Захист прав споживачів при укладенні електронних договорів в рамках Європейського Союзу

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Uzhhorod National University Herald. Series: Law; Vol. 2 No. 74 (2022): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 255-261
Научный вестник Ужгородского национального университета. Серия: Право; Том 2 № 74 (2022): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 255-261
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; Том 2 № 74 (2022): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 255-261
ISSN: 2307-3322
2664-6153
Popis: Having analyzed the mechanisms of consumer rights protection in the field of concluding electronic contracts, it is noted that there is no separate definition of the concept of this type of contract in EU law, instead the concept of a distance contract is used. EU law regarding the conclusion of contracts in electronic form allows the use of various forms of negotiations between the parties, which is the main feature of this type of contract. From this, we came to the conclusion that in the process of protecting the rights of consumers in the field of electronic commerce, it is appropriate to use the general concept of a distance contract and apply to it the norms arising from the legislation on the protection of consumer rights. It is indicated that at the EU level, the system of consumer protection in electronic contracts is horizontal in nature. Thus, the main Directives are Directive 2019/770 «On certain aspects of contracts for the supply of digital content and digital services» and Directive 2019/771 «On certain aspects of contracts for the sale of goods». Together with them, Directive 2011/83 «On Consumer Rights» (CRD) and the new EU Directive «On Better Implementation and Modernization of EU Consumer Rights Protection» (2019/2161/EU) apply when concluding contracts. General EU rules on consumer protection when using electronic payment methods were also established. In January 2018, the existing legal regulation was replaced by Directive No. 2015/2366 «On Payment Services in the Internal Market» (or PSD 2). PSD 2 introduced additional protections for online and mobile payments and strengthened security requirements, which in turn, along with other measures, provided additional guarantees for consumers’ rights to conclude and execute electronic contracts. It was noted that the judicial practice of the EU Court in the field of consumer rights protection also allows us to assert a constant increase in attention to ensuring more effective protection of the rights of consumers who are parties to electronic contracts. Among the essential mechanisms for guaranteeing the protection of consumer rights, the durable medium principle, which is widely used in judicial practice, means the possibility of using an electronic means of communication that is considered acceptable for providing information. as it allows the client to store information addressed personally to this client in a way accessible to him and for a period of time sufficient for the purposes of the information and which allows the unchanged reproduction of the stored information. The EU Directive «On Better Enforcement and Modernization of EU Consumer Protection» (2019/2161), part of the «New Deal for Consumers» package, improves the rules for digital developments, such as the transparency of online markets, aimed at guaranteeing equal rights of consumers to «free» digital services, ensuring transparency of consumer feedback, ensuring the possibility of submitting claims for price reductions. Thus, regulatory regulation and judicial practice in the field of EU consumer rights protection should be taken into account during normative design activities in Ukraine, during bringing legislation into line with EU law, as one of the priority areas of harmonization, and reflecting and taking into account changes in the methods of concluding agreements to guarantee sufficient mechanisms for the protection of consumer rights during the conclusion of electronic contracts.
Проаналізувавши механізми захисту прав споживачів в сфері укладення електронних договорів, зазначено, що у праві ЄС окремого визначення поняття даного виду договору немає, натомість використовується поняття дистанційного договору. Право ЄС щодо укладення договорів в електронній формі допускає використання різних форм переговорів сторін, що є основною ознакою цього виду договорів. З цього дійшли висновку, що в процесі захисту прав споживачів в сфері електронної комерції доцільним є використання загального поняття дистанційного договору та застосовування до нього норм, що випливають із законодавства про захист прав споживачів. Вказується, на рівні ЄС система захисту споживачів в електронних контрактах носить горизонтальний характер. Так, основними Директивами є Директива 2019/770 «Про певні аспекти контрактів на постачання цифрового контенту та цифрових послуг» і Директива 2019/771 «Про певні аспекти договорів про продаж товарів». Разом з ними при укладанні договорів застосовуються Директива 2011/83 «Про права споживачів» (CRD) і нова Директива ЄС «Щодо кращого виконання та модернізації захисту прав споживачів ЄС» (2019/2161/EU). Було встановлено також і загальні правила ЄС щодо захисту споживачів під час використання електронних способів оплати. У січні 2018 року існуюче правове регулювання було замінено на Директиву № 2015/2366 «Про платіжні послуги на внутрішньому ринку» (або PSD 2). PSD 2 запровадив додаткові засоби захисту онлайн і мобільних платежів і посилив вимоги до безпеки, що у свою чергу разом з іншими засобами забезпечило додаткові гарантії прав споживачів під укладення та виконання ними електронних договорів. Відзначено, судова практика Суду ЄС у сфері захисту прав споживачів також дозволяє стверджувати про постійне посилення уваги до забезпечення більш дієвого захисту прав споживачів, які є сторонами електронних договорів. Серед істотних механізмів гарантування захисту прав споживачів можна відзначити також принцип durable medium, який широко застосовується у судовій практиці, та означає можливість використання засобу електронного зв’язку, що вважається прийнятним для надання інформації. оскільки дозволяє клієнту зберігати інформацію, адресовану особисто цьому клієнту у доступний для нього спосіб та протягом періоду часу, достатнього для цілей інформації та який дозволяє незмінне відтворення збереженої інформації. Директива ЄС «Щодо кращого забезпечення виконання та модернізації захисту прав споживачів ЄС» (2019/2161), що входить до пакету «Нова угода для споживачів» вдосконалює правила для цифрових розробок, такі як прозорість онлайн-ринків, спрямована на гарантування рівних права споживачів на «безкоштовні» цифрові послуги, забезпечення прозорості відгуків споживачів, забезпечення можливості подання претензій щодо зниження цін. Таким чином, нормативне регулювання та судова практика у сфері захисту прав споживачів ЄС повинна враховуватись під час нормопроектної діяльності в Україні, під час приведення законодавства у відповідність до права ЄС, як одна з пріоритетних галузей гармонізації, і відображаючи та враховуючи зміни у способах укладення угод гарантувати достатні механізми захисту прав споживачів під час укладення електронних договорів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: