Діагностика та лікування обструктивного мегауретера у дітей раннього віку
| Autor: | Kokorkin, A. D. |
|---|---|
| Jazyk: | ruština |
| Rok vydání: | 2016 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Sovremennaya pediatriya; № 2(74) (2016): Sovremennaya pediatriya; 147-150 Современная педиатрия; № 2(74) (2016): Современная педиатрия; 147-150 Сучасна педіатрія; № 2(74) (2016): Сучасна педіатрія; 147-150 |
| ISSN: | 1992-5913 2412-4508 |
| Popis: | Congenital megaureter is one of the most severe urological diseases of childhood. The frequency of this disease in recent years has a tendency to decrease.Objective: To evaluate the effectiveness of early diagnosis and treatment megaureter young children.Materials and Methods: The study of materials examination and surgical treatment of 34 children with obstructive megaureter. The children were divided into two comparable age and sex groups: primary (n=16) and control (n=18). In the main group of staged diagnosis is confirmed by the results of prenatal ultrasound and fetal MRI. Children in the control group was established at the time of defect treatment in the clinic with symptoms of pyelonephritis. During treatment groups compared the dynamics of the US of kidneys and bladder, the results of preoperative voiding cystography, excretory urography, and Doppler sonography.Results and discussion for the correction of the defect in the main group, 50% of children used the methods of intravesical endoscopic correction of the defect using a technique stenting, which was effective in 75% of cases. In 31.3% of cases in children with moderate defect used conservative therapy. The open method of defect correction used only in 18.7% of cases. In the control group the use of endoscopic correction of the defect was effective only in 16.1% of patients. In other cases, we use multi-stage «open» technique. The choice of the defect correction affected the long-term results of surgical treatment. In children with primary use of endoscopic correction of the defect number of pyelonephritis was observed in 18% of patients. In the control group, with primary use of open methods of operating pyelonephritis were observed in 77.7% of cases (p Цель: оценить эффективность ранней диагностики и лечения мегауретера у детей раннего возраста.Пациенты и методы. Работа выполнена по материалам обследования и хирургического лечения 34 детей с обструктивным мегауретером. Дети были распределены на две сопоставимые по возрасту и полу группы: основная (n=16) и контрольная (n=18). В основной группе диагноз подтвержден результатами этапного пренатального УЗИ и МРТ плода. Детям контрольной группы порок устанавливался в момент обращения в клинику с явлениями пиелонефрита. В ходе лечения в группах сравнивали динамику показателей УЗИ почек и мочевого пузыря, результаты предоперационной микционной цистографии, экскреторной урографии и допплеровской сонографии.Результаты. В основной группе у 50% детей использовались методы внутрипузырной эндоскопической коррекции порока с применением методики стентирования, которая оказалась эффективной в 75% случаев. В 31,3% случаях у детей с умеренно выраженным пороком использовалась консервативная терапия. Открытая методика коррекции порока использована только в 18,7% случаев. В контрольной группе использование эндоскопической коррекции порока оказалось эффективным только у 16,1% больных. В остальных случаях использовали многоэтапные «открытые» методики. Выбор способа коррекции порока сказался на отдаленных результатах хирургического лечения. У детей с преимущественным использованием эндоскопических методов коррекции порока число пиелонефритов отмечено в 18% случаев. В контрольной группе, с преимущественным использованием открытых методик оперирования, пиелонефриты наблюдались в 77,7% случаев (p Мета: оцінити ефективність ранньої діагностики та лікування мегауретера у дітей раннього віку.Пацієнти і методи. Робота виконана за матеріалами обстеження та хірургічного лікування 34 дітей з обструктивним мегауретером. Діти були розподілені на дві порівнянні за віком і статтю групи: основна (n=16) і контрольна (n=18). В основній групі діагноз підтверджений результатами етапного пренатального УЗД і МРТ плода. Дітям контрольної групи вада встановлювалася в момент звернення в клініку з явищами пієлонефриту. У ході лікування в групах порівнювали динаміку показників УЗД нирок і сечового міхура, результати передопераційної мікційної цистографії, екскреторної урографії і допплерівскої сонографії.Результати. В основній групі у 50% дітей застосовувалися методи ендоскопічної корекції вади з використанням методики стентування, яка виявилася ефективною в 75% випадків. У 31,3% випадків у дітей з помірно вираженою вадою використовували консервативну терапію. Відкрита методика корекції вади використана тільки в 18,7% випадків. У контрольній групі використання ендоскопічної корекції вади виявилося ефективним тільки у 16,1% хворих. В інших випадках використовували багатоетапні «відкриті» методики. Вибір способу корекції вади позначився на віддалених результатах хірургічного лікування. У дітей з переважним використанням ендоскопічних методів корекції вади пієлонефрити виявили у 18% хворих. У контрольній групі, з переважним використанням відкритих методик оперування, пієлонефрити спостерігалися в 77,7% випадків (p |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|