Функциональная диспепсия: возможности диагностики и терапии

Autor: Dorofeyev, A. E., Rudenko, N. N., Kugler, T. E., Snisarevskaya, T. P.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Современная гастроэнтерология; № 2 (2018); 46-51
Сучасна гастроентерологія; № 2 (2018); 46-51
Modern Gastroenterology; № 2 (2018); 46-51
ISSN: 1727-5725
2521-649X
Popis: Objective — to study the effects of digestive enzymes on the symptoms of functional dyspepsia FD and the state of gastric motility.Materials and methods. Observations involved 60 patients with FD (21 men and 39 women, the mean age 44.2 ± 3.0 years). The study population included only patients with postprandial distress syndrome PDS (n = 33) and mixed form (n = 27). The FD diagnosis and its forms were established on the basis of the IV Rome Criteria. The severity of the symptoms was determined quantitatively on the 5 cm visual analog scale (VAS). In all patients prior to the start of treatment, an ultrasound test with a drinking load was performed to assess gastric motility and visceral hypersensitivity parameters. After this, the patients were randomized into two groups, matching by sex, age and dyspepsia form. The first group included 30 patients received a vegetative enzyme preparation «Sanzyme» 1 tablet 3 times daily with meals and itopride hydrochloride 50 mg three times. In the second comparison group, 30 patients received only itopride hydrochloride in a same dose.Results. After 4 weeks of treatment patients of the first group demonstrated reduction of dyspepsia index (DI) by 61 %, up to 0.92 ± 0.45 cm (p = 0.044), and in the second group by 35 % up to 1.59 ± 0.42 cm, however in the second this reduction was not significant in comparison with the baseline indices (p = 0.24). Moreover, the positive dynamics of the indicators of drinking ultrasound samples has been established. In the first group of patients, a significant improvement in accommodation was observed, which was manifested by an increase in the growth of the area of the S1 stomach by 31 %, to 37.2 ± 3.1 cm2 (p = 0.042). In the second group, the increment S1 was 11 % (up to 33.5 ± 3.4 cm2) and was insignificant (p = 0.4). Besides, in patients of the first group, the acceleration of evacuation from the stomach at the 5th minute was revealed (S2 decreased by 23 % up to 81.2 ± 8.3 cm2, (p = 0.047)). At the same time, in the second group, S2 decreased by 18 % up to 85.1 ± 7.9 cm (p = 0.094). The visceral sensitivity in the first group decreased by 77 % up to 0.56 ± 0.47 points (p = 0.026), and in the second group, visceral sensitivity decreased by 60 % to 0.88 ± 0.35 points (p = 0.037).Conclusions. In patients with postprandial distress syndrome and a mixed form of functional dyspepsia, the use of the vegetative enzyme preparation Sanzym allowed achieving of the significant improvement in gastric accommodation, evacuation of fluid from the stomach and reduction of visceral hypersensitivity, which was accompanied by a significant decrease in the severity of clinical symptoms.
Цель — изучить влияние пищеварительных ферментов на симптоматику функциональной диспепсии (ФД) и состояние желудочной моторики.Материалы и методы. Под нашим наблюдением находилось 60 больных ФД (21 мужчина и 39 женщин, средний возраст — (44,2 ± 3,0) года). В исследование включали только пациентов с постпрандиальным дистресс­синдромом (n = 33) и смешанной формой (n = 27). Диагноз ФД и ее форму устанавливали на основании IV Римских критериев. Выраженность симптоматики определяли количественно по 5­-сантиметровой визуальной аналоговой шкале. У всех больных до начала лечения для оценки моторики желудка и висцеральной гиперчувствительности проводили ультразвуковой тест с питьевой нагрузкой. Больных рандомизировали на две сопоставимые по соотношению полов, возрасту и форме диспепсии группы. Первая группа (n = 30) получала растительный ферментный препарат «Санзим» по 1 таблетке 3 раза в сутки во время еды и итоприда гидрохлорид по 50 мг 3 раза в сутки, вторая (n = 30) — только итоприда гидрохлорид в той же дозе.Результаты. Через 4 нед лечения в первой группе пациентов отмечено снижение индекса диспепсии на 61 % (до (0,92 ± 0,45) см (p = 0,044)), во второй — на 35 % (до (1,59 ± 0,42) см), однако во второй группе изменения по сравнению с исходными показателями не достигли статистически значимого значения (р = 0,24). Установлена позитивная динамика показателей питьевой ультразвуковой пробы. В первой группе отмечено статистически значимое улучшение аккомодации, проявившееся увеличением прироста площади сечения желудка S1 на 31 % (до (37,2 ± 3,1) см2 (p = 0,042)). Во второй группе прирост S1 составил 11 % (до (33,5 ± 3,4) см2) и был статистически незначимым (p = 0,4). В первой группе зафиксировано ускорение эвакуации из желудка на 5­й минуте (S2 уменьшилась на 23 % до (81,2 ± 8,3) см2 (p = 0,047), тогда как во второй — на 18 % до (85,1 ± 7,9) см2 (p = 0,094)). Висцеральная чувствительность в первой группе уменьшилась на 77 % (до (0,56 ± 0,47) балла (p = 0,026)), во второй — на 60 % (до (0,88 ± 0,35) балла (p = 0,037)).Выводы. У больных с постпрандиальным дистресс­синдромом и смешанной формой ФД применение растительного ферментного препарата «Санзим» позволяет добиться статистически значимого улучшения желудочной аккомодации, эвакуации жидкости из желудка и уменьшить висцеральную гиперчувствительность, что сопровождается статистически значимым снижением выраженности клинической симптоматики.
Мета — вивчити вплив травних ферментів на симптоматику функціональної диспепсії (ФД) і стан шлункової моторики.Матеріали та методи. Під нашим наглядом перебували 60 хворих на ФД (21 чоловік та 39 жінок, середній вік — (44,2 ± 3,0) року). У дослідження залучали лише пацієнтів з постпрандіальним дистрес­синдромом (n = 33) і змішаною формою (n = 27). Діагноз ФД та її форму встановлювали на підставі IV Римських критеріїв. Вираженість симптоматики визначали кількісно за 5­-сантиметровою візуальною аналоговою шкалою. В усіх хворих до початку лікування для оцінки моторики шлунка і вісцелярної гіперчутливості проводили ультразвуковий тест з питним навантаженням. Хворих рандомізували на дві порівнянні за співвідношенням статей, віком і формою диспепсії групи. Перша група (n = 30) отримувала рослинний ферментний препарат «Санзим» по 1 таблетці тричі на добу під час їди та ітоприду гідрохлорид по 50 мг тричі на добу, друга (n = 30) — лише ітоприду гідрохлорид в тій самій дозі.Результати. Через 4 тиж лікування в першій групі пацієнтів відзначено зниження індексу диспепсії на 61 % (до (0,92 ± 0,45) см (p = 0,044)), у другій — на 35 % (до (1,59 ± 0,42) см), проте в другій групі зміни порівняно з вихідними показниками не досягли статистично значущого значення (р = 0,24). Установлено позитивну динаміку показників питної ультразвукової проби. У першій групі відзначено статистично значуще поліпшення акомодації, що виявилося збільшенням приросту площі перерізу шлунка S1 на 31 % (до (37,2 ± 3,1) см2 (p = 0,042)). У другій групі приріст S1 становив 11 % (до (33,5 ± 3,4) см2) і був статистично незначущим (p = 0,4). У першій групі зафіксовано прискорення евакуації зі шлунка на 5­й хвилині (S2 зменшилася на 23 % до (81,2 ± 8,3) см2 (p = 0,047)), тоді як у другій — на 18 % (до (85,1 ± 7,9) см2 (p = 0,094)). Вісцелярна чутливість у першій групі зменшилася на 77 % (до (0,56 ± 0,47) бала (p = 0,026)), у другій — на 60 % (до (0,88 ± 0,35) бала (p = 0,037)).Висновки. У хворих з постпрандіальним дистрес­синдромом і змішаною формою ФД застосування рослинного ферментного препарату «Санзим» дає змогу досягти статитично значущого поліпшення шлункової акомодації, евакуації рідини зі шлунка і зменшити вісцелярну гіперчутливість, що супроводжується статистично значущим зниженням вираженості клінічної симптоматики.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: