Особливості нормативного становлення на теренах України ідеї гласності судового процесу як конституційної засади
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2022 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Analytical and Comparative Jurisprudence; No. 5 (2022): Analytical and Comparative Jurisprudence; 76-81 Аналітично-порівняльне правознавство; № 5 (2022): Аналітично-порівняльне правознавство; 76-81 |
| ISSN: | 2788-6018 |
| Popis: | In the article, the author examines the peculiarities of the normative consolidation of the principle of glasnost in the legal monuments of various historical stages of the formation of the Ukrainian state, attention is drawn to the approaches to society's perception of norms regarding certain elements of glasnost judicial proceedings in different periods in the history of the development of Ukrainian law. It was established that the reflection of the idea of the publicity as a value and need of society dates back to ancient times and through certain aspects can be traced in legal sources from Kyivan Rus. Attention is drawn to the fact that the legal sources that extended their influence to Ukrainian lands established the requirements of "publicity", "publicness", "openness", orality of judicial proceedings, the implementation of which influenced the formation and further development of society's ideas about the court and the judiciary, contributed to the strengthening of the request society for a fair trial, and therefore the development of the idea of transparency of the judicial process. At the level of constitutional and legal regulation, the publicity of the judicial process for a long time did not find its full and comprehensive recognition, legal consolidation precisely as one of the main principles of the judiciary, because the principle of "openness" of the consideration of cases was consistently proclaimed in the studied constitutional acts, which cannot be considered a complete reflection of all aspects of the principle of judicial transparency. Instead, the category of "glasnost" of the judicial process is studied at the level of legal doctrine, mostly actively researched in scientific works devoted to issues of procedural law, the judicial system and the judiciary. Although the constitutional norms did not contain a reference to the concept of "openness", in many scientific works, researchers defined the openness of judicial proceedings as a fundamental constitutional principle, relying on the constitutional norms on the openness of court hearings. With the adoption of the Constitution of Independent Ukraine, the publicity of the judicial process as a broader constitutional and legal requirement for the administration of justice was enshrined in the system of the basic principles of the judiciary. В статті автором досліджуються особливості нормативного закріплення засади гласності у пам’ятках права різних історичних етапів становлення Української держави, звертається увага на підходи до сприйняття суспільством норм щодо окремих елементів гласності судочинства у різні періоди в історії розвитку українського права. Встановлено, що відображення ідеї гласності як цінності та потреби суспільства сягає давніх часів і через окремі аспекти прослідковується у правових джерелах ще з Київської Русі. Звертається увага, що правові джерела, які поширювали свою дію на українські землі, закріплювали вимоги «публічності», «прилюдності», «відкритості», усності судового розгляду, реалізація яких формувала уявлення суспільства про суд та судочинство, сприяла посиленню запиту суспільства на справедливе судочинство, а відтак розвитку ідеї гласності судового процесу. На рівні конституційно-правового регулювання гласність судового процесу тривалий час не знаходила свого повного та вичерпного визнання, юридичного закріплення саме як однієї із основних засад судочинства, адже в досліджуваних конституційних актах здебільшого було закріплено принцип «відкритості» розгляду справ, що власне не можна вважати повним відображенням усіх аспектів засади гласності судочинства. Натомість категорія «гласність» судового процесу у другій половині XX ст. досліджується на рівні юридичної доктрини, здебільшого активно висвітлюється в наукових працях, присвячених питанням процесуального права, судоустрою та судочинства. Хоча конституційні норми і не містили посилання на поняття «гласність», проте в багатьох наукових працях, дослідники визначали гласність судочинства фундаментальною конституційною засадою, спираючись на конституційні норми про відкритість судових слухань. З прийняттям Конституції Незалежної України саме гласність судового процесу як конституційно-правова вимога відправлення правосуддя була закріплена в системі основних засад судочинства. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|