Екологічна оцінка перспективних ліній тритикале озимого

Autor: Voloshchuk, S. I., Kharchenko, M. V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: Myronivka Bulletin; Том 5 (2017); 126-151
Мироновский вестник; Том 5 (2017); 126-151
Миронівський вісник; Том 5 (2017); 126-151
ISSN: 2518-7910
Popis: Purpose. To carry out comparative ecological evaluation of winter triticale lines for yield and parameters of adaptivity to weather conditions in the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. During 2013-2017, there were analyzed the yield of 40 winter triticale lines in competitive testing at the Myronivka Institute of Wheat. Observations and assessments in the field were carried out in accordance with the methodology of the State testing of varieties (2003) and methodical instructions of the VIR (1997), statistical processing of yield data was conducted according to B. A. Dospekhov. To assess the parameters of environments and adaptive ability and stability of genotypes, the technique of A. V. Kil’chevskiy and L. V. Khotyleva was used. Results. Environmental parameters, yield and adaptivity indices were established. During the years of the research, 24 the best by grain yield lines were identified. General adaptive ability ranged from -1.13 to +1.57 t/ha and it was the highest in the line 24/90 (Pamiati Patseky). The lines of 18/1911/3, 15/647 BTH (barley-triticale hybrid), 28/1858/8, 21/70/2 were the most sensitive to changes in ecological conditions, whereas the lines 731 H2, 27/169 L48, 29/527 BTH, 8/1827/6 (MIP Feniks) and the variety Myrolan were the least. However, they demonstrated nonlinear response to change in environmental conditions. The lines 1519/1893/2, 20/1998/4, 23/554 BTH, 24/90 (Pamiati Patseky) were found to be middle-stable in grain yield. Conclusions. Specific features of the influence of some factors and their interaction on the formation of winter triticale productivity were determined. The ecological gradient was the determining one, with the part of influence being 35.4 %. The influence of interaction of factors “genotype ´ environment” was also significant (39.3%). Specific features of the year conditions as a background for evaluating genotypes were established. During the period of the research (2013-2017), two types of background were found: analyzing and stabilizing ones. Both negative and positive correlations have been revealed between yield, differentiating ability of environment, relative differentiating ability and parameters of hydrothermal conditions. During the years of the research, hydrothermal conditions in the periods “sowing-tillering”, “tillering - autumn vegetation dormancy onset date” and “spring vegetation recovery date - heading” were the most critical for the formation of yield, whereas the conditions in the same periods as well as in the period “wax ripeness-harvesting” were the most critical for the formation of differentiating ability of environment. Varieties and lines with high general and specific adaptability have been identified as the most valuable source material for breeding.
Цель. Провести сравнительную экологическую оценку линий тритикале озимого по урожайности и параметрам адаптивности к погодным условиям Лесостепи Украины. Методы. В течение 2013–2017 гг. анализировали урожайность 40 линий тритикале озимого конкурсного испытания Мироновского института пшеницы. Наблюдения и оценки в полевых условиях проводили в соответствии с методикой государственного испытания сортов (2003) и методическими указаниями ВИР (1997), статистическую обработку данных урожайности – по Б. А. Доспехову. Для оценки параметров сред и адаптивной способности и стабильности генотипов использована методика А. В. Кильчевского, Л. В. Хотылёвой. Результаты. Установлены параметры среды и показатели урожайности и адаптивности. За годы исследований выделены 24 лучшие по урожайности зерна линии. Показатель общей адаптационной способности генотипа варьировал от -1,13 до +1,57 т/га и самым высоким был у линии 24/90 (Пам’яті Пацеки). Наиболее чувствительными к изменению экологических условий оказались линии 18/1911/3, 15/647 ЯТГ (ячменно-тритикальный гибрид), 28/1858/8, 21/70/2, а наименее – 731 Н2, 27/169 Л48, 29/527 ЯТГ, 8/1827/6 (МІП Фенікс) и сорт Миролан. Однако у них наблюдался нелинейный ответ на изменение условий среды. Средними по стабильности были линии 1519/1893/2, 20/1998/4, 23/554 ЯТГ, 24/90 (Пам’яті Пацеки). Выводы. Определены особенности влияния факторов и их взаимодействия на формирование урожайности тритикале озимого. Определяющим был экологический градиент, доля влияния которого составила 35,4 %. Влияние взаимодействия факторов «генотип ´ среда» также было значительным (39,3 %). Установлены особенности условий года испытания как фона для оценки генотипов. За период исследований (2013–2017 гг.) были обнаружены два типа фона: анализирующий и стабилизирующий. Установлены как отрицательные, так и положительные корреляции между урожайностью, дифференцирующей способностью среды, относительной дифференцирующей способностью и параметрами гидротермических условий. За годы исследований наиболее критическими для формирования урожайности были гидротермические условия в периоды «всходы – кущение», «кущение – время прекращения осенней вегетации» и «время возобновления весенней вегетации – колошение», для формирования дифференцирующей способности среды, – условия в те же периоды, а также в период «восковая спелость-уборка». Выделены сорта и линии с высокой общей и специфической адаптивной способностью как наиболее ценный исходный материал для селекции.
Мета. Провести порівняльну екологічну оцінку ліній тритикале озимого за врожайністю і параметрами адаптивності до погодних умов Лісостепу України. Методи. Упродовж 2013–2017 рр. аналізували врожайність 40 ліній тритикале озимого конкурсного випробування Миронівського інституту пшениці імені В. М Ремесла НААН. Спостереження і оцінки в польових умовах проводили відповідно до методики державного випробування (2003) та методичних вказівок ВІР (1997), статистичну обробку даних урожайності – за Б. О. Доспєховим. Для оцінки параметрів середовищ та адаптивної здатності і стабільності генотипів використано методику А. В. Кільчевського, Л. В. Хотильової. Результати. Визначено параметри середовища та показники врожайності і адаптивності. За роки досліджень виділено 24 кращі за врожайністю зерна лінії. Показник загальної адаптаційної здатності генотипу коливався від -1,13 до +1,57 т/га, і найбільшим він був у лінії 24/90 (Пам’яті Пацеки). Найбільш чутливими до зміни екологічних умов виявились лінії 18/1911/3, 15/647 ЯТГ (ячмінно-тритикальний гібрид), 28/1858/8, 21/70/2, а найменш – 731 Н2, 27/169 Л48, 29/527 ЯТГ, 8/1827/6 (МІП Фенікс) та сорт Миролан. Однак у них спостерігалась нелінійна відповідь на зміну умов середовища. Середньостабільними за врожайністю зерна виявились лінії 1519/1893/2, 20/1998/4, 23/554 ЯТГ, 24/90 (Пам’яті Пацеки). Висновки. Визначено особливості впливу факторів та їх взаємодії на формування продуктивності тритикале озимого. Визначальним був екологічний градієнт, частка впливу даного фактора становила 35,4 %. Вплив взаємодії факторів «генотип ´ середовище» був також значним – 39,3 %. Встановлено особливості умов року випробування як фону для оцінки генотипів. За досліджуваний період (2013–2017 рр.) було виявлено два типи фону: аналізуючий і стабілізуючий. Встановлено як від’ємні, так і додатні кореляції між урожайністю, диференціюючою здатністю середовища, відносною диференціюючою здатністю та параметрами гідротермічних умов. За досліджувані роки найбільш критичними для формування врожайності були гідротермічні умови в періоди «сходи – кущіння», «кущіння – час припинення осінньої вегетації» та «час відновлення весняної вегетації – колосіння», для формування диференціюючої здатності середовищ – у ті ж самі періоди, а також у період «воскова стиглість – збирання». Виділено сорти і лінії з високою загальною і специфічною адаптивною здатністю, які є найбільш цінним вихідним матеріалом для селекції.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: