Artificial intelligence in Ukrainian traditional categories of criminal law

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2023
Předmět:
аналогія
штучний інтелект
виконавець
Association International de Droit Pénal
машинне навчання
perpetrator
позитивні зобов’язання
кримінальне правосуддя
victim person
mens rea
legal personality of artificial intelligence
відповідальність юридичних осіб
стан розуму (dolus) агента-людини
criminalization
qualification
criminal justice
criminal law
кримінальне правопорушення
nullum crimen sine culpa
excessive criminalization
positive obligations
потерпіла особа
принцип законності
кримінальна відповідальність
правосуб’єктність штучного інтелекту
criminal offense
responsibility of legal entities
кримінальне право
artificial intelligence
principle of culpability
кваліфікація
criminal liability
analogy
надмірна криміналізація
machine learning
принцип винної відповідальності
legal capacity of artificial intelligence
криміналізація
principle of legality
state of mind (dolus) of human agent
правоздатність штучного інтелекту
Zdroj: Вестник Ассоциации уголовного права Украины; Том 1 № 19 (2023); 1-25
Herald of the Association of Criminal Law of Ukraine; Vol. 1 No. 19 (2023); 1-25
Вісник асоціації кримінального права України; Том 1 № 19 (2023); 1-25
ISSN: 2311-9640
Popis: At the request of the International Association of Criminal Law (AIDP-IAPL, Association International de Droit Pénal – a non-governmental organization on criminal law, Paris, France) within the framework of the XXI International Congress of Criminal Law "Artificial Intelligence and Criminal Justice", a subgroup of the Ukrainian national group of AIDP-IAPL in two scientists prepared detailed answers to questions about ▪ definition and legal qualification of Artificial Intelligence system (legal definition of AI system in Ukrainian law, Ukrainian AI-based systems for predictive policing, legal definition of Machine Learning in Ukrainian law, legal personhood or legal capacity to the AI systems), ▪ existing criminal offences and criminalization (illegal act committed by, through or against an AI system; new offences related to designing, programming, developing, producing, functioning or making use of AI systems; crimes of mere conduct, commission and omission offences, consummate offence, crimes with intent, etc.; who can be considered the possible perpetrator and / or victim of the new AI offences e.g. producers / programmers / system engineers / developers / designers etc.; specific mental element of individual criminal liability, possibility for legal persons be held liable for AI crimes committed by any person acting individually or having a leading position within the legal person; criminal responsibility of the perpetrator or of the legal person in order to avoid the risk of over- criminalization if the AI systems are produced, used or put on the market for legal purposes, e.g. for scientific or research reason; whether reports or legal literature suggest the introduction of new criminal offences linked to AI systems; positive obligations for persons and/or legal person designing, developing, producing, testing, selling or distributing AI systems etc.), ▪ applicability of Traditional Criminal Law Categories (possibility for AI system considered as a “computer system” as defined by Article 1, lett. of Cybercrime Convention and / or Article 2, lett. a) of Directive EU/2013/40; specific problems with respect to the principle of legality; admissibility of analogy in order to criminalize illegal acts related to AI systems; joint-perpetrator or participant in the commission of the crime; forms of secondary liability applicable to AI-related crimes; state of mind (e.g. dolus) on the part of the human agent who designed / programmed / developed / produced / circulated / marketed / used the AI system; exact and concrete modus operandi of the AI system in committing the offence etc.), ▪ adaptation of Traditional Criminal Law Categories and academic debate (principle of culpability nullum crimen sine culpa and mens rea; compliance with the principle of culpability when the output causing the harm generated by the intelligent machine is neither wanted nor predictable by the human agent; compliance with the principle of culpability when an AI system is intentionally used by a human agent as a tool but the AI system carried out an offence different from the one wanted by the human agent; criminal participation and attempted crimes; liability of legal persons; necessary adjustments of the legal principles on criminal liability of legal persons when they are involved in AI-related crimes; necessary adjustments of policies and preventive measures within private organizations in order to guarantee a correct and regular use of AI systems etc.), ▪ alternatives to criminalization and non-criminal sources.
На прохання Міжнародної асоціації кримінального права (AIDP-IAPL, Association International de Droit Pénal – неурядової організації з кримінального права, Париж, Франція) у рамках XXI Міжнародного конгресу кримінального права «Штучний інтелект і кримінальне правосуддя» підгрупа Української національної групи AIDP-IAPL у складі двох науковців підготувала розгорнуті відповіді на питання щодо ▪ визначення та правової кваліфікації штучного інтелекту (юридичне визначення штучного інтелекту в українському законодавстві, огляд національних систем штучного інтелекту для інтелектуальної поліцейської діяльності, правове визначення машинного навчання в українському законодавстві, правосуб’єктність або правоздатність систем штучного інтелекту тощо), ▪ наявних кримінальних правопорушень та їх криміналізації (незаконні дії, вчинені системою штучного інтелекту, за допомогою системи штучного інтелекту або проти неї; нові правопорушення, пов’язані з проектуванням, програмуванням, розробкою, виробництвом, функціонуванням або використанням систем штучного інтелекту; злочини, пов’язані з простою поведінкою; персона виконавця та/або жертви нових правопорушень, зокрема, виробники / програмісти / системні інженери / розробники / дизайнери тощо; специфічний психічний елемент індивідуальної кримінальної відповідальності, можливість для юридичних осіб нести відповідальність за злочини зі штучним інтелектом, вчинені будь-якою особою, яка діє індивідуально або займає керівну посаду в юридичній особі; межі кримінальної відповідальності злочинця або юридичної особи з огляду на уникнення ризику надмірної криміналізації, якщо системи штучного інтелекту виробляються, використовуються або пропонуються на ринок для законних цілей, наприклад, для наукових або дослідницьких цілей; огляд звітів або юридичної літератури щодо пропозицій впровадження нових кримінальних злочинів, пов’язаних із системами штучного інтелекту; позитивні зобов’язання для осіб та / або юридичних осіб, які проектують, розробляють, виробляють, тестують, продають або розповсюджують системи штучного інтелекту тощо), ▪ можливості застосування категорій традиційного кримінального права (доцільність розуміння системи штучного інтелекту як «комп’ютерної системи» згідно з положеннями статті 1 Конвенції про кіберзлочинність та/або пунктом «a» статті 2 Директиви EU/2013/40; специфічні проблеми дотримання принципу законності; допустимість аналогії для криміналізації протиправних дій, пов’язаних із системами штучного інтелекту; форми вторинної відповідальності до злочинів, пов’язаних із штучним інтелектом; стан розуму (наприклад, dolus) з боку агента-людини, який проектував / запрограмував / розробив / виготовив / поширив / продав / використав систему штучного інтелекту; точний і конкретний спосіб дії системи штучного інтелекту при вчиненні правопорушення тощо), ▪ адаптації категорій традиційного кримінального права та наукових дебатів (принцип винності nullum crimen sine culpa і mens rea; його дотримання, коли суспільно небезпечний результат заподіяний розумною машиною, не є ані бажаним, ані передбачуваним для людини; відповідність принципу винної відповідальності, коли система штучного інтелекту навмисно використовується агентом-людиною як інструмент, але система штучного інтелекту вчинила злочин, відмінний від того, якого бажає агент-людина; необхідність коригування правових принципів кримінальної відповідальності юридичних осіб, якщо вони причетні до злочинів, пов’язаних із штучним інтелектом; необхідність коригування політики та превентивних заходів у приватних організаціях для гарантування правильного та регулярного використання систем штучного інтелекту тощо), ▪ альтернатив криміналізації та некримінальних джерел відповідальності.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: