МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ПСИХОВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ У ПРОФІЛАКТИЦІ ДИСТРЕСУ ПЛОДА ПРИ ОБТЯЖЕНИМУ АКУШЕРСЬКОМУ АНАМНЕЗІ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Scientific digest of association of obstetricians and gynecologists of Ukraine; № 1(45) (2020); 6-13
СБОРНИК НАУЧНЫХ ТРУДОВ Ассоциации акушеров-гинекологов Украины; № 1(45) (2020); 6-13
Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України; № 1(45) (2020); 6-13
ISSN: 2664-0767
2707-1677
Popis: The purpose – to evaluate the effectiveness of the correction of psychovegetative disorders in the prevention of fetal distress in pregnant women with complicated obstetric history (perinatal losses).Materials and methods. Pregnant women with complicated obstetric history were divided into 2 clinical groups: the main (group I) and the comparison group (group II). Patients of the main group (n = 60) were prescribed the proposed treatment complex, which includes a combination of psychotherapy and autonomic stabilizing drugs. The comparison group consisted of 60 pregnant women with a history of perinatal losses that did not differ in age, sex, body mass index and received only standard drug therapy. Cardiointervalography indicators were used to assess the dynamics of autonomic imbalance before and after treatment. The level of psycho-emotional state and psychosomatic disorders was determined by the Spielberg-Khanin scale.Results. Under the influence of the therapy, the severity of clinical manifestations of autonomic disorders was significantly reduced, and the frequency of sympathotonia was significantly reduced according to cardiointervalography. After treatment in the main group there was a significant increase in the percentage of pregnant women with normoadaptive state of regulatory systems from 48.3% to 86.7%, a marked decrease in anxiety and restoration of normal psycho-emotional state. The use of the proposed treatment complex helped to improve the course of pregnancy in patients with a history of perinatal losses, in particular, reduced the incidence of hemodynamic disorders from 34.1% to 10% and fetal distress - from 10.8% to 3.3%.Conclusions. The increase in the incidence of obstetric complications, in particular, fetal distress, in pregnant women with a history of perinatal losses is associated with the development of autonomic disorders, as evidenced by cardiointervalography. Analysis of heart rate variability can be used for early diagnosis of autonomic disorders and prevention of gestational complications. The proposed treatment complex, which included psychoemotional regulation and symptomatic therapy of autonomic dysfunction, helps to optimize the fetus perinatal protection, to prevent the hemodynamic disorders and fetal distress.
Цель исследования - оценить эффективность коррекции психовегетативных расстройств в профилактике дистресса плода у беременных с отягощенным акушерским анамнезом (перинатальными потерями).Материалы и методы. Беременные с отягощенным акушерским анамнезом были разделены на 2 клинические группы: основная (I группа) и группа сравнения (II группа). Пациенткам основной группы (n = 60) назначали предложенный лечебный комплекс, включающий комбинацию психотерапии и вегетостабилизирующие средства. Группу сравнения составили 60 беременных с перинатальными потерями в анамнезе, которые не отличались по возрасту, полу, индексу массы тела и получали только стандартную медикаментозную терапию. Для оценки динамики выраженности клинических проявлений вегетативного дисбаланса до и после проведенного лечения использовали показатели кардиоинтервалографии. Уровень психоэмоционального состояния и психосоматических расстройств определяли по шкале Спилберга-Ханина.Результаты. Под воздействием проводимой терапии существенно уменьшилась выраженность клинических проявлений вегетативных расстройств, достоверно снизилась частота симпатикотонии по данным кардиоинтервалографии. После проведенного лечения в основной группе отмечено достоверное увеличение процента беременных с нормоадаптивним состоянием регуляторных систем с 48,3% до 86,7%, выраженное снижение уровня тревожности и восстановление нормального психо-эмоционального фона. Применение предложенного лечебного комплекса способствовало улучшению течения беременности у пациенток с перинатальными потерями в анамнезе, в частности, уменьшилась частота гемодинамических расстройств с 34,1% до 10% и дистресса плода - с 10,8% до 3,3%.Выводы. Рост частоты акушерских осложнений, в частности, дистресса плода, у беременных с перинатальными потерями в анамнезе связан с развитием нейровегетативных нарушений, что подтверждено данными кардиоинтервалографии. Анализ вариабельности сердечного ритма может применяться для ранней диагностики нейровегетативных расстройств и своевременной профилактики гестационных осложнений. Предложенный лечебный комплекс, направленный на нормализацию механизмов психоэмоциональной регуляции и симптоматическую терапию вегетативной дисфункции, снижает частоту гемодинамических расстройств и дистресса плода
Мета дослідження – перевірити ефективність корекції психовегетативних розладів у профілактиці дистресу плода у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом (перинатальними втратами).Матеріали та методи дослідження. Вагітні з обтяженим акушерським анамнезом були поділені на 2 клінічні групи: основна (І група) та група порівняння (ІІ група). Пацієнткам основної групи (n=60) призначали запропонований лікувальний комплекс, що включає комбінацію психотерапії та вегетостабілізуючих засобів. Групу порівняння склали 60 вагітних із перинатальними втратами в анамнезі, що не відрізнялися за віком, статтю, індексом маси тіла і отримували тільки стандартну медикаментозну терапію. Для оцінювання динаміки виразності клінічних проявів вегетативного дисбалансу до та після проведеного лікування використовували показники кардіоінтервалографії. Рівень психоемоційного стану та психосоматичних розладів визначали за шкалою Спілберга-Ханіна.Результати. Під впливом проведеної терапії суттєво зменшилась вираженість клінічних проявів вегетативних розладів, достовірно знизилась частота симпатикотонії за даними кардіоінтервалографії. Після проведеного лікування у вагітних основної групи відмічене достовірне зростання відсотка вагітних з нормоадаптивним станом регуляторних систем з 48,3% до 86,7%, виражене зниження рівня тривожності та відновлення нормального психо-емоційного фону. Застосування запропонованого лікувального комплексу сприяло покращенню перебігу вагітності у пацієнток з перинатальними втратами в анамнезі, зокрема, зменшилась частота гемодинамічних розладів з 34,1% до 10% та дистресу плода - з 10,8% до 3,3%.Висновки. Зростання частоти акушерських ускладнень, зокрема, дистресу плода, у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі пов'язане з розвитком нейровегетативних порушень, що підтверджено даними кардіоінтервалографії. Аналіз варіабельності серцевого ритму може застосовуватись для ранньої діагностики нейровегетативних розладів і вчасної профілактики гестаційних ускладнень. Застосування профілактичного комплексу, що спрямований на нормалізацію механізмів психоемоційної регуляції і симптоматичну терапію вегетативної дисфункції, знижує частоту гемодинамічних розладів та дистресу плода
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: