СУГЕСТИВНА ЛІНГВІСТИКА: СПЕЦИФІКА ТА БАЗОВІ МЕТОДИ
Jazyk: | angličtina |
---|---|
Rok vydání: | 2022 |
Předmět: | |
Zdroj: | Opera in linguistica ukrainiana; No. 29 (2022); 303-312 Записки з українського мовознавства; № 29 (2022); 303-312 |
ISSN: | 2414-0627 2415-7562 |
Popis: | The article aims at highlighting the specificity of Suggestive Linguistics as a modern and highly demanded science that studies the influential, suggestive function of communication. The aim is achieved via detailing the tasks of specification of the main provisions of Suggestive Linguistics and the main technologies and methods used within its framework, which are presented in order to emphasize the importance of further studies within the aforementioned field of knowledge, since it is directed mainly onto the implementation of the predictedable impact on the interlocutor/audience due to the specificity of linguistic construction. The basic rules, namely the postulates of Suggestive Linguistics are thoroughly interpreted, since they fully characterize the basic grounds of the science, its main rules, i.e. «language as a whole can be considered as a suggestive phenomenon, therefore the main attention is paid to the communicative-voluntative (suggestive) function of language», «Suggestive Linguistics is dynamic in terms of its research subject», «linguistic suggestion is probabilistic in nature, aimed at overcoming the norms present in each synchronous slice of the language», «any suggestive components have a symbolic two-sided character, that is, they constitute the unity of form and content» and other ones. Sufficient methods of influence utilized within the network of Suggestive Linguistics, including individual and group methods of hypnosis, verbal mythologizing of the personality, methods of automythologizing, phonosemantic suggestive analysis and construction are briefly characterized. Thus, it is proved that the novelty and creativity of Suggestive Linguistics, as well as its focus on the study of both the verbal and non-verbal side of suggestion, make this science the most relevant for the study of any suggestive contexts. Стаття має на меті висвітлити специфіку сугестивної лінгвістики як сучасної та максимально затребуваної науки, що вивчає впливову, сугестивну функцію комунікації. Мета досягається шляхом деталізації завдань конкретизації основних положень сугестивної лінгвістики та базових технологій і методів, які використовуються в її рамках. Їх представлено з метою увиразнення важливості подальших досліджень у зазначеній галузі знань, оскільки вона скерована переважно на реалізацію передбачуваного впливу на співрозмовника/аудиторію через специфіку мовної конструкції. Базові правила, а саме постулати сугестивної лінгвістики ґрунтовно інтерпретовано, оскільки вони повною мірою характеризують основні підсґвалини науки, її найважливіші правила. Найважливішими із них є такі: «мову в цілому можна розглядати як сугестивний феномен, тому основна увага приділяється комунікативно-волюнтативній (сугестивній) функції мови», «сугестивна лінгвістика динамічна за предметом дослідження», «мовна сугестія має ймовірнісний характер, спрямований на подолання норм, наявних у кожному синхронному зрізі мови», «будь-які сугестивні компоненти мають символічний двобічний характер, тобто складають єдність форми і змісту» та ін. Коротко охарактеризовано найважливіші із методів впливу, які використовуються в межах сугестивної лінгвістики, зокрема індивідуальні та групові методи гіпнозу, вербальну міфологізацію особистості, методи автоміфологізації, фоносемантичного сугестивного аналізу та конструювання. Таким чином доведено, що новизна та креативність сугестивної лінгвістики, а також її спрямованість на вивчення як вербальної, так і невербальної сторони сугестії роблять цю науку найбільш актуальною для вивчення будь-яких сугестивних контекстів. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |