КОНЦЕНТРУВАННЯ СОЛЕЙ ТА ВІДКЛАДЕННЯ В СИСТЕМАХ ОХОЛОДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

Autor: Kochmarskii, V.Z., Kuba, V.V.
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: WATER AND WATER PURIFICATION TECHNOLOGIES. SCIENTIFIC AND TECHNICAL NEWS; Vol. 25 No. 2 (2019); 47-56
Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті; Том 25 № 2 (2019); 47-56
Вода и водоочистные технологии. Научно-технические вести; Том 25 № 2 (2019); 47-56
ISSN: 2218-9300
2521-151X
Popis: The operation of circulated cooling systems (CCS), the conditions of solid deposits formation and their influence on the head transfer coefficient of heat exchangers are analyzed. Attention is drawn to the danger of jelly-like (mainly organic) deposits with thermal conductivity factor of less than 1 W/(m∙K). Deposits of such kind with the thickness of (1.0-1.5)mm reduce thermal conductivity of the walls of piping systems more than ten-fold though outside they seem to look quite secure. Deposits begin their formation mainly as calcium carbonate where microorganisms are fixed at. The example of turbine condensers shows how deposits reduce the efficiency of steam turbine units. Intensity of deposits formation and their growth are determined by the quality of cooling water and water mode of circulated cooling systems operation. Nowadays, while developing suggestions for deposits minimization, stationary mode of CCS operation is considered. However, the mode of CCS operation is changeable in time due to scarce water resources. The mode of CCS operation with variable water volume is considered in the work. It is shown that at V= var – CCS filling two variants of dependence of salts concentration on time are possible – their increase and decrease. In general, the operating mode of CCS (with respect to water flows) is described by three different dimensionless parameters that are interconnected. Regulatory documentation (SBC B.2.5-74:2013), on the requirements to quality of cooling water and water exchange mode uses models based on assumptions about stationarity of the process and the constant CCS water volume which is not always true. Therefore, the predictive reliability of such documentation is questionable.
Анализируется работа оборотных систем охлаждения (ОСО), условия образования твердых отложений и их влияние на коэффициент теплопередачи теплообменников. Обращается внимание на особенную опасность слизистых (преимущественно органических) отложений, с коэффициентом теплопроводности меньшим от 1Вт/(м∙К). Отложения такого типа толщиной всего (1.0-1.5)мм снижают теплопроводность стенок трубных систем более чем у десять раз, хотя внешне они выглядят совершенно безопасными. Преимущественно отложения начинают формироваться в виде карбоната кальция на котором закрепляются микроорганизмы. На примере конденсаторов турбин показано, что отложения снижают ККД паротурбинных установок. Интенсивность образования и роста отложений определяется качеством охлаждающей воды и водным режимом работы ОСО. В настоящее время при разработке рекомендаций по минимизации отложений, рассматривают стационарный режим работы ОСО. Но в последнее время, вследствие дефицита водных ресурсов, режим работы ОСО преимущественно переменный во времени. В работе рассматривается режим работы систем охлаждения с переменным водным объемом. Показано, что при V = var - наполнении ОСО, возможны два варианта зависимости концентрации солей от времени – их рост и уменьшение. Вообще, режим работы ОСО(касательно водных потоков) описывается тремя разными безразмерными параметрами, связанными между собой. Нормативная документация (ДБН В.2.5-74:2013.), регулирующая требования к качеству охлаждающих вод и режимов водообмена использует модели, основанные на предположениях о стационарности процесса и постоянстве водного объема ОСО, что не всегда соответствует действительности. Поэтому прогностическая надежность такой документации сомнительна.
Аналізується робота оборотних систем охолодження (ОСО), умови утворення твердих відкладень та їх вплив на коефіцієнт теплопередачі теплообмінників. Звертається увага на особливу небезпеку слизистих (переважно органічних) відкладень, що мають коефіцієнт теплопровідності менший від 1Вт/(м∙К). Відкладення такого типу товщиною всього (1.0-1.5)мм знижують теплопровідність стінок трубних систем більш ніж у десять раз, хоча ззовні вони виглядають зовсім безпечними. Переважно відкладення починають формуватися у вигляді карбонату кальцію на який закріпляються мікроорганізми. На прикладі конденсаторів турбін показано, як відкладення знижують ККД паротурбінних установок. Інтенсивність утворення і росту відкладень визначається якістю охолодної води та водним режимом роботи ОСО. На сьогодні, при розробці рекомендацій щодо мінімізації відкладень, розглядають стаціонарний режим роботи ОСО. Проте, в останні роки внаслідок дефіциту водних ресурсів режим роботи ОСО змінний у часі. В роботі розглядається режим роботи систем охолодження зі змінним водним об’ємом. Показано, що при V = var - наповненні ОСО, можливі два варіанти залежності концентрацій солей від часу – їх збільшення та зменшення. Загалом режим роботи ОСО(щодо водних потоків) описується трьома різними безрозмірними параметрами, які зв’язані між собою. Нормативна документація (ДБН В.2.5-74:2013.), що регулює вимоги до якості охолодних вод та режимів водообміну використовує моделі, що ґрунтуються на допущеннях про стаціонарність процесу та постійному водному об’ємі ОСО, що не завжди відповідає дійсності. Тому прогностична надійність такої документації сумнівна.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: