Принципи формування системи краєзнавчих маршрутів Дніпропетровського регіону

Autor: Bondarenko, O. I.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2015
Předmět:
Zdroj: Construction, materials science, mechanical engineering; № 81 (2015): Construction, Materials Science, Mechanical Engineering; 64-71
Строительство, материаловедение, машиностроение; № 81 (2015): Cтроительство, материаловедение, машиностроение; 64-71
Будівництво, матеріалознавство, машинобудування; № 81 (2015): Будівництво, матеріалознавство, машинобудування; 64-71
ISSN: 2415-7031
Popis: The aim of the research is to develop principles of structural and planning organization of local history route Dnepropetrovsk region. Methodology. Quantitative and qualitative assessment of historical and cultural landscape and recreational potential of Dnepropetrovsk region in time and space. Findings. A comprehensive analysis of historical and cultural landscape and recreational potential of Dnepropetrovsk region in time and space. Artefacts, as objects of local history tourism, according to the historical periods of the study region can be divided: the historical - archaeological heritage, historical and ethnographic heritage, architectural and ethnographic heritage, historical heritage. Significant role in the formation of a network of local lore route Dnepropetrovsk region assigned to the natural landscape, preserved the originality and unique flavor of the Ukrainian steppe: state reserves, natural monuments, natural reserves, monuments of landscape art. The regularities of the spatial localization of objects sightseeing tourism. Areas of localization sites are valleys of large and medium rivers. In this case, there is differentiation zones according to the degree of capacity and historical themes: the zone of archeology, architecture, ethnography, history, nature, and various combinations thereof. Monuments of architecture and ethnography are concentrated in the historic villages. Archaeological monuments, nature and history are located within a radius of optimal walking distance to the village. The classification of local history trails, taking into account the features of historical and cultural landscape and recreational potential of the Dnepropetrovsk region. The structural elements of the natural history of routes principles of the system, exposition of local lore objects routes and their differentiation. Originality. The system of local history routes in the region is seen as an integral part of rural settlement, integrated into the system. The system of recreational and natural history education for rural areas. Practical value. Formation of sightseeing tourism is seen as an intensification of socio-economic development of the villages of Dnipropetrovsk region, taking into account the principles of sustainable development, the principles of ecological environment of human life.
Целью исследования является формирование принципов структурно-планировочной организации системы краеведческих маршрутов Днепропетровского региона. Методика. Количественная и качественная оценка историко-культурного и ландшафтно-рекреационного потенциала Днепропетровского региона во времени и пространстве. Результаты. Предложен комплексный анализ историко-культурного и ландшафтно-рекреационного потенциала Днепропетровского региона во времени и пространстве. Памятники материальной культуры, как объекты краеведческого туризма, в соответствии с историческими периодами развития исследуемого региона, можно разделить: историко -археологическое наследие, историко-этнографическое наследие, архитектурно-этнографическое наследие, историческое наследие. Значительная роль в формировании сети краеведческих маршрутов Днепропетровского региона отводится природному ландшафту, сохранившему своеобразие и неповторимый колорит украинской степи: государственные заказники, памятники природы, заповедные урочища, памятники садово-паркового искусства. Выявлены закономерности территориально-пространственной локализации объектов краеведческого туризма. Районами локализации памятников являются долины крупных и средних рек. При этом наблюдается дифференциация зон по степени исторической емкости и тематической направленности: зоны археологии, архитектуры, этнографии, истории, природы и различные их сочетания. Памятники архитектуры и этнографии сосредоточены в исторических сельских населенных пунктах. Памятники археологии, природы и истории располагаются в радиусе оптимальной пешеходной доступности к селу. Дана классификация краеведческих маршрутов с учетом особенностей историко-культурного и ландшафтно-рекреационного потенциала Днепропетровского региона. Определены структурные элементы системы краеведческих маршрутов, принципы построения системы, экспозиционные объекты краеведческих маршрутов и их дифференциация. Научная новизна. Система краеведческих маршрутов региона рассматривается как неотъемлемый элемент системы сельского расселения, интегрирована в эту систему. Предложена система рекреационно-краеведческих образований сельской местности. Практическая значимость. Формирование системы краеведческого туризма рассматривается как фактор активизации социально-экономического развития сел Днепропетровского региона с учетом принципов устойчивого развития, принципов экологизации среды жизнедеятельности человека.
Метою дослідження є формування принципів структурно-планувальної організації системи краєзнавчих маршрутів Дніпропетровського регіону. Методика. Кількісна та якісна оцінка історико-культурного та ландшафтно-рекреаційного потенціалу Дніпропетровського регіону в часі і просторі. Результати. Запропоновано комплексний аналіз історико-культурного та ландшафтно-рекреаційного потенціалу Дніпропетровського регіону в часі і просторі. Пам'ятники матеріальної культури, як об'єкти краєзнавчого туризму, відповідно до історичних періодів розвитку досліджуваного регіону, можна розділити: історико - археологічна спадщина, історико-етнографічна спадщина, архітектурно-етнографічна спадщина, історична спадщину. Значна роль у формуванні мережі краєзнавчих маршрутів Дніпропетровського регіону відводиться природному ландшафту, який зберіг своєрідність і неповторний колорит українського степу: державні заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, пам'ятки садово-паркового мистецтва. Виявлені закономірності територіально-просторової локалізації об'єктів краєзнавчого туризму. Районами локалізації пам'яток є долини великих і середніх річок. При цьому спостерігається диференціація зон за ступенем історичної ємкості та тематичної спрямованості: зони археології, архітектури, етнографії, історії, природи і різні їх поєднання. Пам'ятки архітектури та етнографії зосереджені в історичних сільських населених пунктах. Пам'ятки археології, природи та історії розташовуються в радіусі оптимальної пішохідної доступності до села. Дана класифікація краєзнавчих маршрутів з урахуванням особливостей історико-культурного та ландшафтно-рекреаційного потенціалу Дніпропетровського регіону. Визначено структурні елементи системи краєзнавчих маршрутів, принципи побудови системи, експозиційні об'єкти краєзнавчих маршрутів та їх диференціація. Наукова новизна. Система краєзнавчих маршрутів регіону розглядається як невід'ємний елемент системи сільського розселення, інтегрована в цю систему. Запропоновано систему рекреаційно- краєзнавчих утворень сільській місцевості. Практична значимість. Формування системи краєзнавчого туризму розглядається як фактор активізації соціально-економічного розвитку сіл Дніпропетровського регіону з урахуванням принципів сталого розвитку, принципів екологізації середовища життєдіяльності людини.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: