Changes of the stress-limiting system indicators in patients with hemorrhagic stroke at the stages of the general adaptation syndrome development during intensive therapy
Autor: | Serikov, K.V. |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2017 |
Předmět: |
stress-limiting system
serotoninergic system nitroxidergic system general adaptation syndrome hemorrhagic stroke intensive therapy стресс-лимитирующая система серотонинергическая система нитроксидергическая система общий адаптационный синдром геморрагический инсульт интенсивная терапия стрес-лімітуюча система серотонінергічна система нітроксидергічна система загальний адаптаційний синдром геморагічний інсульт інтенсивна терапія |
Zdroj: | EMERGENCY MEDICINE; № 6.85 (2017); 62-66 МЕДИЦИНА НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ; № 6.85 (2017); 62-66 МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ; № 6.85 (2017); 62-66 |
ISSN: | 2224-0586 2307-1230 |
Popis: | Актуальность. У больных с геморрагическим инсультом вследствие паренхиматозного или субарахноидального кровоизлияния активируются стресс-лимитирующие механизмы, обеспечивающие организму больных устойчивость к стрессорному воздействию на стадиях общего адаптационного синдрома. Цель. Изучение динамики показателей серотонинергической и нитроксидергической систем на стадиях развития общего адаптационного синдрома у больных с геморрагическим инсультом во время проведения интенсивной терапии. Материалы и методы. Исследование проведено 16 больным с геморрагическим инсультом (средний возраст — 69,4 ± 1,9 года) в условиях отделения нейрореанимации Коммунального учреждения «6-я городская клиническая больница» (г. Запорожье, Украина). Среди них: мужчин — 7 (43,75 %), средний возраст — 69,9 ± 2,8 года; женщин — 9 (56,25 %), средний возраст — 69,1 ± 2,8 года. Контрольная группа представлена 12 добровольцами (средний возраст — 37,5 ± 2,7 года), среди них: мужчин — 6 (50,0 %), средний возраст — 33,4 ± 3,8 гола; женщин — 6 (50,0 %), средний возраст — 42,8 ± 3,6 года. Четверо пациентов умерли на 3-и сутки после госпитализации (3 мужчин и 1 женщина), смертность составила 25,0 % от числа всех госпитализированных. Результаты. Тяжесть геморрагического инсульта, оцениваемая по шкале National Institutes of Health Stroke Scale, соответствовала тяжелому мозговому инсульту (1-е сутки — 15,7 ± 1,1 балла; 2-е сутки — 15,6 ± 1,2 балла; 3-е сутки — 16,4 ± 0,5 балла). Выводы. Проводимая интенсивная терапия препятствует развитию дислокационного синдрома у больных с геморрагическим инсультом. Уменьшение показателей серотонинергической системы характеризует эффективность церебропротекторной терапии. Увеличение показателей нитроксидергической системы указывает на необходимость дальнейшего применения сосудистой терапии. Актуальність. У хворих із геморагічним інсультом внаслідок паренхіматозного або субарахноїдального крововиливу активуються стрес-лімітуючі механізми, що забезпечують організму хворих стійкість до стресової дії на стадіях загального адаптаційного синдрому. Мета. Вивчення динаміки показників серотонінергічної і нітроксидергічної стрес-лімітуючих систем на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому у хворих із геморагічним інсультом під час проведення інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Дослідження проведено 16 критичним хворим із геморагічним інсультом (середній вік — 69,4 ± 1,9 року) в умовах відділення нейрореанімації Комунальної установи «6-та міська клінічна лікарня» (м. Запоріжжя, Україна). Серед них чоловіків було 7 (43,75 %), середній вік становив 69,9 ± 2,8 року; жінок — 9 (56,25 %), середній вік — 69,1 ± 2,8 року. Контрольна група представлена 12 добровольцями (середній вік — 37,5 ± 2,7 року), серед них: чоловіків — 6 (50,0 %), середній вік — 33,4 ± 3,8 року; жінок — 6 (50,0 %), середній вік — 42,8 ± 3,6 року. Результати. Тяжкість геморагічного інсульту оцінювали за шкалою National Institutes of Health Stroke Scale, що відповідало тяжкому мозковому інсульту (1-ша доба — 15,7 ± 1,1 бала; 2-га доба — 15,6 ± 1,2 бала; 3-тя доба — 16,4 ± 0,5 бала). При оцінці вираженості неврологічного дефіциту на 3-тю добу після госпіталізації на тлі інтенсивної терапії виявлено значущу позитивну динаміку у 8 пацієнтів. У 4 хворих позитивної динаміки на фоні інтенсивної терапії не відзначалося. Четверо пацієнтів померли на 3-тю добу після госпіталізації (3 чоловіки і 1 жінка), смертність становила 25,0 % від числа усіх госпіталізованих. Висновки. Інтенсивна терапія у хворих із геморагічним інсультом перешкоджає розвитку дислокаційного синдрому. Зменшення показників серотонінергічної системи характеризує ефективність церебропротекторної терапії. Збільшення показників нітроксидергічної стрес-лімітуючої системи вказує про необхідність подальшого застосування судинної терапії. Background. In patients with hemorrhagic stroke, due to parenchymal or subarachnoid hemorrhage, stress-limiting mechanisms are activated, which provide patients’ body with resistance to stress at the stages of the general adaptation syndrome. Objective: to study the dynamics of the parameters of serotonergic and nitroxidergic systems at the stages of the general adaptation syndrome development in patients with hemorrhagic stroke during intensive therapy. Materials and methods. In the neurointensive care unit of the Clinical Hospital N 6 (Zaporizhzhia, Ukrainian), the examination of 16 patients with hemorrhagic stroke (average age 69.4 ± 1.9 years) was performed: 7 males (43.75 %) and 9 females (56.25 %) with the average age of 69.9 ± 2.8 years and 69.1 ± 2.8 years, respectively. The control group was represented by 12 volunteers (average age 37.5 ± 2.7 years): 6 males (50.0 %) (average age 33.4 ± 3.8 years); 6 females (50.0 %) with the average age of 42.8 ± 3.6 years. Four patients have died within 3 days after admission (3 men and 1 woman), the mortality rate was 25.0 % among all hospitalized persons. Results. The severity of hemorrhagic stroke assessed on the National Institutes of Health Stroke Scale corresponded to a severe cerebral stroke (day 1 — 15.7 ± 1.1 points, day 2 — 15.6 ± 1.2 points, day 3 — 16.4 ± 0.5 points). Conclusions. Intensive therapy of patients with hemorrhagic stroke inhibits the development of dislocation syndrome and do not require neurosurgical correction. Reducing the serotonergic stress-limiting system’s performance characterizes the effectiveness of the cerebroprotective component of intensive care. An increase in the indexes of nitroxydergic stress-limiting system indicates the need for further use of the vasoprotective component of intensive care. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |