«Живі струни» Уласа Самчука в контексті джерелознавства бандурного мистецтва (115-літтю від дня народження У. Самчука присвячується)

Autor: Dutchak, Violetta
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Ulas Samchuk
“Living strings. Bandura and bandurists”
bandura art
Ukrainian diaspora
ensemble performance
kobsarism research
music source studies
the Taras Shevchenko Ukrainian Bandurist Chorus
Улас Самчук
«Живые струны. Бандура и бандуристы»
бандурное искусство
украинская диаспора
ансамблевое исполнительство
исследования кобзарства
музыкальное источниковедение
Капелла бандуристов имени Тараса Шевченко
787.5:8
«Живі струни. Бандура і бандуристи»
бандурне мистецтво
українська діаспора
ансамблеве виконавство
дослідження кобзарства
музичне джерелознавство
Капела бандуристів імені Тараса Шевченка
Zdroj: Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art; Том 3, № 1 (2020); 95-109
Вестник Киевского национального университета культуры и искусств. Серия: Музыкальное искусство; Том 3, № 1 (2020); 95-109
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво; Том 3, № 1 (2020); 95-109
ISSN: 2616-7581
2617-4030
Popis: The article analyzes the literary and documentary study of the famous Ukrainian diaspora writer Ulas Samchuk (1905–1987) “Living strings. Bandura and Bandurists” from the standpoint of musical source studies. The author of the article examines the structure and directions of thematic searches of U. Samchuk’s work, which were initiated by studying the phenomenon of the most famous Ukrainian diaspora collective – the Taras Shevchenko Ukrainian Bandurist Chorus. The article points out still applicable philosophical and aesthetic spheres of the book, due to understanding of kobza-bandura as a striking symbol of Ukrainian culture, and kobzar art – as its traditional phenomenon.The purpose of this research is to analyze the literary and scientific research of Ulas Samchuk “Living Strings” from the point of view of modern musical source studies. At the same time, the solution of the following tasks seems to be relevant: to determine the structure and directions of thematic searches and studies carried out by the writer in the work; to perform a chronological classification of the material; to outline the philosophical-aesthetic sphere of the book; to find out the significance of Ulas Samchuk’s work in comparison with other sources on research of bandura art of Ukraine and diaspora.The research methodology is determined by the use of historical, source, comparative, axiological and cultural approaches, as well as their corresponding methods. In particular, the historical-chronological method used to consider the sequence and stages of creating U. Samchuk’s study, axiological – to determine its artistic value, comparative – to float with other kobzar and bandura art studies, source and cultural approaches will contribute to the various aspects of bandura players art analysis in the global cultural space.The scientific novelty of the article is to determine the place and importance of U. Samchuk’s work in the context of scientific research source studies of bandura art in Ukraine and diaspora, as well as to characterize the writer's literary and journalistic style in his cultural work.Conclusions. In U. Samchuk's work, the bandura instrument is a national symbol that unites Ukrainians in its terrain and emigration parts through time and space, and kobzarism is a special stratum of the people, possessing the “power of revival” in all periods of history and on different continents.The main areas of the writer’s study should be considered: historical-chronic, philosophical-aesthetic, performing, repertoire. Informative saturation and chronological sequence of U. Samchuk's work can serve not only as a history of creation and activity of the Taras ShevchenkoUkrainian Bandurist Chorus but also as a kind of kobsarism encyclopedia of the past and present, Ukraine and the diaspora.It is noted that in comparison with other bandura art sources of studies, Ulas Samchuk’s work is marked by a synthesized approach to the coverage of kobzarism as an integral part of the Ukrainian nation’s culture and mentality, a powerful means of Ukrainians’ self-identification among the world. The author integrates epistemological, historical, folklore, literary-journalistic, musicological aspects in the analysis of bandura art during all stages of its functioning.
В статье анализируется литературно-документальное исследование известного украинского писателя диаспоры Уласа Самчука (1905–1987) «Живые струны. Бандура и бандуристы» с позиций музыкального источниковедения. Рассмотрено структуру и направления тематических поисков работы У. Самчука, которые были инициированы изучением феномена известного коллектива украинской диаспоры – Капеллы бандуристов имени Тараса Шевченко (США). Отмечено актуальную до сих пор философско-эстетическую сферу книги, обусловленную пониманием кобзы-бандуры как яркого символа украинской культуры, а кобзарства – как ее традиционного феномена.Цель исследования заключается в анализе литературно-научного труда Уласа Самчука «Живые струны» с позиции современного музыкального источниковедения. При этом актуальным представляется решение следующих задач: определить структуру и направления тематических поисков и исследований, проведенных писателем в работе; осуществить хронологическую классификацию материала; очертить философско-эстетическую сферу книги; выяснить значение работы У. Самчука по сравнению с другими источниками исследований бандурного искусства Украины и диаспоры.Методологию исследования определяет использование исторического, источниковедческого, компаративного, аксиологического и культурологического подходов, а также соответствующих им методов. В частности, историко-хронологический метод использован для рассмотрения последовательности и этапов создания исследования У. Самчука, аксиологический – для определения его художественной ценности, компаративный – для сравнения с другими работами исследования кобзарства и бандурного искусства, источниковедческий и культурологический подходы будут способствовать разносторонним аспектам анализа исследований творческой деятельности бандуристов в мировом культурном пространстве.Научная новизна исследования заключается в определении места и значения работы У. Самчука в контексте источниковедения научных исследований бандурного искусства Украины и диаспоры, а также в характеристике литературно-публицистического стиля писателя в его культурологическом труде.Выводы. В работе У. Самчука инструмент бандура выступает национальным символом, объединяющим украинскую материковую и эмиграционные части сквозь время и пространство, а кобзарство – особым общественным слоем народа, который обладает «силой возрождения» во все периоды истории и на разных континентах. Основными направлениями исследования писателя следует считать: историко-хроникальный, философско-эстетический, исполнительский, репертуарный. Работа У. Самчука по информативной насыщенности и хронологической последовательности может служить не только историей создания и деятельности Капеллы бандуристов им. Т. Шевченко, но и своеобразной энциклопедией всего кобзарства прошлого и современности, Украины и диаспоры. Отмечено, что по сравнению с другими источниками исследований бандурного искусства, работа Уласа Самчука отмечается синтезированным подходом к освещению кобзарства как неотъемлемой части культуры и менталитета украинской нации, мощным средством формирования самоидентификации украинский мира. Автор объединяет гносеологический, исторический, фольклористический, литературно-публицистический, музыковедческий аспекты в анализе бандурного искусства на протяжении всех этапов его функционирования.
В статті аналізується літературно-документальне дослідження відомого українського письменника діаспори Уласа Самчука (1905–1987) «Живі струни. Бандура і бандуристи» з позицій музичного джерелознавства. Розглянуто структуру і напрями тематичних пошуків роботи У. Самчука, що були зініційовані вивченням феномену найвідомішого колективу української діаспори – Капели бандуристів імені Тараса Шевченка (США). Відзначено актуальну досі філософсько-естетичну сферу книги, зумовлену розумінням кобзи-бандури як яскравого символу української культури, а кобзарства – як її традиційного феномену.Мета дослідження полягає в аналізі літературно-наукового доробку Уласа Самчука «Живі струни» з позиції сучасного музичного джерелознавства. При цьому актуальним видається вирішення таких завдань: визначити структуру і напрями тематичних пошуків і досліджень, здійснених письменником у роботі; здійснити хронологічну класифікацію матеріалу; окреслити філософсько-естетичну сферу книги; з’ясувати значення роботи У. Самчука у порівнянні з іншими джерелами досліджень бандурного мистецтва України й діаспори.Методологію дослідження визначає використання історичного, джерелознавчого, компаративного, аксіологічного і культурологічного підходів, а також відповідних їм методів. Зокрема, історико-хронологічний метод використаний для розгляду послідовності й етапів створення дослідження У. Самчука, аксіологічний – для визначення його мистецької цінності, компаративний – для порівняння з іншими роботами дослідження кобзарства і бандурного мистецтва, джерелознавчий та культурологічний підходи сприятимуть різностороннім аспектам аналізу досліджень творчої діяльності бандуристів у світовому культурному просторі.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні місця і значення роботи У. Самчука в контексті джерелознавства наукових досліджень бандурного мистецтва України і діаспори, а також у характеристиці літературно-публіцистичного стилю письменника у його культурологічній праці про кобзарство.Висновки. У роботі У. Самчука інструмент бандура виступає національним символом, що об’єднує українців теренної та еміграційної її частин крізь час і простір, а кобзарство – особливою верствою народу, яка володіє «силою відродження» в усі періоди історії і на різних континентах. Основними напрямами дослідження письменника слід вважати: історично- хронікальний, філософсько-естетичний, виконавський, репертуарний. Робота У. Самчука за інформативною насиченістю та хронологічною послідовністю може слугувати не лише історією створення і діяльності Капели бандуристів ім. Т. Шевченка, але і своєрідною енциклопедією всього кобзарства минулого і сучасності, України і діаспори. Відзначено, що у порівнянні з іншими джерелами досліджень бандурного мистецтва, робота Уласа Самчука відзначається синтезованим підходом до висвітлення кобзарства як невід’ємної частини культури і менталітету української нації, потужним засобом формування самоідентифікації українців світу. Автор об’єднує гносеологічний, історичний, фольклористичний, літературно-публіцистичний, музикознавчий аспекти в аналізі бандурного мистецтва протягом всіх етапів його функціонування.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: