Діагностичне значення альфа-фетопротеїну при реалізації неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом в19 під час вагітності

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY; No. 66 (2022); 118-120
РЕПРОДУКТИВНАЯ ЭНДОКРИНОЛОГИЯ; № 66 (2022); 118-120
РЕПРОДУКТИВНА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ; № 66 (2022); 118-120
ISSN: 2309-4117
2411-1295
Popis: Background. Intrauterine infection remains the main problem of perinatology. Early diagnosis of such infection causes enough difficulties and requires improvement. This study is devoted to the problem of predicting non-immune fetal hydrops if a woman is infected with parvovirus B19 in the II trimester of pregnancy.Objectives: to improve the diagnosis of non-immune fetal hydrops on the basis of changes in the α-fetoprotein (AFP) value in maternal blood during parvovirus B19 infection .Materials and methods. Serial AFP determination in blood serum of pregnant women infected with parvovirus B19 (n = 16) at 18–20–22 weeks of pregnancy was carried out. Biochemical analysis of AFP in amniotic fluid was performed after prenatal invasive examination in fetuses with non-immune hydrops. The obtained data were compared with similar indicators of pregnant women from the control group (n = 16) with a normal course of pregnancy in the II trimester. Transabdominal amniocentesis was performed under ultrasound control at 16–20 weeks of gestation for fetuses with non-immune hydrops. Determination of the AFP value in the blood serum of pregnant women in the II trimester was performed with a chemiluminescence immunoassay analyzer.Results. It was established that the AFP level in maternal blood reaches and exceeds threshold values (2.6 ± 0.05 MoM) on average 2.5 ± 0.5 weeks before the manifestation of severe fetal anemia in infected fetus with non-immune hydrops (r = 0.768, p < 0.001). That is, a sharp AFP increase in the blood of a pregnant woman infected with parvovirus B19 is a predictor of the development of non-immune fetal hydrops due to parvovirus B19 infection.Conclusions. The described method has proven to be highly effective, it is allows reducing the frequency of ultrasound examinations for infected women, because the fetus is not always infected from an infected mother. This technique can be used as a predictor of intrauterine parvovirus B19 infection in the II trimester, which will allow the development of new approaches to the early diagnosis of non-immune fetal hydrops, as well as contribute to timely intrauterine hemotransfusion.
Обґрунтування. Внутрішньоутробне інфікування залишається основною проблемою перинатології. Рання діагностика такого інфікування викликає чимало труднощів і потребує вдосконалення. Дослідження присвячено проблемі прогнозування неімунної водянки плода при інфікуванні жінки парвовірусом В19 у ІІ триместрі вагітності. Мета дослідження: вдосконалити діагностику реалізації неімунної водянки плода на підставі змін рівнів α-фетопротеїну (АФП) в материнській крові при інфікуванні парвовірусом В19. Матеріали та методи. Проводили серійне визначення показників концентрації АФП у сироватці крові вагітних, інфікованих парвовірусом В19 (n = 16), на 18–20–22 тижнях вагітності. Біохімічний аналіз АФП амніотичної рідини здійснювали після пренатального інвазивного дослідження у плодів з неімунною водянкою. Отримані дані порівнювали з аналогічними показниками вагітних жінок контрольної групи (n = 16) з нормальним перебігом вагітності у ІІ триместрі. Під ультразвуковим контролем проводили трансабдомінальний амніоцентез на 16–20 тижнях гестації у плодів з неімунною водянкою. Визначення рівня АФП в сироватці крові вагітних у ІІ триместрі виконували за допомогою імунохемілюмінесцентного аналізатора.Результати. Встановлено, що рівень АФП в материнській крові досягає порогових значень та перевищує їх (2,6 ± 0,05 МоМ) у середньому на 2,5 ± 0,5 тижня раніше від маніфестації тяжкої фетальної анемії в інфікованого плода з неімунною водянкою (r = 0,768, p < 0,001). Тобто різке підвищення концентрації АФП в крові інфікованої парвовірусом В19 вагітної є предиктором розвитку неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19.Висновки. Описаний метод зарекомендував себе як високоефективний і такий, що дозволяє знизити частоту проведення УЗД інфікованим жінкам, оскільки інфікування плода при інфекції в матері відбувається не завжди. Цю методику можна застосовувати для прогнозування внутрішньоутробного інфікування парвовірусом В19 у ІІ триместрі вагітності, що дасть змогу розробити нові підходи до ранньої діагностики неімунної водянки плода, а також сприятиме вчасному проведенню внутрішньоутробної гемотрансфузії.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: