ТРУДНОСТИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ЕС И КНР ПО РЕШЕНИЮ ПРОБЛЕМЫ ИРАНСКОЙ ЯДЕРНОЙ ПРОГРАММЫ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Міжнародні та політичні дослідження; № 34 (2021); 151-166
International and Political Studies; No. 34 (2021); 151-166
Международные и политические исследования; № 34 (2021); 151-166
ISSN: 2707-5206
2707-5214
Popis: It is proven in the paper that the chosen topic is relevant due to the impact of China and the EU on the negotiations about the regulation of the Iranian nuclear program’s issue. In the article, it is done a comparative analysis of the policy of the EU and China regarding the regulation of the Iranian nuclear program’s problem. It is also mentioned in the paper that since the time of the US presidential administration of Donald Trump, the EU and China have been seen as valuable actors in resolving the Iranian nuclear program’s issue. For this reason, the main purpose of the work is a review of the influence that China’s and EU’s policies regarding the development of the nuclear program of the Islamic Republic of Iran (IRI) exert on European security. The history of China-Iran relations in the nuclear sphere and the important role of China in the development of the Iranian nuclear program is mentioned in the paper. It is also noted that the fact that the EU countries are partners or allies of the United States, which is the main rival of the IRI, has complicated the dialogue between the European Union and Iran. It is shown in the paper that during Mahmud Ahmadinejad’s presidency, the Iranian nuclear program was not controlled by the international community, and because of that China supported sanctions of the UN Security Council against Iran. As it is mentioned in the article, until the end of the 2000s, the EU, as well as the People’s Republic of China (PRC), did not support the US policy toward Iran. The Iranian-Chinese relations in the nuclear field were studied. It is mentioned that despite the fact that China is interested in exporting Iranian energy resources, Beijing will never accept Iran’s possession of nuclear weapons. It is assumed that the fact that China does not support the nuclear weapons status of Iran gives it the opportunity to cooperate with the EU in case Iran decides to acquire nuclear weapons. It is noticed that China had a major impact on the negotiations related to signing the Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA), i. e. the nuclear agreement with Iran. The further actions of the EU and the PRC after the dissolution of the JCPOA are mentioned in the paper. The scenarios of further development of the situation around the Iranian nuclear program were reviewed. As a result of the research, it is concluded that China and the EU have played a significant role in achieving the JCPOA and conducting diplomatic negotiations with Iran. The strengthening of Beijing’s role as a key partner of Teheran and the decrease of the EU’s impact on Iran’s foreign policy were mentioned in the paper.
В статье было доказано, что актуальность выбранной темы обусловлена ​​значительным влиянием Китая и ЕС на переговоры касательно урегулирования проблемы иранской ядерной программы. В статье был применен сравнительный анализ политики ЕС и КНР по урегулированию проблемы иранской ядерной программы. В работе также отмечается, что со времен правления в США президентской администрации Дональда Трампа ЕС и КНР рассматриваются как важные акторы в урегулировании проблемы ядерной программы Ирана. Именно поэтому основной целью работы является оценка влияния на европейскую безопасность политики Китая и ЕС по развитию ядерной программы Исламской Республики Иран (ИРИ). В статье упомянута история взаимоотношений КНР и Ирана в ядерной сфере и обозначена важная роль Китая в развитии иранской ядерной программы. Также отмечено, что из-за того, что страны ЕС являются партнерами или союзниками США, которые считаются главным соперником ИРИ, усложнило диалог между Евросоюзом и Ираном. В статье показано, что во времена президентства Махмуда Ахмадинежада ядерная программа ИРИ не была контролируема международным сообществом, что и подтолкнуло Китай поддержать санкции Совета Безопасности ООН против Ирана. В статье также отмечено, что ЕС до конца 2000-х, так же как и КНР, без энтузиазма относился к политике США, направленной против Ирана. Были исследованы ирано-китайские отношения в ядерной сфере. Обозначено, что несмотря на то, что КНР заинтересована в экспорте иранских энергоресурсов, Пекин уже не будет мириться с наличием ядерного оружия в руках Ирана. Сделано предположение, что тот факт, что Китай выступает против ядерного статуса ИРИ, дает ему возможность наладить сотрудничество с ЕС в случае, если Иран решит приобрести ядерное оружие. Отмечено, что КНР имела важное значение в переговорах касательно подписания Совместного всеобъемлющего плана действий (СВПД) то есть ядерного соглашения с Ираном. В статье упомянуты дальнейшие действия ЕС и КНР после расторжения СВПД, рассмотрены перспективы дальнейшего развития ситуации вокруг иранской ядерной программы. В результате исследования был сделан вывод о том, что Китай и ЕС сыграли важную роль в достижении СВПД и проведении дипломатических переговоров с Ираном. В статье отмечено усиление роли Пекина как ключевого партнера Тегерана и уменьшение влияния ЕС на внешнюю политику Ирана.
У статті було доведено, що актуальність обраної теми зумовлена значним впливом Китаю та ЄС на переговори щодо врегулювання проблеми іранської ядерної програми. У статті здійснено порівняльний аналіз політики ЄС та КНР щодо врегулювання проблеми іранської ядерної програми. У роботі також зазначено, що з часів правління в США президентської адміністрації Дональда Трампа ЄС і КНР розглядаються як важливі актори у врегулюванні проблеми ядерної програми Ірану. Саме тому основною метою роботи є оцінка впливу на європейську безпеку політики Китаю і ЄС щодо розвитку ядерної програми Ісламської Республіки Іран (ІРІ). У статті згадано історію взаємин КНР і Ірану в ядерній сфері та відзначено важливу роль Китаю в розвитку іранської ядерної програми. Також зазначено, що той факт, що країни ЄС є партнерами або союзниками США, які є головним суперником ІРІ, ускладнив діалог між Євросоюзом та Іраном. У статті показано, що за часів президентства Махмуда Ахмадинеджадуд ядерна програма ІРІ не була контрольована міжнародною спільнотою, що і підштовхнуло Китай підтримати санкції Ради Безпеки ООН проти Ірану. У статті також зазначено, що ЄС до кінця 2000-х, так само як і КНР, без ентузіазму ставився до політики США, спрямованої проти Ірану. Були досліджені ірано-китайські взаємини у ядерній сфері. Відзначено, що незважаючи на те, що КНР зацікавлена ​​в експорті іранських енергоресурсів, Пекін уже не буде миритися з наявністю ядерної зброї в руках Ірану. Зроблено пpипущення, що той факт, що Китай виступає проти ядерного статусу ІРІ, дає йому можливість налагодити співпрацю з ЄС у випадку, якщо Іран вирішить набути ядерну зброю. Відзначено, що КНР мала важливе значення у переговорах щодо підписання Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) тобто ядерної угоди з Іраном. У статті згадані подальші дії ЄС і КНР після розірвання СВПД. Розглянуті перспективи подальшого розвитку ситуації довкола іранської ядерної програми. У результаті дослідження було зроблено висновок про те, що Китай і ЄС зіграли важливу роль у досягненні СВПД та проведенні дипломатичних переговорів з Іраном. У статті відзначено посилення ролі Пекіна як ключового партнера Тегерану та зменшення впливу ЄС на зовнішню політику Ірану.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: