Підвищення ефективності хірургічної допомоги дітям з хворобою гіршпрунга з огляду на сучасні діагностичні можливості

Autor: Gorbatyuk, O. M., Gonchar, V. V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: PAEDIATRIC SURGERY. UKRAINE; № 4(57) (2017): Paediatric surgery. Ukraine; 97-102
ХИРУРГИЯ ДЕТСКОГО ВОЗРАСТА; № 4(57) (2017): Хирургия детского возраста; 97-102
Хірургія дитячого віку; № 4(57) (2017): Хірургія дитячого віку; 97-102
ISSN: 2304-0041
2521-1358
Popis: Objective – to study diagnostic utility of instrumental, morphological and histochemical methods of research in congenital anomalies of colon in children and their role in determination of surgical tactics.Material and methods. 847 patients with constipations and other gastrointestinal dysfunction were followed up during the period 2007 – 2016. Out of them 119 (14.05%) children had congenital anomalies, including Hirschsprung’s disease (HD) in 36.13% cases. Clinical, instrumental, morphological and histochemical indexes have been determined for monitoring efficacy of diagnostics and treatment of children with HD before and after treatment.Results. There were founded 36.13% patients with HD, 45.38% – with other dysganglionosis of gut (intestinal dysplasia A and B, hypoganglionosis, immature of ganglionar cells), 2.52% cases of mucoviscidosis and 15.97% children with other congenital pathologies. It was established that histological and histochemical researches of biopsic specimen of lesion increase accuracy of diagnostics of congenital anomalies of gut in children. Irrigography and intraoperational visual assessment of affected gut segment are not accurate diagnostic measures and often provoke mistakes in determination of resection boundary.Conclusions. 1. Preliminary diagnosis of congenital anomalies of gut establishes using contrast irrigography, which is not always reliable, particularly in newborns and infants. 2. Histological staining of biopsic specimen of affected gut is a main diagnostic method for HD. 3. The efficacy of surgical treatment in children with HD increases due to timely verification of diagnosis based upon morphological and histochemical examinations. Transition zone must be verified by pathomorphologes as well. 4. The complex use of X-ray, morphological and histochemical methods of research allow timely establishing of HD diagnosis in children nearly in 100% cases and using adequate surgical tactics, including determination of resection zone.
Цель – изучить диагностическое значение инструментальных, морфологических и гистохимических методов обследования при врожденных пороках развития (ВПР) толстой кишки у детей и их роль в определении хирургической тактики.Пациенты и методы. Обследовано 847 пациентов с хроническими запорами и другими расстройствами ЖКТ в период с 2007 по 2016 год. Среди них 119 (14,05%) детей имели врожденные пороки развития, из которых болезнь Гиршпрунга (БГ) составила 36,13%. Для контроля эффективности диагностики и лечения детей с БГ определяли клинические, инструментальные, морфологические и гистохимические показатели до и после лечения.Результаты. По результатам проведенного диагностического поиска было выявлено 36,13% пациентов с БГ, 45,38% – с другими дисганглиозами толстой кишки (интестинальные дисплазии типа А и В, гипоганглиоз, незрелость ганглионарных клеток), 2,52% – с муковисцидозом и 15,97% – с другой врожденной патологией. Установлено, что точность диагностики ВПР толстой кишки у детей повышается благодаря проведению гистологических и гистохимических исследований биопсийного клинического материала пораженной кишки. Ирригография и интраоперационная визуальная оценка пораженного сегмента являются неточными диагностическими приемами и нередко приводят к ошибкам при определении границ резекции кишки.Выводы. Первичный диагноз ВПР толстой кишки, в том числе БГ, устанавливается по результатам контрастной ирригографии, которая не всегда является достоверной, особенно у новорожденных и детей грудного возраста. Основным методом диагностики БГ, кроме анамнеза, клиники, ирригографии, является гистологическое исследование биопсийного материала пораженного сегмента кишки. Эффективность хирургической помощи детям с БГ повышается благодаря своевременной верификации диагноза на морфологическом и гистохимическом уровнях. Патоморфологами должна быть верифицирована и транзитная зона. Комплексное применение рентгенологического, морфологического и гистохимического методов обследования позволяет своевременно установить диагноз БГ у детей почти со 100% достоверностью и применить адекватную хирургическую тактику, включая определение границ кишечной резекции.
Мета – вивчити діагностичну значущість інструментальних, морфологічних і гістохімічних методів дослідження при вроджених вадах розвитку (ВВР) товстої кишки у дітей та їх роль у визначенні хірургічної тактики.Пацієнти і методи. Обстежено 847 пацієнтів з хронічними запорами та іншими розладами ШКТ у період з 2007 до 2016 року. З них 119 (14,05%) дітей мали ВВР, серед яких хвороба Гіршпрунга (ХГ) склала 36,13%. Для контролю ефективності діагностики та лікування дітей з ХГ визначали клінічні, інструментальні, морфологічні і гістохімічні показники до і після лікування.Результати. За результатами проведеного діагностичного пошуку було виявлено 36,13% пацієнтів з ХГ, 45,38% – з іншими дисгангліозами товстої кишки (інтестинальна дисплазія типу А і В, гіпогангліоз, незрілість гангліонарних клітин), 2,52% – з муковісцидозами і 15,97% – з іншою вродженою патологією. Визначено, що точність діагностики ВВР товстої кишки у дітей підвищується завдяки проведенню гістологічних і гістохімічних досліджень біопсійного клінічного матеріалу ураженої кишки. Іригографія та інтраопераційна візуальна оцінка ураженого кишкового сегмента є неточними діагностичними заходами і нерідко призводять до помилок у визначенні меж резекції кишки.Висновки. Попередній діагноз ВВР товстої кишки, зокрема ХГ, встановлюється за результатами контрастної іригографії, яка не завжди є достовірною, особливо у новонароджених і немовлят. Основним методом діагностики ХГ, крім анамнезу, клініки, іригографії, є гістологічне дослідження біопсійного матеріалу ураженого сегмента кишки. Ефективність хірургічної допомоги дітям з ХГ підвищується завдяки своєчасній верифікації діагнозу на морфологічному і гістохімічному рівнях. Патоморфологами має бути верифікована і транзитна зона. Комплексне застосування рентгенологічного, морфологічного і гістохімічного методів обстеження дозволяє своєчасно встановити діагноз ХГ у дітей майже зі 100% достовірністю і застосувати адекватну хірургічну тактику, включаючи визначення меж зони резекції.
Databáze: OpenAIRE