Пластическое в контексте архаизации культуры: Режимы видения

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Artistic Culture. Topical Issues; № 14 (2018); 37-42
Художня культура. Актуальні проблеми; № 14 (2018); 37-42
ISSN: 1992-5514
Popis: Феномен пластичного розглядається у контексті архаїзації сучасної культури та появи нерепрезентативних теорій у візуальних дослідженнях, пов’язаних зі «зникненням дистанції» та увагою до тіла та динамічних характеристик простору. Занурення ока всередину енвайроменту актуалізує практику «утробного» бачення, яке присутнє у пластичному мисленні, що долає розділення на «зовнішнє — внутрішнє», формує специфічний режим переходу від репрезентативної моделі до експресивної. В художніх практиках ХХ–ХХІ століть це співпадає з експериментами у пошуках ефектів неевклідової геометрії картини, масштабних градацій палімпсестів, відтворення атмосфери, нумінозного впливу осучаснених архетипів, медійної мімікрії.
Phenomenon of plasticity is studied in the context of archaization of modern culture and emergence of nonrepresentational theories in visual research, associated with the “disappearance of the distance” and attention to the body and dynamic characteristics of space. Immersion of the eye into environment actualizes the practice of “womb” vision, which is present in plastic thinking, overcoming the division into “external–internal”, and forms a specific mode of transition from a representative model to an expressive one. In artistic practices of the 20th–21st centuries this coincides with experiments in search of effects of non-Euclidean geometry in pictures, large-scale gradations of palimpsests, reproduction of the atmosphere, numinous effects of modernized archetypes, and media mimicry.
Феномен пластического рассматривается в контексте архаизации современной культуры и появления нерепрезентативных теорий в визуальных исследованиях, связанных с «исчезновением дистанции» и вниманием к телу и динамическим характеристикам пространства. Погружение глаза внутрь энвайромента актуализирует практику «утробного» видения, которое присутствует в пластическом мышлении, преодолевает разделение на «внешнее — внутреннее», формирует специфический режим перехода от репрезентативной модели к экспрессивной. В художественных практиках ХХ–ХХІ веков это совпадает с экспериментами в поисках в картинах эффектов неэвклидовой геометрии, масштабных градаций палимпсеста, воссоздания атмосферы, нуминозного влияния осовремененных архетипов, медийной мимикрии.
Databáze: OpenAIRE