ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЯК ОБ’ЄКТА ТУРИЗМУ
Autor: | Safaa, Larbi |
---|---|
Jazyk: | angličtina |
Rok vydání: | 2022 |
Předmět: | |
Zdroj: | Humanities Studies; № 12(89) (2022); 122-129 Humanities Studies; No. 12(89) (2022); 122-129 |
ISSN: | 2708-0390 2708-0404 |
Popis: | The relevance of this study. International legal efforts to protect cultural heritage have undergone quite contrasting changes in the recent period. It should be noted that cases of destruction and looting of cultural heritage protection cause concern and anxiety. Attention should be drawn to the cultural heritage protection conflicts in the former Yugoslavia, as well as in Iraq and Afghanistan, as well as Ansar Dine in Mali. There is more than one definition of cultural heritage in the scientific literature. In the laws of the Republic of Lithuania, cultural heritage is understood in a broad sense as material, which consists of movable and immovable values, and intangible heritage – traditions, knowledge, and abilities passed from generation to generation, cultural, historical landscape, reflecting the relationship of man with the environment. The main problems. Cultural rights and intellectual property rights are recognized as human rights in the Universal Declaration of Human Rights (1948). Some researchers have argued that the right to cultural heritage can be one of the basic human rights that is associated with intellectual property rights (Shyllon, 2015) other researchers believe that this right does not fall into the category of basic human rights: these rights can be considered economic and/or commercial rather than social or cultural. The following tasks: 1. To analyze the concept of cultural heritage. 2. To analyze legal regulation of cultural heritage protection. 3. Based on the data of the performed analysis, to submit conclusions. The aim of research– to analyze legal aspects and problems of immovable cultural heritage as a tourism object. The paper concluded that cultural heritage protection has a public interest. This obliges both state institutions and society to be active in order to preserve and integrate cultural heritage protected objects in today's world. The novelty of the analyzed topic is that protecting immovable cultural heritage is not easy because there are many interest groups at work. The article emphasizes that immovable cultural heritage is a public interest. This obliges both state institutions and society to be active in order to preserve and integrate cultural heritage protected objects in today's world. The used methodology document analysis, systematic analysis, comparative analysis, logical – analytical and meta – analysis methods. Актуальність даного дослідження. За останній час міжнародно-правові зусилля щодо охорони культурної спадщини зазнали досить контрастних змін. Слід зазначити, що випадки руйнування та пограбування об’єктів охорони культурної спадщини викликають занепокоєння та тривогу. Слід звернути увагу на конфлікти щодо охорони культурної спадщини в колишній Югославії, а також в Іраку та Афганістані, а також Ансар-Діне в Малі. У науковій літературі існує не одне визначення культурної спадщини. У законодавстві Литовської Республіки культурна спадщина розуміється в широкому розумінні як матеріальна, яка складається з рухомих і нерухомих цінностей, а нематеріальна спадщина – традиції, знання та здібності, що передаються від покоління до покоління, культурний, історичний ландшафт, що відображає відносини людини з навколишнім середовищем. Основні проблеми. Культурні права та права інтелектуальної власності визнані правами людини у Загальній декларації прав людини (1948 р.). Деякі дослідники стверджують, що право на культурну спадщину може бути одним із основних прав людини, пов’язаних із правами інтелектуальної власності (Shyllon, 2015), інші дослідники вважають, що це право не належить до категорії основних прав людини: ці права можуть вважатися економічною та/або комерційною, а не соціальною чи культурною. Завдання: 1. Проаналізувати поняття культурної спадщини. 2. Проаналізувати правове регулювання охорони культурної спадщини. 3. На основі даних проведеного аналізу подати висновки. Мета дослідження – проаналізувати правові аспекти та проблеми нерухомої культурної спадщини як об’єкта туризму. У документі зроблено висновок, що охорона культурної спадщини має суспільний інтерес. Це зобов’язує як державні інституції, так і суспільство бути активними для збереження та інтеграції об’єктів охорони культурної спадщини в сучасному світі. Новизна досліджуваної теми полягає в тому, що охорона нерухомої культурної спадщини нелегка, оскільки тут працює багато груп інтересів. У статті наголошується, що нерухома культурна спадщина є суспільним інтересом. Це зобов’язує як державні інституції, так і суспільство бути активними для збереження та інтеграції об’єктів охорони культурної спадщини в сучасному світі. Як наслідок. Тому необхідно, щоб держава ефективно використовувала будь-які комунікаційні та просвітницькі засоби для збереження лісів та запобігання лісовим пожежам. Адміністрація має перевіряти дозволи на лісові угіддя, насамперед дозволи, пов’язані з енергетичними сміттєзвалищами, часто та на місці та контролювати, чи виконують надані дозволи об’єкти свої обов’язки чи ні. Слід розуміти, що збільшення, особливо в останні роки, кількості лісових пожеж через лінії електропередач відбувається в результаті недостатнього контролю. Відповідно до Закону Литовської Республіки про ліси, на лісових територіях, незалежно від форм власності, діє єдина державна система протипожежних заходів. Ця система включає моніторинг лісових пожеж (прогнозування та виявлення), запобігання та заходи протипожежного захисту. Використана методологія аналізу документів, системного аналізу, порівняльного аналізу, логіко-аналітичних та мета-аналізу. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |