Влияние противоспаечных средств на цитокиновый профиль в экспериментальной модели с послеоперационными внутрибрюшными спайками

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: PAEDIATRIC SURGERY. UKRAINE; No. 1(78) (2023): Paediatric surgery (Ukraine); 72-78
ХИРУРГИЯ ДЕТСКОГО ВОЗРАСТА; № 1(78) (2023): Paediatric surgery (Ukraine); 72-78
Хірургія дитячого віку; № 1(78) (2023): Хірургія дитячого віку (Україна); 72-78
ISSN: 2304-0041
2521-1358
Popis: Many attempts have been made to prevent peritoneal adhesions using anti-adhesion agents, barriers and other therapeutic approaches, but their efficacy has not been widely accepted. Purpose – to determine the effects of mezogel, a mixture of metronidazole, dextran, and contrykal enriched with oxygen based on the pro- and anti-inflammatory cytokine concentration in rats with simulated postoperative peritoneal adhesions. Materials and methods. A total of 90 outbred white rats, divided into three groups of 30 animals each, underwent laparotomy and mechanical injury of the small bowel wall until a drop of blood appeared. After mechanical injury of the small bowel wall, the abdominal wound in group 1 animals (control) was closed with a layered suture technique; group 2 animals (comparison) were administered one mL of mezogel into the abdominal cavity before layer-by-layer suturing; group 3 animals (experimental) were introduced one mL of a specially prepared mixture of metronidazole, dextran, and contrykal (in a ratio of 1:1:0.1, respectively) enriched with oxygen into the abdominal cavity before the laparotomy wound was closed. Each surgical intervention lasted 15–20 minutes. On days 5, 10 and 21 of the experiment interleukin (IL) 4, IL-6, IL-10 and tumour necrosis factor alpha (TNF-α) were determined in the blood by enzyme immunoassay using corresponding test kits manufactured by Bender Medsystems (Austria). Results. The levels of the anti-inflammatory cytokines IL-4 and IL-10 increased dynamically in groups 2 and 3, while group 1 showed their decrease. The proinflammatory cytokine IL-6 and TNF-α concentration decreased in the experimental and comparison groups during the study period. On day 5 in groups 2 and 3, compared to group 1, the IL-6 concentration was reduced by 28.4% (p=0.029) and 41.0% (p=0.006), respectively. Group 3 animals had a 17.6% (p=0.043) lower IL-6 level compared to group 2 animals. On days 10 and 21 a dynamic decrease in IL-6 was observed in the animals of groups 2 and 3. Group 3 animals had the lowest TNF-α, 41.9 % (p=0.001) lower than in group 1, and 31.7 % (p=0.118) lower than in group2. There were significant strong relationships detected between IL-10 and IL-6 in all groups on day5 of the study. Conclusions. The administration of anti-adhesion agents, mezogel and an oxygen-enriched mixture of metronidazole, dextran, and contrykal, inhibits inflammation, which is expressed as a decrease in the concentrations of IL-6 and TNF-α. These agents lead to a negative interaction of anti-inflammatory cytokines with pro-inflammatory cytokines, in particular IL-4 with IL-6 and IL-10 with IL-6, indicating a greater prophylactic effect. The experiments with laboratory animals were provided in accordance with all bioethical norms and guidelines. No conflict of interests was declared by the authors.
Предпринято много попыток предотвратить образование перитонеальных спаек с помощью антиспаечных препаратов, барьеров и других терапевтических методов, но их эффективность не получила широкого признания. Цель - определить эффекты мезогеля, смеси метронидазола, декстрана и контрикала, обогащённой кислородом, по концентрации про- и противовоспалительных цитокинов у крыс с моделированными послеоперационными перитонеальными спайками. Материалы и методы. Всего использовали 90 беспородных белых крыс, поделенных на три группы по 30 голов, которым выполняли лапаротомию и механическое повреждение стенок тонкой кишки до появления капли крови. Животным 1-й группы (контрольной) после механического повреждения стенки тонкой кишки кожу живота послойно сшивали; животным 2-й группы (сравнения) до послойного сшивания в брюшную полость вводили мезогель в количестве 1 мл; животным 3-й группы (опытной) до закрытия лапаротомной раны в брюшную полость вводили по 1 мл специально приготовленной смеси метронидазола, декстрана и контрикала, обогащённой кислородом (в соотношении 1:1:0,1). Каждое операционное вмешательство продолжалось 15-20 минут. На 5, 10 и 21-е сутки эксперимента в крови определяли интерлейкин(ИЛ)-4, ИЛ-6, ИЛ-10 и фактор некроза опухоли-альфа (ФНО-α) методом иммуноферментного анализа с использованием соответствующих тест-систем фирмы «Bender Medsystems» (Австрия). Результаты. Уровни противовоспалительных цитокинов ИЛ-4 и ИЛ-10 динамично повышались во 2 и 3-й группах, тогда как в 1-й группе отмечалось их снижение. Концентрация провоспалительных цитокинов ИЛ-6 и ФНО-α в сравнительной и опытной группах в период исследования снижалась. На 5-е сутки во 2 и 3-й группах по сравнению с 1-й группой концентрация ИЛ-6 была снижена на 28,4% (р=0,029) и на 41,0% (р=0,006) соответственно. У животных 3-й группы уровень ИЛ-6 по сравнению с уровнем у животных 2-й группы был на 17,6% (р=0,043) ниже. На 10 и 21-е сутки наблюдалось динамичное снижение ИЛ-6 у животных 2 и 3-й групп. У животных 3-й группы были самые низкие значения ФНО-α – на 41,9% (р=0,001) ниже, чем в 1-й группе, и на 31,7% (р=0,118) ниже, чем во 2-й группе. Значимые сильные связи определялись между ИЛ-10 и ИЛ-6 во всех группах на 5-е сутки исследования. Выводы. Введение антиспаечных средств: мезогеля и смеси метронидазола, декстрана и контрикала, обогащённой кислородом, ингибирует воспаление, что выражается снижением концентрации ИЛ-6 и ФНО-α. Указанные средства приводят к отрицательному взаимодействию противовоспалительных цитокинов с провоспалительными цитокинами, в частности, ИЛ-4 с ИЛ-6 и ИЛ-10 с ИЛ-6, что свидетельствует о большем профилактическом эффекте. При проведении экспериментов с лабораторными животными все биоэтические нормы и рекомендации соблюдены. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Зроблено багато спроб запобігти утворенню перитонеальних спайок за допомогою антиспайкових препаратів, бар’єрів та інших терапевтичних методів, але їхня ефективність не отримала широкого визнання. Мета - визначити ефекти мезогелю, суміші метронідазолу, декстрану і контрикалу, збагаченої киснем, за концентрацією про- і протизапальних цитокінів у щурів із модельованими післяопераційними перитонеальними спайками. Матеріали та методи. Усього досліджували 90 безпородних білих щурів, поділених на три групи по 30 голів, яким виконували лапаротомію та механічне пошкодження стінок тонкої кишки до появи краплі крові. Тваринам 1-ї групи (контрольної) після механічного ушкодження стінки тонкої кишки шкіру живота пошарово зшивали; тваринам 2-ї групи (порівняння) до пошарового зшивання в черевну порожнину вводили мезогель у кількості 1 мл; тваринам 3-ї групи (дослідної) до закриття лапаротомної рани в черевну порожнину вводили по 1 мл спеціально приготованої суміші метронідазолу, декстрану та контрикалу, збагаченої киснем (у співвідношенні 1:1:0,1). Кожне операційне втручання тривало 15-20 хв. На 5, 10 і 21-шу добу експерименту в крові визначали ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10 і фактор некрозу пухлини-альфа (ФНП-α) методом імуноферментного аналізу з використанням відповідних тест-систем фірми «Bender Medsystems» (Австрія). Результати. Рівні протизапальних цитокінів ІЛ-4 і ІЛ-10 динамічно підвищувалися у 2 і 3-й групах, тоді як у 1-й групі відзначалося їхнє зниження. Концентрація прозапальних цитокінів ІЛ-6 і ФНП-α у порівняльній і дослідній групах у період дослідження знижувалася. На 5-ту добу у 2 і 3-й групах порівняно з 1-ю групою концентрація ІЛ-6 була зниженою на 28,4% (р=0,029) і на 41,0% (р=0,006) відповідно. У тварин 3-ї групи рівень ІЛ-6 порівняно з рівнем у тварин 2-ї групи був на 17,6% (р=0,043) нижчим. На 10 і 21-шу добу спостерігалося динамічне зниження ІЛ-6 у тварин 2 і 3-ї груп. У тварин 3-ї групи були найнижчі значення ФНП-α - на 41,9% (р=0,001) нижчі, ніж у 1-й групі, і на 31,7% (р=0,118) нижчі, ніж у 2-й групі. Значущі сильні зв’язки визначалися між ІЛ-10 і ІЛ-6 у всіх групах на 5-ту добу дослідження. Висновки. Введення антиспайкових засобів: мезогелю і суміші метронідазолу, декстрану і контрикалу, збагаченої киснем, інгібує запалення, що виражається зниженням концентрації ІЛ-6 і ФНП-α. Зазначені засоби призводять до негативної взаємодії протизапальних цитокінів із прозапальними цитокінами, зокрема, ІЛ-4 з ІЛ-6 та ІЛ-10 з ІЛ-6, що свідчить про більший профілактичний ефект. Під час проведення експериментів із лабораторними тваринами всі біоетичні норми та рекомендації дотримано. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: