ЛОКАЛЬНА САМОБУТНОСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРИ КИЕВА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Urban development and spatial planning; No. 76 (2021); 150-159
Містобудування та територіальне планування; № 76 (2021); 150-159
ISSN: 2076-815X
2522-9206
DOI: 10.32347/2076-815x.2021.76
Popis: The article presents an analysis of the compilation of local and regional features of the development of Kyiv at the beginning of the last century, which arose as a reflection on global socio-political, economic and cultural transformations. In particular, successive iterations of the main city-forming function, "invented traditions" in their local manifestation, local decorative techniques ("brick style") and terrain subordination are studied. Mentioned as domestic (J. Yu. Karakis, P. F. Alyoshin, V. G. Krychevsky, V. G. Zabolotny, D. M. Dyachenko, and others) as all- Soviet architects (J. G. Langbard, I. O. Fomin and others). The concept of invented traditions according to E. Hobsbawm is extrapolated to the field of architecture through the prism of artistic and cultural context. The localization of traditions and the corresponding separation are presented in the concept of T. Eriksen: as a means of self-identification and response to the need to create an internal coordinate system for representatives of individual groups. The article summarizes a series of author's researches devoted to a detailed analysis of each of the mentioned artistic transitions in Kyiv architecture (from eclecticism and historical reminiscences to modernism, from Art Nouveau to avant-garde, from constructivism to Soviet neoclassicism and, finally, from Stalinist empire to modernism), being part of a global analysis of the genesis of city architecture in a global context. A detailed analysis of the objects identified in the article is presented in other works of the author. 
Поданий аналіз компіляції локальних та регіональних особливостей забудови Києва початку минулого століття, що виникали як рефлексія на глобальні соціо-політичні, економічні та культурні трансформації. Досліджені, зокрема, послідовні ітерації основної містоформуючої функції, «винайдені традиції» в їх локальному прояві, місцеві декоративні прийоми («цегляний стиль») та супідрядність рельєфу. Згадані як вітчизняній (Й.Ю. Каракіс, П.Ф. Альошин, В.Г. Кричевський, В.Г. Заболотний, Д.М. Дяченко та ін.), так і загальнорадянські зодчі (Й.Г. Лангбард, І.О. Фомін та ін.). Поняття винайдених традицій за Е. Хобсбаумом екстрапольовано на поле архітектури через призму мистецько-культурологічного контексту. Локалізація традицій та відповідна сепарація подані в концепції Т. Еріксена: як засіб самоідентифікації та відповідної реакції на необхідність створення внутрішньої системи координат для представників окремих груп. 
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: