаила Ивасюка

Autor: Markulyak, Larysa
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; № 3 (2020): Атуальні питання суспільних наук та історії медицини; 70-73
Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; № 3 (2020): Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; 70-73
Current issues of social sciences and history of medicine; № 3 (2020): Current issues of social studies and history of medicine; 70-73
Enjeux actuels des sciences sociales et de l'histoire de la médecine; № 3 (2020): Enjeux actuels des sciences sociales et de l'historie de la medecine; 70-73
ISSN: 2311-9896
2411-6181
Popis: У світ художньої творчості М. Івасюк увійшов в 30-х роках ХХ ст. саме поезією. Особливо його літературна доля була поглинена поезією після трагічної втрати - загибелі сина, талановитого композитора Володимира Івасюка. Серед поетичних жанрів, які стали основою творчості поета після трагічного квітня 1979 року, саме елегія виявилася найбільш актуальною, оскільки вона спочатку є піснею про померлого, висловлює оплакування і скорботу. Неувага літературознавців до жанру елегії в поетичній творчості Михайла Івасюка обумовлює актуальність статті. Наукова новизна полягає в тому, що вперше системно проаналізовано жанр елегії у творчості М. Івасюка. Описано специфічні маркери образної системи елегійної творчості буковинського поета. Прокоментовані також основні мотиви поезії М. Івасюка, зокрема мотив пам'яті, мотив часу. Методи дослідження. Основними методами є культурно-історичний, біографічний, а також порівняльний, що обумовлено конкретними цілями роботи і специфікою аналізованого матеріалу. Висновки. Доведено, що світ елегії Михайла Івасюка заснований на авторській екзистенції, пов'язаної з непоправимою втратою - смерттю сина. Звернення поета до жанру елегії цілком мотивовано, оскільки елегію дослідники відносять до пісенного жанру, який відображає скорботу і первинно використовувався в процесі поховання померлої людини. Слід зазначити, що елегії М. Івасюка насичені різними стилістичними фарбами. Таким чином, елегія в поетичній творчості Михайла Івасюка набуває оновлені обриси, для неї характерний стилістичний поліфонізм і різноманітна жанрова інтонація. Вишуканість поетичної авторської мови зумовила появу високоестетичних прикладів елегійної лірики загальноєвропейського рівня
В мир художественного творчества М. Ивасюк вошел в 30-х годах ХХ в. именно поэзией. Особенно же его литературная судьба была всецело поглощена поэзией после трагической утраты – гибели сына, талантливого композитора Владимира Ивасюка. Среди поэтических жанров, которые стали основой творчества поэта после трагического апреля 1979 года, именно элегия оказалась наиболее актуальной, поскольку она изначально является песней об умершем, выражая оплакивание и скорбь. Невнимание литературоведов к жанру элегии в поэтическом творчестве Михаила Ивасюка обуславливает актуальность статьи. Научная новизна заключается в том, что впервые системно проанализирован жанр элегии в творчестве М. Ивасюка. Описаны специфические маркеры образной системы элегийного творчества буковинского поэта. Прокомментированы также основные мотивы поэзии М. Ивасюка, в частности мотив памяти, мотив времени. Методы ис-следования. Основными методами являются культурно-исторический, биографический, а также сравнительный, что обусловлено конкретными целями работы и спецификой анализированного материала. Выводы. Доказано, что мир элегии Михаила Ивасюка основан на авторской экзистенции, связанной с непоправимой утратой – смертью сына. Обращение поэта к жанру элегии целиком мотивировано, поскольку элегию исследователи относят к песенному жанру, который отображает скорбь и первично использовался в процессе погребения умершего человека. Следует отметить, что элегии М. Ивасюка насыщены различными стилистическими красками. Таким образом, элегия в поэтическом творчестве Михаила Ивасюка приобретает обновленные очертания, для нее характерен стилистический полифонизм и разнообразная жанровая интонация. Изысканность поэтического авторского языка обусловила появление высокоэстетических примеров элегийной лирики общеевропейского уровня
In the works of Bukovinian writer Mykhailo Ivasiuk, the main array consists of novels. However, poetry has always attracted him. In fact, it was through poetry that M. Ivasiuk entered the world of art in the 1930s. His literary destiny was especially connected with poetry after the tragic loss – the death of his son, the talented composer Volodymyr Ivasiuk. Among the poetic genres that became the basis of the poet's work after the tragic April 1979, it was the elegy that proved to be the most relevant, as it originally meant a song over the dead, expressing mourning and sorrow. This genre of poetic work of Mykhailo Ivasiuk was not in the field of view of literary critics, which led to the relevance of the article. The aim of the study. Having delved into the world of Mykhailo Ivasiuk's author's elegy, we analyzed the poetic features of this genre. Research methods. The main methods were cultural-historical, biographical, as well as comparative, due to the specific objectives and specifics of the analyzed material. The scientific novelty lies in the fact that for the first time the genre of elegy in the works of M. Ivasiuk was systematically analyzed. Specific markers of the figurative system of the elegiac work of the Bukovinian poet are described. The main motives of M. Ivasiuk’s poetry are also commented, in particular the motive of memory, the motive of time. Conclusions. It is proved that the world of Mykhailo Ivasiuk’s elegy is based on the author’s existence connected with the irreparable loss – the death of his son, composer, legend of Ukrainian song culture of the 70s of the XX century Volodymyr Ivasiuk. The poet's appeal to the genre of elegy is fully motivated, because the elegy researchers refer to the song genre, which reflects the longing and was originally used in the burial of the deceased.Elegy in the poetic works of Mykhailo Ivasiuk appears in renewed manifestations, it is characterized by stylistic polyphony and various genre intonation. The sophistication of the author's poetic language led Paraphrasing the origin of the name "elegy", we can say that Mykhailo Ivasiuk chose his own musical accompaniment to perform elegies for his son
M. Ivasyuk est entré dans le monde de la création artistique dans les années 30 du XXe siècle. précisément la poésie. En particulier, son destin littéraire a été complètement absorbé par la poésie après la perte tragique - la mort de son fils, le talentueux compositeur Vladimir Ivasyuk. Parmi les genres poétiques qui sont devenus la base de l'œuvre du poète après le tragique avril 1979, c'est l'élégie qui s'est avérée la plus pertinente, puisqu'il s'agissait à l'origine d'une chanson sur le défunt, exprimant le deuil et le chagrin. Le manque d'attention des érudits littéraires au genre de l'élégie dans la poésie de Mikhail Ivasyuk détermine la pertinence de l'article. La nouveauté scientifique réside dans le fait que le genre élégie dans l'œuvre de M. Ivasyuk a été systématiquement analysé pour la première fois. Les marqueurs spécifiques du système figuratif de la créativité élégiaque du poète de Bucovine sont décrits. Les principaux motifs de la poésie de M. Ivasyuk sont également commentés, en particulier le motif de la mémoire, le motif du temps. Méthodes de recherche. Les principales méthodes sont historico-culturelles, biographiques et comparatives, ce qui est dû aux objectifs spécifiques du travail et aux spécificités du matériel analysé. Conclusions. Il est prouvé que le monde de l'élégie de Mikhail Ivasyuk repose sur l'existence de l'auteur associée à une perte irréparable - la mort de son fils. L'appel du poète au genre de l'élégie est entièrement motivé, puisque les chercheurs attribuent l'élégie à un genre de chanson qui reflète le chagrin et a été principalement utilisé dans le processus d'enterrement d'une personne décédée. Il est à noter que les élégies de M. Ivasyuk sont saturées de différentes couleurs stylistiques. Ainsi, l'élégie de l'œuvre poétique de Mikhail Ivasyuk acquiert des contours renouvelés, elle se caractérise par un polyphonisme stylistique et diverses intonations de genre. La sophistication du langage de l'auteur poétique a conduit à l'émergence d'exemples hautement esthétiques de paroles élégiaques au niveau européen
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: