Реконструкція молочної залози LD-клаптем чи ендопротезування? Що краще для одномоментної реконструкції у пацієнток, хворих на рак молочної залози, після підшкірної сосокзберігаючої мастектомії?

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: General Surgery; No. 2 (2022); 48-55
General Surgery; № 2 (2022); 48-55
ISSN: 2786-5584
2786-5592
Popis: The article analyzes two methods of breast reconstruction: breast reconstruction with an implant or an LD‑flap after asubcutaneous nipple‑sparing mastectomy in the case of complex treatment of stage I — III breast cancer. In many works, the advantages and disadvantages of different types of reconstruction are indicated and contradictions can often be found, although most prefer reconstruction with implants. Objective— to compare the results of immediate breast reconstruction using an implant or an ­LD‑flap after asubcutaneous nipple‑sparing mastectomy in patients with I — III stages of breast cancer. Materials and methods. We conducted acomparative study of the results of immediate reconstruction of the mammary gland after asubcutaneous nipple‑sparing mastectomy using the method of putting asilicone implant (endoprosthesis) or the method of LD‑flap reconstruction. Randomization was not carried out. The results of operative interventions were retrospectively and parallelly compared in two groups: reconstruction of the mammary gland with an implant (1) or LD flap (2). In both groups of 30 patients, all patients were diagnosed with stage I — III breast cancer and in most cases (80 — 83%) received preoperative chemotherapy for regression and reduction of the stage of the process. The evaluation of the treatment result was carried out according to aesthetic indicators, oncological survival indicators, and the subjective evaluation of the aesthetic result by patients. Results. During the observation period since 2018, the analysis of the frequency of development in the groups of relapses and metastases during the 4‑year observation period (since 2018), the frequency of development of local complications in both groups: hematomas, skin necrosis, implant extrusions, seromas, lymphorrhea, capsular contractures, liponecrosis, lymphostasis of the upper extremity on the side of the operation, the degree and duration of the pain syndrome in the postoperative area, and the possibility of afull course of treatment did not show significant differences during the observation period. The quality of life in both groups, according to the Spitzer scale, was comparable (in the first group, 64%, and in the second group, it was 63%). Only the duration of postoperative bed rest was longer in the LD flap reconstruction group. Conclusions. The results of the analysis of the study’s data showed that there are advantages and disadvantages to both methods. According to the findings, it is difficult to conclude which of the methods is more optimal, but it is necessary to choose the technique based on the constitutional characteristics of the patient and the size and shape of the mammary gland. An individualized and comprehensive approach is important.  
Проведено аналіз двох методів реконструкції молочної залози: ендопротезування імплантатом та ендопротезування LD‑клаптем після підшкірної та сосокзберігаючої мастектомії у разі комплексного лікування раку молочної залози І—ІІІ стадії. В багатьох роботах вказується на переваги та недоліки різних видів реконструкції і часто можна зустріти протиріччя, хоч більшість віддають перевагу реконструкції за допомогою імплантатів. Мета — порівняти результати хірургічного лікування упацієнтів зІ — ІІІ стадіями раку молочної залози шляхом підшкірної сосокзберігаючої мастектомії зодномоментною реконструкцією імплантатом або LD‑клаптем. Матеріали та методи. Проведено порівняльне дослідження результатів одномоментної реконструкції молочної залози після підшкірної сосокзберігаючої мастектомії шляхом встановлення силіконового імплантату (ендопротеза) або реконструкції LD‑клаптем. Рандомізації не проведено, ретроспективно та паралельно порівняли результати оперативних втручань удвох групах: реконструкція молочної залози імплантатом (1‑ша група) або LD‑клаптем (2‑га група). Вобох групах було по 30 пацієнток. Увсіх пацієнток діагностовано рак молочної залози І — ІІІ стадії, зних 80 — 83% отримали доопераційну хіміотерапію для регресування та зниження стадії процесу. Оцінку результату лікування проводили за естетичними показниками, онкологічними показниками виживаності та суб’єктивною оцінкою естетичного результату пацієнтками. Результати. Аналіз частоти розвитку рецидивів іметастазів за 4 роки (з 2018р.), місцевих ускладнень (гематоми, некрози шкіри, екструзії імплантатів, сероми, лімфореї, капсулярні контрактури, ліпонекрози, лімфостази верхньої кінцівки на боці операції, ступінь ітривалість больового синдрому впісляопераційній зоні) та можливості проведення повного курсу лікування не виявив суттєвих відмінностей між групами. Якість життя вобох групах за шкалою Спітцера була порівнянною (в 1‑й групі— 64%, удругій групі— 63%). Лише тривалість післяопераційного ліжко‑дня була більшою вгрупі реконструкції LD‑клаптем. Висновки. Установлено що обидві методики мають переваги інедоліки, але рекомендувати кращий метод для конкретної пацієнтки складно. Це залежить від конституційних особливостей пацієнтки, розмірів іформи молочної залози. Важливе значення має індивідуалізований та комплексний підхід.  
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: