ФИЛОСОФСКО-КУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКИЙ ДИСКУРС КАК МЕТОДОЛОГИЧЕСКАЯ ПЛАТФОРМА В РАМКАХ СОВРЕМЕННЫХ ДИСКУССИЙ О МЕЖДУНАРОДНЫХ ОТНОШЕНИЯХ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти; № 8 (2021); 62-75
International Relations: Theory and Practical Aspects; No. 8 (2021); 62-75
Международные отношения: теоретико-практические аспекты; № 8 (2021); 62-75
ISSN: 2616-745X
2616-7794
Popis: The purpose of the study is to consider the most influential and representative philosophical and cultural theories and discussions as methodological tools within the modern theory of international relations. The objectives of the article are to diagnose the current system of international relations in a transitional and unstable state at the beginning. XXI century; proving the limitations of the criteria of “objectivity”/ scientism in the practice of international relations and the need to turn to philosophical and cultural discourse; review of ideas and approaches as a methodological platform for solving problems of theory and practices of international relations. The research methodology is based on the methods of scientific analysis and synthesis, generalization and contextual analysis, as well as on the potential of “cultural turn” in the modern theory of international relations. The scientific novelty of the article is the isolation and analysis of a number of sound philosophical and cultural approaches and developments as a methodological platform for studying the system of international relations at the present stage. As a result of the study, the effectiveness of the theory of speech acts and the concept of “performative” (J. Austin, J. Searle, P. Strawson), modern "psychological anthropology" and ethnopsychology (H. Morgan, L. Lévy-Bruhl, C. Geertz, S. Lur'e, and others), phenomenology (E Husserl), research project “Cross-Cultural Survey” by J. Murdoch, (G. Ryle, J. Searle, W. Quine, D. Dennett, etc.), Gestalt psychology, modern cognitivism, the concept of linguistic and cultural literacy of E. Hirschand and "organizational anthropology" by G. Hofstede. This will help international specialists to better understand the problems of intercultural communication and improve the consideration of new aspects of modeling interactions in the system of international relations.
Цель исследования – рассмотрение наиболее влиятельных и репрезентативных философско-культурологических теорий и дискуссий в качестве методологического инструментария в рамках современной теории международных отношений. Задачей статьи является диагностика системы международных отношений, которая находится в переходном и нестабильном состоянии в нач. ХХІ в.; доказательство ограниченности критериев «объективности»/сциентизма на практике международных отношений и необходимости обращения к философско-культурологическому дискурсу; обзор идей и подходов в качестве методологической платформы решения проблем теории и практики международных отношений. Исследовательская методология опирается на методы научного анализа и синтеза, обобщение и контекстуальный анализ, а также на потенциал «культурологического поворота» в современной теории международных отношений. Научная новизна статьи состоит в выделении и анализе ряда основательных философско-культурологических подходов и наработок в качестве методологической платформы при изучении системы международных отношений на современном этапе. В итоге проведенного исследования была доказана продуктивность применения теории речевых актов и концепта «перформатива» (Дж. Остин, Дж. Серл, П. Стросон), современной «психологической антропологии» и этнопсихологии (Г. Морган, Л. Леви-Брюль, К. Гирц, С. Лурье и др.), феноменологии (Э. Гуссерль), исследовательского проекта «Cross-Cultural Survey» Дж. Мердока, (Г. Райл, Р. Серл, В. Куайн, Д. Деннет и др.), гештальтпсихологии, современной когнитивистики, концепции лингвокультурной грамотности Э. Гирша и «организационной антропологии» Г. Гофстеде. Это поможет специалистам-международникам глубже осмыслить проблемы межкультурной коммуникации и улучшить рассмотрение новых граней моделирования взаимодействий в системе международных отношений.
Мета дослідження – розгляд найвпливовіших і репрезентативних філософсько-культурологічних теорій і дискусій в якості методологічного інструментарію в рамках сучасної теорії міжнародних відносин. Завданнями статті є діагностика системи міжнародних відносин, яка перебуває у перехідному та нестабільному стані на поч. ХХІ ст.; доведення обмеженості критеріїв «об’єктивності» /сцієнтизму на практиці міжнародних відносин та необхідності звернення до філософсько-культурологічного дискурсу; огляд ідей та підходів в якості методологічної платформи вирішення проблем теорії і практики міжнародних відносин. Дослідницька методологія спирається на методи наукового аналізу та синтезу, узагальнення та контекстуальний аналіз, а також на потенціал «культурологічного повороту» в сучасній теорії міжнародних відносин. Наукова новизна статті полягає у виокремленні та аналізі низки ґрунтовних філософсько-культурологічних підходів і напрацювань, в якості методологічної платформи під час вивчення системи міжнародних відносин на сучасному етапі. У підсумку проведеного дослідження було доведено продуктивність застосування теорії мовленнєвих актів і концепту «перформативу» (Дж. Остін, Дж. Сьорл, П. Стросон), сучасної «психологічної антропології» та етнопсихології (Г. Морган, Л. Леві-Брюль, К.Леві-Стросс, К. Гірц, С. Лур’є та ін.), феноменології (Е. Гуссерль), дослідницького проєкту «Cross-CulturalSurvey» Дж. Мердока, (Г.Райл, Р.Сьорл, В.Куайн, Д.Деннет та ін.), гештальтпсихології, сучасної когнітивістики, концепції лінгвокультурної грамотності Е. Гірша та «організаційної антропології» Г.Гофстеде. Це допоможе фахівцям-міжнародникам глибше осмислити проблеми міжкультурної комунікації та поліпшити розгляд нових граней моделювання взаємодій у системі міжнародних відносин.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: