Наукові підходи до використання самосійних лісів на землях сільськогосподарського призначення приватної власності в територіальних громадах

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Сбалансированное природопользование; № 3 (2022); 13-22
Збалансоване природокористування; № 3 (2022); 13-22
Balanced nature using; No. 3 (2022); 13-22
ISSN: 2310-4678
DOI: 10.33730/2310-4678.3.2022
Popis: Based on the given data on the level of forest cover in the regions of Ukraine, it was found that forests grow unevenly and, accordingly, this indicator varies from 3.7% in Zaporizhzhia to 51.4% in Zakarpattia Oblasts. It is substantiated that this problem can be overcome through the legal protection of self-seeded forests on privately owned agricultural lands. It was found that most of the problems, shortcomings and gaps in the legislative, economic and political direction related to the use of these lands are settled by the Law of Ukraine “On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Preservation of Forests” No. 2321-IX dated June 20, 2022. The concept of self-forested land has been clarified and it has been established that a plot of land is considered to be self-forested, provided that information about the belonging of all its lands to self-forested land is entered in the State Land Cadastre. Studies conducted on the further fate of self-seeded forests within the territories of territorial communities indicate that the preservation of self-forested lands on agricultural lands and natural meadow lands is not always expedient and economically justified in terms of territorial communities in different regions of Ukraine due to their inherent specificities. The facts of the presence of self-forested land plots on the territory of the investigated territorial communities have been established. Accordingly, scientific approaches to their solution are proposed. In particular, it is suggested that with a significant dominance of forest lands in the structure of the community’s land fund, namely, in the case of more than 50% forest cover and the predominance of forest land areas in more than two times over agricultural lands, self-afforestation of agricultural lands on the territory of the community should not be allowed.
На підставі наведених даних стосовно рівня лісистості в регіонах України з’ясовано, що ліси зростають нерівномірно й, відповідно, цей показник коливається від 3,7% у Запорізькій до 51,4% у Закарпатській областях. Обґрунтовано, що цю проблему подолати реально завдяки правовому захисту самосійних лісів на землях сільськогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності. Виявлено, що більшість проблем, недоліків і прогалин законодавчого, економічного та політичного спрямування, пов’язаних із використанням цих угідь, урегульовано Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів” № 2321-ІХ від 20.06.2022 року. З’ясовано поняття самозалісених земель та встановлено, що земельна ділянка вважається віднесеною до самозалісеної за умови, якщо внесені відомості про належність усіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки до Державного земельного кадастру. Дослідження, які проводилися щодо подальшої долі самосійних лісів у межах територій територіальних громад, свідчать про те, що не завжди збереження самозалісених земель на сільськогосподарських землях і природних лугових землях є доцільним та економічно обґрунтованим у розрізі територіальних громад у різних регіонах України, обумовлених притаманною для них специфікою. Встановлено факти наявності самозалісених земельних ділянок на території досліджуваних територіальних громад. У цій відповідності запропоновані наукові підходи їх розв’язання. Зокрема, запропоновано при значному домінуванні лісових земель у структурі земельного фонду громади, а саме у випадку лісистості понад 50% й переважанні площ лісових земель у понад двічі над сільськогосподарськими землями, не допускати самозалісення сільськогосподарських земель на території громади.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: