Лихоманка при гострому інсульті: проблеми діагностики та лікування
| Autor: | Galushko, О.A. |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2016 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | EMERGENCY MEDICINE; № 5.76 (2016); 11-17 МЕДИЦИНА НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ; № 5.76 (2016); 11-17 МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ; № 5.76 (2016); 11-17 |
| ISSN: | 2224-0586 2307-1230 |
| Popis: | The article presents a review of literature devoted to the problem of fever in patients with acute stroke (AS). High body temperature was noted to have a significant correlation with stroke severity, lesion size, mortality and neurological outcomes. In patients with AS in the differential diagnosis of fever it is of great importance time of its occurrence, clinical features and the C-reactive protein level. Increased body temperature in stroke patients must always be lowered and maintained in a safe normothermic range at least during the first few days after the stroke start. Acetaminophen for the treatment of fever has limited effectiveness in patients with stroke. To avoid the side effects daily acetaminophen dose should not exceed the new standard dose — 3 g/day. More researches are needed to find out whether the fever is one of the pathogenetic mechanisms or just a marker of adverse outcome, and to determine the optimal treatment program. В статье представлен обзор публикаций, посвященных проблеме лихорадки у больных острым инсультом (ОИ). Отмечается, что высокая температура тела значительно коррелирует с исходной тяжестью инсульта, размером поражения, смертностью и неврологическими результатами. У больных ОИ для дифференциальной диагностики лихорадки имеют значение время ее появления, особенности клинической картины и уровень С-реактивного белка. Повышенная температура тела при ОИ должна быть обязательно снижена и поддерживаться в безопасном нормотермическом диапазоне по крайней мере первые несколько дней после начала ОИ. Ацетаминофен в дозах, рекомендованных для лечения лихорадки, имеет ограниченную эффективность у больных с ОИ. Во избежание побочных эффектов суточная доза ацетаминофена не должна превышать 3 г/сут. Необходимы дополнительные исследования для того, чтобы выяснить, чем является лихорадка — одним из патогенетических механизмов или только маркером неблагоприятного исхода, а также чтобы определить оптимальную программу лечения. У статті поданий огляд публікацій, присвячених проблемі лихоманки у хворих на гострий інсульт (ГІ). Наголошується, що висока температура тіла значно корелює з вихідною тяжкістю інсульту, розміром ураження, смертністю й неврологічними наслідками. У хворих на ГІ для диференціальної діагностики лихоманки мають значення час її появи, особливості клінічної картини та рівень С-реактивного білка. Підвищена температура тіла при ГІ повинна бути обов’язково знижена й має підтримуватися в безпечному нормотермічному діапазоні принаймні перші кілька днів після початку ГІ. Ацетамінофен (парацетамол) у дозах, рекомендованих для лікування лихоманки, має обмежену ефективність у хворих на ГІ. Для запобігання побічним ефектам добова доза ацетамінофену не повинна перевищувати 3 г/день. Необхідні додаткові дослідження для того, щоб з’ясувати, чи лихоманка є одним із патогенетичних механізмів, чи тільки маркером несприятливого результату, а також щоб визначити оптимальну програму лікування. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|