Ближайшие и отдаленные результаты лечения абдоминальных осложнений после гинекологических операций с применением эндоскопических технологий

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Репродуктивне здоров'я жінки; № 2 (2021); 22-26
Reproductive health of woman; № 2 (2021); 22-26
Reproductive health of woman; No. 2 (2021); 22-26
ISSN: 2708-8723
2708-8731
Popis: The objective: to give a comparative assessment of the immediate and long-term results of laparoscopic treatment of postoperative abdominal complications in patients with gynecological pathology.Materials and methods. We carried out a comparative study of the immediate results after repeated laparoscopies and relaparotomies in gynecological patients with postoperative intra-abdominal complications, during which 2 clinical groups of patients were identified. Group I (main) consisted of 62 patients (50,82%) with early postoperative complications who underwent video endoscopic interventions. Group II (control) included 60 (49,18%) patients who underwent traditional «open» laparotomy. The criteria for the course of the early postoperative period were chosen traditionally. At the same time, it was taken into account that after the repeated interventions, the patients of both the main and the control groups received similar intensive therapy aimed at correcting the main symptom complex of the disease.All patients were comprehensively examined using clinical, instrumental and laboratory research methods. The groups were homogeneous in age and structure of operations performed on the pelvic organs, and were statistically comparable.Long-term results were studied among 28 (45,1%) patients of the main group and 21 women from the comparison group (35%) in terms of one to five years after gynecological intervention.Results. In the patients of the control group, the pain syndrome persisted statistically significantly longer and required prescription of anesthetic drugs on average 2 days more. The use of laparoscopy in the treatment of postoperative complications most often (51,7%) made it possible to refuse analgesics, and non-steroidal anti-inflammatory drugs were used on demand only in the first 2–3 days. The average duration of inpatient treatment for patients of group I with postoperative intra-abdominal gynecological complications averaged 10±2,5 days versus 16±2,9 in II (control) (p>0,05). The average duration of inpatient treatment after open surgery was on average 6±1,9 days longer (p
Цель исследования: сравнительная оценка непосредственных и отдаленных результатов лапароскопического лечения послеоперационных абдоминальных осложнений у пациенток с гинекологической патологией.Материалы и методы. Было проведено сравнительное исследование ближайших результатов после повторных лапароскопий и релапаротомий у пациенток гинекологического профиля с послеоперационными внутрибрюшинными осложнениями, в ходе которого были выделены две клинические группы больных. В І группу (основную) вошли 62(50,82%) пациентки с ранними послеоперационными осложнениями, которым выполнялись видеоэндоскопические вмешательства. Во II группу (контрольную) вошли 60(49,18%) пациенток, которым выполнены традиционные «открытые» лапаротомии. Критерии течения раннего послеоперационного периода выбирались традиционно. При этом учитывали, что после выполненных повторных вмешательств пациенткам как основной, так и контрольной групп была проведена аналогичная интенсивная терапия, направленная на коррекцию основного симптомокомплекса заболевания.Все пациентки были комплексно обследованы с использованием клинических, инструментальных и лабораторных методов исследования. Группы были однородными по возрасту и структуре операций, выполненных на органах малого таза, и статистически сравнимы.Отдаленные результаты изучены у 28(45,1%) пациенток основной группы и 21(35%) женщины из группы сравнения в сроки от одного до пяти лет после гинекологического вмешательства.Результаты. У пациенток группы контроля болевой синдром статистически достоверно сохранялся дольше и требовал назначения обезболивающих препаратов в среднем на 2сут больше. Использование лапароскопии в лечении послеоперационных осложнений чаще всего (51,7%) позволяло отказаться от аналгетиков, а нестероидные противовоспалительные средства применяли по требованию только в первые 2–3 дня. Средняя продолжительность стационарного лечения больных I группы с послеоперационными интраабдоминальными гинекологическими осложнениями составила в среднем 10±2,5 суток против 16±2,9 – во ІІ группе (контрольной) (р>0,05). Средняя продолжительность стационарного лечения после открытых операций была больше в среднем на 6±1,9 суток (р
Мета дослідження: порівняльне оцінювання безпосередніх і віддалених результатів лапароскопічного лікування післяопераційних абдомінальних ускладнень у пацієнток з гінекологічною патологією.Матеріали та методи. Було проведено порівняльне дослідження найближчих результатів після повторних лапароскопій і релапаротомій у пацієнток гінекологічного профілю з післяопераційними внутрішньочеревними ускладненнями, у ході якого були виділені дві клінічні групи хворих. До І групи (основної) увійшли 62(50,82%) пацієнтки з ранніми післяопераційними ускладненнями, яким виконували відеоендоскопічні втручання. До ІІ групи (контрольної) увійшли 60 (49,18%) пацієнток, яким виконані традиційні «відкриті» лапаротомії. Критерії перебігу раннього післяопераційного періоду вибирали традиційно. При цьому ураховували, що після виконаних повторних втручань пацієнткам як основної, так і контрольної групи була проведена аналогічна інтенсивна терапія, спрямована на корекцію основного симптомокомплексу захворювання.Усі пацієнтки були комплексно обстежені з використанням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, і статистично зіставними.Віддалені результати вивчені у 28(45,1%) пацієнток основної групи і 21(35%) жінки з групи порівняння у терміни від одного до п’яти років після гінекологічного втручання.Результати. У пацієнток групи контролю больовий синдром статистично достовірно зберігався довше і вимагав призначення знеболювальних препаратів у середньому на 2 доби більше. Використання лапароскопії у лікуванні післяопераційних ускладнень найчастіше (51,7%) дозволяло відмовитися від аналгетиків, а нестероїдні протизапальні засоби застосовували на вимогу тільки у перші 2–3 дні. Середня тривалість стаціонарного лікування хворих І групи з післяопераційними інтраабдомінальними гінекологічними ускладненнями станвоила у середньому 10±2,5 доби проти 16±2,9 – у ІІ групі (контрольній) (р>0,05). Середня тривалість стаціонарного лікування після відкритих операцій була більше у середньому на 6±1,9 доби (р>0,05).Заключення. У ході дослідження виявлена безпосередня залежність перебігу раннього післяопераційного періоду і віддалених результатів у жінок, яких прооперовано традиційно та із застосуванням лапароскопії. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень доведено високу ефективність відеолапароскопічного способу порівняно з традиційним. Отже, впровадження запропонованої тактики лікування має суттєво підвищити якість життя даної категорії пацієнток. Вивчення віддалених результатів лапароскопічних операцій продемонструвало, що застосування у практиці лікувальних закладів діагностичних методів оперативних прийомів сприятиме покращанню результатів комплексного лікування хворих жінок із патологією органів малого таза.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: