THE INVOLVEMENT OF SOCIAL INSTITUTIONS IN THE GRAFFITI DISCOURSE AS A WAY TO OVERCOME VANDALISM

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2016
Předmět:
Zdroj: Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка; № 1 (37) (2013): Вісник НТУУ "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка; 32-39
Вестник Национального технического университета Украины "КПИ". Философия. Психология. Педагогика; № 1 (37) (2013): Вестник НТУУ "КПИ". Философия. Психология. Педагогика; 32-39
Visnyk of National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute" Philosophy. Psychology. Pedagogics; № 1 (37) (2013): Visnyk of NTUU "KPI". Philosophy. Psychology. Pedagogics; 32-39
ISSN: 1683-3309
2308-9393
Popis: Урбаністичний феномен графіті є сьогодні невід'ємною складовою міського способу життя. В статті здійснюється соціально-філософська рефлексія феномену графіті, а саме виявляються шляхи гуманізації явища графіті та подолання вандалістичної форми практики графіті, коли продукти цієї практики можуть мати естетичну, моральну та комунікативну (символічну) цінність на екстраграфітійному рівні (за межами графіті-спільноти). Місто розглядається з класичного соціологічного ракурсу – як система соціальних інститутів, а також як складна, сповнена різними формами та змістами сутність – з позиції “нового урбанізму”. Феномен графіті досліджується крізь призму співіснуванні повсякденності із багатьма аспектами урбаністичного життя, взаємоспричиненість та обмеженість міських контекстів в буденному житті містянина. Обґрунтовано, що включеність соціальних інститутів до графіті дискурсу є практичним способом виведення деструктивного явища на рівень його гуманізації. Наведено багато прикладів конструктивного використання графіті, які свідчать про гуманізацію цього явища. Серед можливих шляхів дегуманізації явища графіті та часткового подолання вандалістичної форми графіті-практики названі наступні: комерціалізація графіті, використання графіті в брендингу міста та долучення соціальних інститутів до графіті дискурсу.Пріоритетним в дослідженні є семантичний аспект, тому в аналізі використовується семіологічні терміни та поняття.
Урбанистический феномен граффити стал сегодня неотъемлемой частью городского образа жизни. В статье осуществляется социально-философская рефлексия феномена граффити, а именно выявляются пути гуманизации явления граффити и преодоления вандалистической формы практики граффити, когда ее продукты могут иметь эстетическую, моральную и символическую ценность на екстраграфитийном уровне (за пределами граффити-сообщества).Город рассматривается с классического социологического ракурса – как система социальных институтов, а также как сложная, наполненная различными формами и содержанием сущность – с позиции "нового урбанизма". Феномен граффити исследуется сквозь призму сосуществования повседневности со многими аспектами урбанистической жизни, взаимообусловленность и ограниченность городских контекстов в повседневной жизни горожанина. Обосновано, что включенность социальных институтов в граффити-дискурс является практическим способом выведения деструктивного явления на уровень его гуманизации. Приведено много примеров конструктивного использования граффити, свидетельствующих о гуманизации этого явления.Среди возможных путей гуманизации и частичного преодоления вандалистичной формы граффити-практики названы следующие: коммерциализация граффити, использования граффити в брендинге города, вовлечение социальных институтов в граффити-дискурс.Приоритетным в исследовании является семантический аспект, поэтому в анализе используется семиологические термины и понятия.
Urban graffiti phenomenon is now an integral part of urban life. Debates about the controversial status of this kind of street art and vandal form of graffiti practice continuing. This article is the socio-philosophical reflection phenomenon of graffiti, and it identifies ways to humanize the phenomenon of graffiti and to overcome the vandal form of graffiti practice when its products can be esthetic, moral and symbolic value to the ekstra- level (outside the graffiti community). The city is considered with the classic sociological perspective - as a system of social institutions, as well as a complex, full of various forms and contents of the essence - from a position of "new urbanism”.The phenomenon of graffiti examined through the prism of everyday coexistence with many aspects of urban life, interdependence and limited urban contexts in everyday life of citizen. It is proved that the inclusion of social institutions to the graffiti-discourse is a practical way of removing the destructive effects to the humanization level. There are many examples of graffiti constructive usage, which demonstrate this phenomenon humanization.Among the possible ways to humanize and partly overcome vandals forms of graffiti-practices mentioned the commercialization of graffiti, applying graffiti in the city branding, the involvement of social institutions to graffiti-discourse.A priority in research is the semantic aspect, therefore, used in the analysis of semiological terms and concepts.
Databáze: OpenAIRE